Право/10. Господарське право
Національний аерокосмічний
університет ім. М.Є.Жуковського
«ХАІ», Україна
Відшкодування моральної шкоди і
фінансових збитків нанесених репутації підприємства.
Честь і гідність між
собою мають нерозривний зв’язок у наслідок того, що в їх основу покладено
єдиний критерій моральності. Проте, незважаючи на нерозривний зв'язок, що існує
між суспільною оцінкою особи і його самооцінкою, між честю та гідністю існують
відмінності. Вони полягають у тому, що честь – об’єктивна суспільна
властивість, а в гідності на передньому плані – суб’єктивний момент .
самооцінка. Звідси можна зробити висновок. Що гідність людини знаходиться в
певній залежності від її виховання, від внутрішнього духовного світу,
особливостей її психічного складу.
Нерозривним з честю
і гідністю є поняття «репутація». При цьому, як що уявлення про гідність особи
виходить з принципу рівності в моральному відношенні та самооцінки, то поняття
честі, навпаки, диференційовано оцінка людей, що тим або іншим чином знаходить
відображення в їх репутації. Слід зазначити, що поняття репутації у відомому
значені співпадає з поняттям честі в її зовнішньому, об’єктивному значенні.
Ділова репутація –
поняття, що відноситься до підприємства, його діяльності та функціонування.
Ділова репутація є окремим випадком репутації взагалі та являє собою думку, що
склалася про якість (переваги і недоліки) колективу, організації, підприємства,
установи.
Порушення ділової
репутації слід будувати на елементах нематеріального характеру господарюючих
суб’єктів, які с предметом його репутації в певній галузі та на конкретний
момент діяльності, а не піддавати ганьбі загальну оцінку дану господарюючому
суб’єкту суспільством.
Питання про честь,
гідність і репутацію – це перш за все питання про права та їх реальне
забезпечення. Цивільно-правове поняття та тлумачення цих категорій припускає
наявність правової норми, що відображає ці блага. Стосовно юридичних осіб через
їх створення виникають нематеріальні права, як ділова репутація, а через закон
– право на підприємство, товарний знак.
Під моральною шкодою
треба розуміти не тільки шкоду, заподіяну порушенням зобов’язання або посяганням
на етичне відчуття, але і всякого роду різні переживання, заподіювані будь-яким
правовідношенням. Під моральною шкодою юридичної особі розуміються етична або
фізична шкода, заподіяна діями або бездіяльністю на користь іншому підприємству
через збиток або втрату можливостей по відношенню до іншого підприємства. Також
моральна шкода може бути нанесена через обмеження прав, загрозу нематеріальним
або матеріальним благам (репутація, комерційна таємниця), або порушення норм
права по відношенню до іншого підприємства. Нанесення моральної шкоди
підприємству може призвести до втрати обсягів ринку, бази клієнтів, фінансової,
інвестиційної, матеріальної бази й стабільності. Таким чином виникає потреба в
дослідженні питань запобіганню моральної шкоди підприємству в процесі розвитку
його репутації.
Компенсація
морального збитку представляє можливість до певної міри залагодити несприятливі
наслідки правопорушення, сприяє придбанню замість втраченого блага інше.
Гарантована законом охорона честі, гідності та ділової репутації, у тому числі
за допомогою компенсації морального збитку, робить позитивний вплив на
моральний і фінансовий, а також нематеріальний стан потерпілого підприємства,
наповнює вірою в справедливість.
В свою чергу,
обов’язок правопорушника компенсувати заподіяний їм моральний збиток є мірою
певної відповідальності, що не дозволяє безкарно поменшувати честь, гідність,
репутацію юридичної особи.
Моральна шкода
компенсується тільки грошовою сумою. Є певні критерії, якими слід керуватися
при визначені розміру компенсації моральної шкоди: ступень вини причинителя,
ступень матеріальної та етичної шкоди або збитків, пов’язаних з індивідуальними
особливостями потерпілого підприємства, інші заслуговуючи увагу обставини.
Широко відома
методика визначення розміру моральної шкоди російського вченого, доктора
юридичних наук Ерделевского А.М. Не можу не сказати кілька слів на її користь.
Так, вона, як і будь-яка інша методика визначення морального шкоди в грошовому
еквіваленті, не без вад. Проте має багато позитивних сторін. Даний підхід
дозволяє диференціювати різноманітні показники, які беруться до уваги при
визначенні розміру компенсації моральної шкоди. І одне тільки те, що він першим
(в СНД) створив власну методику, спробував розрахувати шкоду, яку неможливо
виміряти в грошовому еквіваленті, є його великим внеском у розвиток і
становлення розглядається нами інституту. Нещодавно в Росії з'явилася ще одна
авторська методика - методика кандидата економічних наук Володимира Кашина.
Суть її - оцінка фактичних втрат ресурсів здоров'я і людського капіталу.
Причому «ресурси здоров'я» визначаються як здатність жити (виживати), працювати
і досягати мети. «Економіка здоров'я» - це пошук ефективного зберігання
резервів здоров'я при обмежених людських, природних та інших ресурсах.
Українському
законодавству належить вирішити питання як про визначення критеріїв
відшкодування моральної шкоди, так і про відповідальність за розповсюдження
будь-яких відомостей, що порочать репутацію юридичних осіб, а також встановити
більш чіткий порядок стягнення з відповідачів компенсації за спричинення
немайнової моральної шкоди. Українське законодавство охороняє честь, гідність і
репутацію громадян і організацій у випадку їх порушення, забезпечує необхідну
систему гарантії здійснення прав ї їх захист. Відповідно до цих гарантій кожне
підприємство має право на відновлення порушених прав, кожний має право захищати
свої права, законні інтереси всіма, що не суперечать закону, способами.
Література:
1. Бєлкін М. Свобода
договору та її обмеження//Юридичний журнал. № 12.- 2009[Електронний ресурс] www. Justian.com.ua/artide.php?id=3371
2. Вініамінова А.
Моральна шкода: практичні аспекти та доказування її наявності//Юридичний
журнал. № 6.- 2003[Електронний
ресурс] www. Justian.com.ua/artide.php?id=258
3. Кашин В. Оценка
морального ущерба в РФ // Юридическая практика. № 22. — 2003. [Електронний ресурс] www.psv.at.ua/publ/1-1-0-30
4. Терлецька О. По
різні сторони судових барикад моральної шкоди//Юридичний журнал. № 6.- 2003[Електронний ресурс] www. Justian.com.ua/artide.php?id=328
5. Эрделевский
А.М. Моральний вред и компенсация за страдания.
Научно-практическое пособие. М.: Издательство ВЕК, 2000, — 188 с.