К.э.н. Горичев О. Г.

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

СПОСОБИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ФІРМОЮ ТА МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ КРИЗ В ОРГАНІЗАЦІЇ

При виникненні кризової ситуації на будь-якому підприємстві здійснюються заходи по подоланню цієї кризи з метою уникнення банкрутства підприємства. З цією метою проводяться: реорганізаційні процедури; ліквідаційні процедури

Вище зазначені способи антикризового управління організацією використовуються в таких випадках, коли банкрутство підприємства просто неминуче;

Якщо е можливість виявити причини нестабільного розвитку підприємства та подолання виниклої кризи, то на підприємстві відбувається процес діагнозування кризи [2, с.93].

Діагноз – це щось конкретне, фіксоване за часом і яке має адресну прив’язку.

Можливість встановити діагноз дозволяє така дослідницька категорія, як діагностика. Діагностика – це визначення стану, об’єкту, предмету явища або процесу управління шляхом реалізації комплексу дослідницьких процедур, вияв в них слабких ланок та «вузьких місць». Діагностика - це не одноразовий акт, а процес, який здійснюється у часі і просторі. В основі управління об’єктом діагнозу лежать конкретні управлінські процедури. Ціль діагностики – встановити діагноз об’єкту дослідження та дати висновок про його стан на дату завершення цього дослідження та на перспективу [1, с.238]. Для подолання кризи велике значення має своєчасне виявлення причин кризової ситуації, яка наближається.

Дослідження причин які обумовлюють процес антикризового управління діяльністю організації, дозволяє запропонувати наступну класифікацію фактів виникнення кризової ситуації в діяльності підприємства [1, с.218];

- зовнішні фактори; тип економічної системи; не збалансована кредитна політика або її повна відсутність: структура потреб населення; рівень доходів та збережень населення; політико-правова та економічна невизначеність державного регулювання; науково-технічний та інформаційний розвиток виробничого циклу тощо.

- внутрішні: помилкова ринкова філософія фірми; відсутність або не правильні принципи її дії, нераціональне використання ресурсів і низька якість продукції: невисокий рівень менеджменту та маркетингу; невідповідність рівня управлінської і організаційної культур підприємства його технологічній структурі.

Вказані фактори не є безпечними причинами виникнення кризи на тій чи іншій стадії життєвого циклу підприємства і тим більш, його банкрутства, однак вони впливають на розвиток факторів зниження його фінансово-економічного та господарського стану.

Будь яка діагностика починається із аналізу. На основі аналізу виявляються загальні закономірності та загальні патології розвитку. Діагностика криз в процесах управління діяльністю організації здійснюється різними методами (аналітичними, експертними, лінійного програмування, динамічного програмування, та методичного моделювання) [1, с.241].

Опираючись на результати діагностичних та превентивних досліджень різноманітних сторін діяльності підприємства менеджери та власники мають можливість припустити до розробки рефлексивної моделі антикризового управління своїм підприємством .

Таким чином можна сказати, що діагностика криз в процесах управління діяльністю організації – це в той же часі оцінка достовірності поточного фінансового обліку та звітності, база для висунення гіпотез про закономірності та можливий нестійкий фінансово-економічний стан [1, с.219].

Література:

1. Балдин К.В., Зверев В.С., Рокосуэв А.В. Антикризисное управление: макро и микроуровень: Учебное пособие. – 2-е узд., испр. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2007. – 280 с.

2. Васина А.А. Финансовая диагностика и оценка проектов. – СПБ и др.: Питер, 2004.- 446 с.: Ил-библиогр.