Филологические науки/ Теоретические и методологические проблемы исследования языка

К. філол. н. Захарова Л.М., Гайденко Ю.О.

Національний технічний університет України «Київський Політехнічний Інститут» Факультет лінгвістики Кафедра теорії, практики та перекладу англійської мови

Мовна реалізація поняття кількості в англійській мові (на матеріалі текстів технічної підмови та фразеологічних одиниць із квантитативним компонентом)

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки особлива увага приділяється вивченню відображення явищ об’єктивної дійсності у мові, оскільки саме система мови виступає засобом актуалізації уявлень про навколишній світ шляхом їх осмислення через когнітивну діяльність носіїв мови. Тому вивчення засобів реалізації поняття кількості на різних мовних рівнях, способи їх творення та особливості вживання в англійській мові становлять неабиякий інтерес в аспекті сучасних лінгвістичних досліджень.

Категорія кількості – одна з філософських категорій, що знайшла специфічне відображення в математичному мисленні, але разом із кількісним математичним мисленням варто розглядати кількісний бік мовного мислення [3, c.312], в якому об'єктивно існуюча кількість утворює мовну категорію. У мові категорія кількості реалізується за допомогою квантитативності та нумеративності.

С.О. Швачко стверджує, що на відміну від квантитативності, котра притаманна ряду мовних одиниць, нумеративність реалізується лише у корпусі числівників, адже кожному числівнику притаманна сема числа і, таким чином, діахронічна пам’ять числівників синкретично поєднує в собі предметність та нумеральність. Нумеративна функція числівника реалізується лише у точних дискурсах, а оскільки числівники семантизують не лише поняття числа (нумеративна функція), але й квантитативну представленість картин світу, тобто номінують результати когнітивної діяльності людини та виступають дієвими маркерами кількості референтів, числових репрезентацій об’єктів, їх частин, співвідношень (квантитативна функція) [12, c.29], у нашому дослідженні ми детально розглянули квантитативність як мовний засіб реалізації поняття кількості.

Квантитативність – це результат пізнання людиною кількісної

визначеності реального світу та активної розумової здатності людини до класифікації, що є результатом відображення у свідомості людини об’єктивної кількості, тобто його концептуальним аналогом [8, с.15].

Матеріалом нашого дослідження слугували Англо-український словник технічних термінів (2005), Великий англо-російський фразеологічний словник (2006) та спеціалізовані статті у галузях енергетики, економіки та менеджменту загальним обсягом 73 сторінки. Із них було відібрано 1088 квантитативних мовних одиниць (далі КО), що склали корпус дослідження: 1) 584 морфологічні мовні одиниці (до складу 356 із них входять формальні морфеми-квантифікатори); 2) 504 синтаксичні КО (265 – фразеологічні одиниці із квантитативним компонентом, а також 239 – нумеральні та кількісно-якісні словосполучення). Таким чином, відібрані КО ми структурували на ті, що виражають кількість на словотвірному, морфологічному та синтаксичному мовних рівнях.

Хоча на словотвірному мовному рівні квантитативність виражається за допомогою аугментативних (у бік збільшення) та демінутивних (у бік зменшення) морфем, вони рідко входять до корпусу морфологічних одиниць технічної підмови (greenish – зеленуватий). Значно частотнішим є вживання формантів, котрі згідно із Г.М. Воронцовою [4, c.337] вживаються на позначення сумарності (screenful – інформація повного кадру на екрaні (суфікс -ful вказує на сумарність)), рідше – інтенсивності або ступеню (coterie – комітет (сукупність груп вузлів мережі, які мають право поновлювати дані) (суфікс -ie вказує на інтенсивність)) та згідно із Г.П. Арполенко [1, c.15] розчленованої множинності, котру маніфестують іменники у формі множини (essentials – основи, засади).

Оскільки у функціонально-семантичному полі кількості центральне місце займають числівники, на словотвірному мовному рівні вони виступають основою для творення денумеративів. Під денумеративами ми розуміємо другоступеневі конструювання, вихідною морфемою яких є коренева основа числівників [14, с.522].

Серед денумеративів виокремлюють адвербіальні (once – одного разу (від англ. one – один)), субстантивні (dodecagon – дванадцятикутник (від грец. dodeka –дванадцять)), прономінальні (anyone – хто-небудь (від англ. one – один)), ад’єктивні (octodenary – вісімнадцятковий (від грец. oktodeka – вісімнадцять)), дієслівні (zeroize – зануляти (від англ. zero – нуль) та службові слова (only – лише (від англ. onе+like – (один+схоже)). Як бачимо, для творення денумеративів у технічній підмові часто використовуються числівники грецького походження.

У ході нашого дослідження було з’ясовано, що у технічній підмові найвищий ступінь морфемної реалізації кількості мають прикметники (267 із 584 одиниць або 48 зі 100%) та іменники (181 із 584 одиниць або 32 зі 100%).

Серед морфологічних одиниць, котрі входять до складу самостійних частин мови для позначення кількості використовують числівник, іменник, займенник, прикметник, прислівник, дієслово.

За частотністю вживання у якості квантифікатора в технічній підмові превалює прикметник (48 зі 100% або 267 із 584 одиниць). Оскільки усяка якість заснована на кількості [9], прикметники мають здатність до реалізації наявності певних ознак у великій (computer-intensive – що вимагає великих обчислювань) або незначній (flicker-free – неблимкий) кількості. Параметричні або вимірювальні прикметники, котрі вживають для позначення параметрів предметів, також мають розмиту квантитативну семантику (gross – сумарний, minute – дрібний).

Друге місце за квантитативною ознакою, наявною у їх семантиці та складі, займають іменники, відсоткове співвідношення яких становить 32 зі 100%

(або 181 із 584 одиниць). До квантитативних іменників відносимо слова збірного значення (union – поєднання, союз), слова-конкретизатори слів збірного значення (slot – інтервал (часу)) та слова міри й маси (quantum – квант).

Дієслова, які виступають квантифікаторами у 9% зі 100 (або 53 одиниці із 584), семантизують кількість у бік зменшення (shorten – скоротити,

вкоротити) та збільшення (extend – розширюватися, розповсюджуватися).

Прислівники проявлять квантитативну семантику рідше дієслів (6%; 31 мовна одиниця). Їх, у відповідності до класифікації О.А. Самочорнової [9, c.188] поділяємо на 1) прислівники ступеню й міри (extremely – дуже, надзвичайно); 2) прислівники, що вказують на неозначену кількість предметів (much – багато); 3) прислівники, що вказують на кількість предметів (lot – багато).

У технічній підмові займенники позначають квантитативність у 3% зі 100 (17 мовних одиниць) і здебільшого вживаються для позначення розмитої невизначено-кількісної семантики (whatever  – будь-який).

Хоча кількість відібраних нами числівників склала лише 2 зі 100% (13 мовних одиниць), вони найточніше виражають квантитативність та використовуються у мові для позначення нумеративності (null – нуль).

До синтаксичних засобів вираження квантитативності ми відносимо 1) нумеральні словосполучення (далі НумС), 2) кількісно-якісні словосполучення (далі КЯС) та 3) фразеологічні одиниці із квантитативним компонентом.

До НумС згідно із С.О. Швачко належать словосполучення типу NumN – числівник + іменник, Num(N) – числівник + еліптований елемент, SpNumN (NumNSp) – специфікатор + числівник + іменник, NumЖ – самостійне вживання числівника на позначення нумеративної функції [13, c. 89-96].

У ході практичного аналізу текстів галузей енергетики, економіки та менеджменту нами було встановлено, що за частотністю вживання у галузі енергетики у кількості 39 одиниць зі 128 (або 30 із 100%) превалюють НумС типу SpNumN (more than $150 billion – більше 150 мільярдів доларів). Нами було виявлено, що специфікатори можуть вживатися не лише перед або після квантитативної одиниці, але й у обох місцях одночасно (more than $37 billion in revenue – більше 37 мільярдів на рік). У сфері економіки та менеджменту НумС такого типу за частотністю вживання займають шосте місце. Їх відсоткове співвідношення становить лише 6,5% (6 одиниць із 109).

НумС типу NumN за частотністю використання у текстах галузі енергетики (17 зі 100%), а також економіки та менеджменту(16 зі 100%) займають третє та друге місця відповідно. У ході проведеного нами порівняльного аналізу було встановлено, що для текстів першої групи характерно використання НумС типу числівник + назви числових та вимірювальних величин (45 degrees – 45 градусів), а другої – числівник + назви дій, процесів, явищ, понять (three types – три типи).

На четвертому місці за частотністю використання у текстах галузі енергетики (12%) є НумС типу Num(N). У текстах сфери економіки та менеджменту дані словосполучення займають третє місце, а їх відсоткове співвідношення становить 16%. Еліптованим елементом у таких словосполученнях виступає пропущене слово, значення котрого можна легко зрозуміти із контексту НумС (step 1 – стадія 1, де елемент «номер» між словами «step» («стадія») та 1 можна домислити із контексту, тобто він – еліптований).

НумС типу NumЖ, у яких числівник використовується самостійно на позначення нумеративної функції, у текстах обох груп за частотністю вживання займають останнє місце. Зазвичай єдиним компонентом таких сполучень виступає графічна форма числівника. Наприклад,

If you have gender data in which “1” is for male and “2” is for female, your data should have “3” for a response. – Якщо Ваше опитування включає дані про стать, де «1» використовується на позначення чоловічої статі, а «2» – жіночої, то дані повинні також включати «3» для відповіді.

Значний ступінь кількісної семантики показують одиниці, які С.В. Баранова [2, c.14-20] відносить до розряду кількісно-якісних квантифікаторів, тобто словосполучень, обов’язковим компонентом яких є прикметник. До таких синтаксичних структур відносимо словосполучення наступних моделей: 1) Num+A+N – нумерально-квалітативні словосполучення; 2) Pron quant+A+N – словосполучення з ненумеральними квантифікаторами; 3) (A+) Q+prep+A1++N або A+Q(+prep+N) – cловосполучення з кількісним іменником-ядром; 4) Num(o)+N – словосполучення з порядковим числівником; 5) Adj_denum+N – словосполучення з нумеративним прикметником-дериватом.

КЯС типу Adj_denum+N за частотністю вживання у текстах галузі енергетики (22%), а також економіки та менеджменту (34%) займають друге та перше місця відповідно. Причому кількісна семантика таких словосполучень може виражатися як за допомогою відчислівникового прикметника-денумератива (12-Volt Battery Desulfator – 12-вольтний десульфатор батарей), так і прикметника, що має глибинну кількісну семантику (a large volume – великий об’єм).

Хоча КЯС типу Num+A+N у текстах галузі енергетики вживаються у 5% зі 100 і займають п’яте місце, у текстах економіки та менеджменту цей тип займає восьме місце. Словосполучення даного типу вживаються на позначення точної кількості (two distinct units – дві окремі секції).

На шостому місці за частотністю вживання у галузі енергетики КЯС типу Pron quant+A+N, відсоткове співвідношення котрих складає 5%. У текстах другої групи такі словосполучення вживаються частіше (10%) і займають четверте місце. У даному випадку квантифікатором виступає займенник, що семантизує кількість (most injection molding machines – більшість литтєвих машин).

У текстах КЯС типу A+Q(+prep+N)) або (A+) Q+prep+A1+N займають сьоме місце і використовуються лише у 5 випадках зі 100. Удвічі частіше словосполучення цього типу вживаються у текстах економіки та менеджменту. Основним реалізатором кількісної семантики таких словосполучень виступає кількісний іменник-ядро (weight of the plastics processed – вага переробленого пластику).

КЯС типу Num(o)+N (the first surveys – перші опитування), складовими яких є порядковий числівник та іменник, займають у текстах першої та другої

групи восьме (4%) та сьоме (6,5%) місця відповідно.

Порівняльний аналіз частотності вживання типів НумС та КЯС у галузях енергетики, економіки та менеджменту зображено у Таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз НумС та КЯС у галузі енергетики, економіки та менеджменту

НумС у галузі енергетики (І)				НумС у галузі економіки та менеджменту (ІІ)
№	Тип НумС/ КЯС	Кількість	Відсотки (%)	№	Тип НумС/ КЯС	Кількість	Відсотки (%)
1.	SpNumN	39	30	1.	Adj denum+N	38	34
2.	Adj denum+N	29	22	2.	NumN	18	16
3.	NumN	22	7	3.	Num(N)	18	16
4.	Num(N)	15	12	4.	Pron quant +A+N	11	10
5.	Num+A+N	6	5	5.	A+Q (+prep+N)	10	9
6.	Pron quant +A+N	6	5	6.	SpNumN	6	6,5
7.	A+Q (+prep+N)	6	5	7.	Num(o)+N	6	6,5
8.	Num(o)+N	5	4	8.	Num+A+N	1	1
9.	NumЖ	0	0	9.	NumЖ	1	1
Всього:		128	100%	Всього		109	100%

Основою виявлення засобів вираження квантитативності у корпусі фразеологічних одиниць (далі ФО) англійської мови стала класифікація за морфолого-синтаксичним принципом, запропонована І.В. Корунцем [7, c.196] та О.І. Єгорою [6, c.38].

Спершу розглянемо самостійні частини мови як формальні засоби вираження квантитатвності у корпусі ФО, частотність вживання котрих проілюстровано Таблицею 2.

Таблиця 2

Самостійні частини мови як формальні маркери вираження квантитативності

Частина мови	Приклад	Частотність вживання	Відсотки (%)
1. числівник	Million dollar question. – Питання на мільйон.	96	56
2. прикметник	А genuine article. – Єдиний у своєму роді.	24	14
3. прислівник	Of much account. – Той, що має велике значення.	16	9
4. займенник	Every man has his own price. – Кожну людину можна купити за певну ціну.	15	9
5. іменник	Get beans. – Діставатися на горіхи.	15	9
6. дієслово	Trouble shared is trouble halved. –Поділитися неприємністю – це зменшити її на половину.	6	3
Всього:		175	100%

За частотністю вживання квантитативних морфологічних маркерів, що входять до складу квантитативних ФО, превалює числівник (56%). Саме тому С.О. Швачко відносить ФО, до складу яких входять числівники, до окремого розряду, котрі називаються фразеологічними НумС або фразеологічними одиницями із числівником [13, c.93-94].

О.І. Єгорова стверджує, що у складі ФО числівники, як правило, повністю або частково десемантизуються [6, с.39]. Як частина мови числівник експлікує нумеративність та точну кількість, що можна спостерігати у ФО (it takes two to tango – винні двоє). Однак у разі часткової десемантизації нумеративні ФО переходять до поля неточної кількості (оne or two – декілька), а у разі повної десемантизації – до розряду якісно–оціночних одиниць (nine-to-five attitude – халатне ставлення до роботи).

Наступним морфологічним маркером кількісної семантики у складі ФО є прикметник, частотність вживання якого становить 14%. Вживання прислівників та займенників у якості формальних квантифікаторів становить 9%, іменників – 9%, а дієслів – лише 3%.

Частотність вживання службових частин мови як формальних

квантифікаторів зображено у Таблиці 3.

Таблиця 3

Службові частини мови як формальні маркери вираження квантитативності

Частина мови	Приклад	Частотність вживання	Відсотки (%)
1. сполучники	Beer and skittles. – Суцільне задоволення.	27	49
2. визначений артикль	The dogs bark, but the caravan goes on. – Пси виють, а місяць світить.	8	15
3. невизначений артикль	A handful of common sense is worth a bushel of learning. – Жменя здорового глузду варта бушелю вченості.	7	13
4. прийменник	To get on the inside. – Знати всі подробиці.	5	9
5. частки	Show toо good advantage. – Виглядати найкраще.	5	9
6. вигуки	Shiver my timbers! – Чорт забери!	3	5
7. модальні слова		0	0
Всього:		55	100%

Таким чином, у якості службових частин мови, що найчастіше виступають формальними квантифікаторами, використовуються сполучники (49%), котрі семантизують наявність об’єктів у кількості більше одного [5], 15% становить визначений, а 13% – невизначений артикль, котрі вживаються для відображення визначеної/невизначеної кількості. Вважають, що кількісну семантику визначеності/ невизначеності артиклі виражають особливо яскраво у тому випадку, коли у корпусі ФО вони сполучаються з іменниками у формі множини та словами збірного значення (див. табл. 3). Для формального позначення кількості у ФО також вживаються прийменники (9%), що виступають маркерами неозначено-кількісної семантики, частки (9%), котрі згідно із О.І. Єгоровою мають кількісно-якісну семантику оцінки [5]. Вигуки, кількість яких у корпусі квантитативних ФО склала 5 із 100%, у здебільшого використовуються для відображення значного ступеню здивування тощо. Вживання модальних слів для позначення квантитативної семантики не було зафіксовано.

Отже, у ході нашого практичного дослідження засобів вираження квантитативності в англійській мові було встановлено, що у технічній підмові найвищий ступінь морфемної реалізації кількості мають прикметники та іменники. Значну кількість денумеративів у технічній підмові утворено за допомогою числівників грецького походження. Найпоширенішим морфологічним маркером квантитативності у технічній підмові виступає прикметник. У якості синтаксичних маркерів кількісної семантики у галузі енергетики використовують нумеральні, а у галузях економіки та менеджменту – кількісно-якісні словосполучення. У якості формальних маркерів квантитативності у корпусі фразеологізмів превалюють числівник та сполучник.

Література:

1. Арполенко Г.П. Имя числительное украинского языка / Г.П. Арполенко, К.Г. Городенская, Г.Х. Щербатюк. – К.: Наукова думка, 1980. – 242 с.

2. Баранова С.В. До питання про функціонування та переклад кількісно- якісних словосполучень у текстах різних стилів / С.В. Баранова // Вісник СумДУ. – 2005. – № 5 (77). – С. 14-20.

3. Бодуэн де Куртене И.А. Количественность в языковом мышлении / И.А. Бодуэн де Куртене // Избранные труды по общему языкознанию. – Т. 2. – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – С. 312.

4. Воронцова Г.Н. Очерки по грамматике английского языка / Галина Николаевна Воронцова. – М.: Изд-во иностр. лит., 1960. – 399с.

5. Єгорова О.І. Феномен індефінітної квантитативності у класі службових частин мови [Електронний ресурс] / О.І. Єгорова // Функціональна лінгвістика. – 2010. – Т.1. – С. 209-210. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/flin/2010_1/index.html.

6. Єгорова О.І. Фразео–семантичне поле квантитативності (типологічні аспекти) / О. І. Єгорова // Філологічні трактати. –2010. –№36. – С. 35-41.

7. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов / Ілько Вакулович Корунець. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 459с.

8. Кунин А.В. Большой англо-русский фразеологический словарь / А.В. Кунин. – 5-е издание, переработанное. – М.: Русский язык медиа, 2006. – 1210с.

9. Морєва Г.Г. Філософські питання мовознавства: категорія кількості / Г.Г. Морєва [Електронний ресурс]. – Електронні текстові дані. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/.

10. Савельева И.П. Категория квантитативности в перспективе морфемного анализа / И.П. Савельева // Вестник Томского гос. ун-та. – 2007. – № 304. – С. 14-17.

11. Самочорнова О.А. Логіко-граматична категорія кількості та лексичні засоби її вираження в сучасній англійській мові / О.А. Самочорнова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2007. – №56. – С. 185-188.

12. Швачко С.О. Інтерлінгвальні аспекти фразеологічних одиниць в англомовному та україномовному дискурсах (на матеріалі числівників) / С.О. Швачко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка. – 2011. – №56. – С. 26-31.

13. Швачко С.О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти: посібник / Cвітлана Oлексіївна Швачко. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 142с.

14. Швачко С.О. Семантичне навантаження денумеральних одиниць / О.С. Швачко // Зб. наук. праць: Мовні концептуальні картини світу. – Київ. – 2002. – №7. – С. 522-527.

15. English-Ukrainian Technical Dictionary. – CD ROM. – Version 1.1. – Ukrainization Group (www.linux.org.ua), 2005. – Назва з титул. екрану.