Головацька С.І., к.е.н., доц.
Львівська комерційна академія
ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ БУДІВЕЛЬНИХ
ПІДПРИЄМСТВ: УПРАВЛІНСЬКИЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТИ
Прийняття
вірного рішення при виборі інвестиційних проектів до виробничої програми
підприємств будівництва - неодмінна умова ефективного використання фінансових
ресурсів організації та її ринкової стабільності і процвітання. Від організації
управління інвестиційними ресурсами у будівництві в основному залежить
ефективність будівельного виробництва, що в свою чергу пов’язано з тим, наскільки ефективно цими інвестиціями
управлятиме менеджмент будівельних
компаній. Проблеми корпоративного управління у системі антикризових заходів
постійно знаходяться у центрі уваги науковців - ефективне корпоративне
управління стає вирішальним фактором успішної роботи будівельних компаній в
умовах ринку, для більшості з яких ця вимога є на сьогодні ключовою. Без
ефективної структури, що визначає взаємини власників, органів управління та
замовників, розвиток українських будівельних компаній та економіки в цілому
буде постійно стримуватися нестачею капіталу. Корпоративне управління - це
система взаємозв’язків між учасниками об’єднань підприємств, яка встановлює
механізми і способи їх взаємодії, з допомогою яких вони представляють свої інтереси
і взаємодіють між собою. Головною функцією корпоративного управління
будівельних підприємств є організація їх виробничої, фінансової й інших видів
діяльності в інтересах власників та інвесторів, які забезпечують об’єднання
фінансовими ресурсами. Корпоративне управління створює правове поле для
визначення повноважень, прав і відповідальності різних учасників об’єднань і
регулює їх взаємозв’язки. Структура корпоративних відносин і корпоративного
управління відповідає умовам та особливостям кожної конкретної країни і
складається під впливом наступних чинників:
законодавчої бази, яка регулює права і обов’язки сторін, що беруть
участь у корпоративному управлінні; практики ділових взаємозв’язків, що
складаються в країні; статуту об’єднань
і їх внутрішніх документів.
В умовах науково-технічного прогресу у сфері будівництва
зберігається необхідність існування великих організаційних структур бізнесу
(об’єднань), об’єктивними причинами формування і функціонування яких є : а)
необхідність поєднання усіх стадій технічного процесу, що дає змогу комплексно
використовувати ресурси; б) кооперування взаємопов'язаних спеціалізованих
виробництв, що дає можливість комплексно виготовляти кінцевий продукт
(будівельну продукцію); в) забезпечення повноти циклу "наука - технічні
розробки - інвестиції - виробництво - збут - споживання"; г) стабільність
різновидів виконуваних будівельно-монтажних робіт, що значно скорочує витрати
на одиницю будівельної продукції, здешевлює її, робить більш доступною для замовника (споживача). Серед
недоліків об’єднань у галузі будівництва можна зазначити: а) великі розміри
будівельного підприємства призводять до зниження його мобільності, до
нездатності орієнтуватись у швидких змінах ринкової ситуації; б) важкість перепрофілювання на виконання нових
видів будівельно-монтажних робіт; в) великі будівельні підприємства мають
громіздку, у більшій частині неефективну структуру управління; г) управлінське
рішення, проходячи усіма ланками управління, може втратити актуальність.
Згідно
Господарського кодексу України в умовах ринкової економіки підприємства можуть
створювати різні за галузевим, територіальним та іншими принципами і цілями
добровільні об’єднання. Господарське
об’єднання – об’єднання підприємств, утворене за ініціативою
підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою
господарську діяльність (асоціація, корпорація, консорціум, концерн, картель,
синдикат, трест, холдинг, фінансова група).
У
сьогоднішніх умовах кризової економіки український ринок капіталу є вкрай
обмеженим та характеризується високим
рівнем ризику. Враховуючи зазначене, суб’єктам господарювання сфери будівництва
необхідно розширити коло потенційних іноземних і вітчизняних інвесторів, для
чого необхідним є опанування ефективних процедур корпоративного управління,
складовою якого є організація внутрішнього контролю. Розвиток стабільного,
ліквідного та сильного вітчизняного ринку капіталу – необхідна умова для
ефективного використання ресурсів будівельного комплексу країни і, отже,
розвитку ринкової економіки, що багато в чому буде залежати від ефективності
корпоративного управління, яке підвищує рівень довіри потенційних інвесторів. Досягнення
належного рівня внутрішнього контролю об’єднань будівельних підприємств, як
складової системи корпоративного управління, базується на створенні
організаційно-економічного механізму, який повинен забезпечити: забезпечення
високої ефективності використання матеріальних трудових і фінансових ресурсів
підприємства та його фінансової стійкості і незалежності; надання повної,
достовірної та своєчасної інформації на різні щаблі управління підприємством та
досягнення високої ефективності менеджменту управлінської діяльності;
забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності
виробничого потенціалу суб’єкта господарювання; всебічне і якісне
нормативно-правове забезпечення та
захищеність діяльності підприємства; досягнення оптимальної та ефективної
організаційної структури управління підприємством; ефективне інформаційно-аналітичне
забезпечення господарської діяльності підприємства і забезпечення захисту
інформаційного поля та комерційної
таємниці; досягнення високого рівня
кваліфікації та підвищення інтелектуального потенціалу персоналу; забезпечення ефективної безпеки комерційних
інтересів підприємства.
Література
1. Голіков В. І. Розвиток
корпоратизму і корпоративних відносин в економіці України. - К.: Ін-т екон.
прогнозування, 2002.-304 с.
2. Довгань Л.Є.,
Пастухов В.В., Савчук М.С. Корпоративне управління: Навч.посіб. – К.: Кондор,
2007. – 174 с.
3. Козаченко Г.В., Воронкова А.Е. Корпоративне управління: Підручник. — К.: Лібра, 2004.- 368с.
4. Назарова Г. В. Організаційні
структури управління корпораціями:Монографія. _ 2_ге вид., допов. і переробл. - Х.:ВД»ІНЖЕК»,2004._ 420с.
5. Україна. Закон. Господарський кодекс України: від 16.01.2003 р, № 436-IV.