Григорів С.Ф.

Тернопільський національний економічний університет

Івано-Франківський інститут менеджменту, Україна

Математичне моделювання в задачах оцінки зміни заробітної плати та зайнятості

 

Розглядається модель, в якій взаємодіють роботодавці та наймані робітники, причому вказаний ринок характеризується заробітною платою  та числом зайнятих . Вважається що на ньому існує рівновага, тобто [1], виникає ситуація, при якій за плату  погоджуються працювати  чоловік. Функції  та  можуть відхилятись від значень  і . Вважається, що роботодавці змінюють зарплату пропорційно чисельності зайнятих від значення, що відповідає положенню рівноваги:                                                                                                 

Іншим допущенням є гіпотеза про те, що число робітників збільшується або зменшується пропорційно росту або зменшенню заробітної плати відносно рівня в положенні рівноваги:

                                                                                                

Для коректної постановки вказаної задачі необхідно задати початкові умови:

                                                                                                      

Задача може бути розв’язана за допущенням ; . Очевидно, що записуючи рівняння  і  у вигляді системи:

                                                             

одержуємо:

+=0

                                                                            

Рівність  дає можливість детального аналізу ситуації – залежність  є рівнянням еліпса, який може бути зображеним у системі координат, центр якої перенесено в точку  :      

 

точка А відповідає мінімальній чисельності зайнятих при рівні заробітної плати ; точка В – максимальний рівень заробітної плати при чисельності зайнятих ; точка С – максимальна чисельність зайнятих при , і точка D відповідає мінімальному рівню заробітної плати при  .

Крім того, методом виключення змінних система рівнянь може бути про інтегрована з умовами , при цьому система може бути подана у вигляді       

звідки:

                                                               

звідси, з урахуванням , одержуємо:

                                                                                                 

Отже:

                                                

Очевидно, що  дозволяє зробити висновок про те, що чисельність зайнятих може бути більша, ніж в положенні рівноваги, як і значення заробітної плати може перевищувати те, яке відповідає значенню рівноваги. Функції  є періодичними з періодом . Проводячи оцінку середнього значення  заробітної плати та чисельності зайнятих  за період коливань за формулою інтегрального середнього :

                                                                                                           

одержуємо:

                

               

Інтеграли від тригонометричних функцій в  та  дорівнюють нулю, оскільки відбувається інтегрування по періоду, наприклад:

Таким чином можна зробити висновок про те, що середнє значення фонду заробітної плати  за період коливань дорівнює значенню в положенні рівноваги . Наведені результати стосуються випадку , , якщо ж розглядати модель  і , тобто, більш складний характер залежностей  і , то в такому випадку система  і  допускає або точний аналітичний розв’язок, або для оцінки її поведінки необхідно застосовувати чисельні методи (схеми Рунге-Кутта), що може бути предметом подальших досліджень в даному напрямку: в такому випадку система  і  набуває вигляду:

                                                                                

звідки для визначення  одержується рівняння:

                                                           

з умовами . При цьому, як було зазначено вище, методика розв’язування  визначається складністю аналітичного подання функцій  і . Очевидно, якщо  і , то  співпадає з першим з рівнянь системи , що показує співпадання граничних випадків моделювання вказаної економічної ситуації. 

Література.

1.      Самарский А.А., Михайлов А.П. Математическое моделирование: Идеи. Методы. Примеры. - / А.А. Самарский, А.П. Михайлов. - М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. - 320с.

2.      Зорич В. А. Математический анализ. Часть I. - / В.А. Зорич. - М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. л-ры,  1981. -  544 с.