Психология и социология/10.Психология труда

К.психол.н. Ламаш І.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Селюкова Т.В.

Національний університет цивільного захисту України, Україна

Особливості мотиваційної сфери підприємців з різним рівнем освіти

Умови розвитку сучасної економіки в Україні, перехід на ринкові відносини загострили інтерес до вивчення психологічних аспектів діяльності підприємців, чий внесок в процеси оновлення життя суспільства особливо вагомий. Найманий менеджер відрізняється, з психологічної точки зору, від підприємця. Це пояснюється відмінностями мотиваційно-цільової основи їхньої діяльності. Менеджер прагне стабілізувати підприємство, зменшити ризик упровадження чогось нового, а тому все детально планує і вибору нової стратегії передує її обговорення. Він еволюційно-орієнтований на довгу перспективу розвитку організації. На відміну від менеджера, підприємець обирає революційний шлях розвитку підприємства, орієнтований на швидкий результат. Підприємницька діяльність розглядається як особливий вид діяльності . Ця діяльність спрямована на отримання прибутку і має такі ознаки: ознака свободи і незалежності, ознака ініціативи та активності, ознака інноваційності та ризику. Підприємець - це особа, яка реалізує підприємницьку діяльність, виступає її суб’єктом – самостійно або в партнерстві із іншими особами. В своїй діяльності підприємець виконує ролі власника капіталу, менеджера та фахового працівника. Особлива роль підприємництва в економічному прогресі, відсутність традицій вітчизняного підприємництва, багатоаспектність цього феномену зумовлює необхідність психологічного забезпечення підприємницької діяльності.

Метою даного дослідження було вивчення особливостей мотивації підприємців з різним рівнем освіти.

У дослідженні були використані такі методики: Методика М. Шейна «Якоря кар’єри», тест «Мета – Засіб - Результат» , опитувальник мотиваційної структури особистості (В.Е. Мільман), методика Ш. Річі і П. Мартіна «Мотиваційний профіль».. В якості опитуваних виступили 63 підприємці, віком від 24 до 38 років. Опитувані були розподілені на дві групи: в першу групу ввійшли 30 підприємців ( 16 чоловіків та 14 жінок) , які мають вищу освіту; другу групу складали 33 підприємця з середньою освітою ( 17 чоловіків та 16 жінок).  Для обробки результатів дослідження було використано t – критерій Стьюдента.

Проведене нами дослідження особливостей мотивації підпирємців з різним рівнем освіти дозволило сформулювати наступні висновки:

Дослідження особливостей кар’єрних орієнтацій дозволяє зробити висновок про те, що підприємці з вищою освітою більш схильні до управління, ніж підприємці з середньою освітою. Це може бути викликано тим, що люди з вищою освітою можуть уміло організувати роботу, виконувати роботу по управлінню фінансами, виробництвом продукції, розробками; вони прагнуть інтегрувати зусилля інших, управляти їх поведінкою. Підприємці, які мають середню освіту більш орієнтовані на стабільність, ніж підприємці з вищою освітою. Можливо, це може бути пов’язане з тим, що прагнення досліджуваних з середнім рівнем освіти не на стільки високі, вони менш амбіційні, ніж досліджувані з вищою освітою.

Дослідження значущості мотиваційних компонентів, які пов’язані з професійною діяльністю, у підприємців з різним рівнем освіти виявило за шкалою «Засоби» вірогідне підвищення показника , яке дозволяє вважати, що підприємці з вищою освітою більш направлені на засоби досягнення цілі, ніж підприємці з середньою освітою . Отримані дані свідчать про те, що вірогідно у підприємців з різним рівнем освіти можуть бути споріднені цілі, і вони можуть прагнути та досягати схожих результатів, але ланка переходу між метою та результатом, тобто засоби у підпрємців з різним рівнем освіти будуть відрізнятися.

Щодо мотиваційної структури особистості підприємців з різним рівнем освіти, визначено вірогідне підвищення показника загальножиттєвої спрямованості у підприємців з середньою освітою у порівнянні з випробуваними з вищою освітою; за робочою спрямованістю між групами підприємців з різним рівнем освіти не зафіксовані вірогідні відмінності ;

Показники за шкалами життєзабезпечення та соціального статусу в підприємців з вищою освітою є вірогідно нижчими у порівнянні з підприємцями із середньою освітою; за шкалами комфорту та загальної активності підприємці з вищою освітою демонструють вірогідно вищі показники , ніж підприємці із середньою освітою; за шкалами спілкування, творчої активності, соціальної корисності не визначені відмінності між випробовуваними з різним рівнем освіти.

У підприємців з середнім рівнем освіти потреба в спілкуванні більш виражена, ніж у підприємців з середнім рівнем освіти. Зафіксоване вірогідне підвищення показника дозволяє вважати, що потреба в спілкуванні більш виражена у підприємців з середньою освітою, ніж у підприємців, які мають вищу освіту. Тобто люди з середньою освітою отримують задоволення та позитивні емоції від спілкування з іншими людьми. У них може виражатися толерантність до гоміну та метушні, які як правило супроводжують колективну роботу. Це може допомагати цим людям працювати на ринках. Також підвищення показника у піддослідних з середньою освітою може пояснюватися тим, що чим більше інтелектуально розвинена людина, тим більше вона може собі знайти занять, які будуть замінювати їй спілкування. Тому, у досліджуваних з вищою освітою потреба в соціальних контактах виражена меншою мірою, ніж у досліджуваних з середньою освітою.

У досліджуваних з високим рівнем освіти потреба в визнанні інших людей вище, ніж у піддослідних з середньою освітою.Зафіксоване вірогідне підвищення показника дозволяє вважати, що у підприємців з вищою освітою більш виражено прагнення до визнання зі сторони інших людей, ніж у підприємців з середньою освітою. Це може бути пов’язане з тим, що люди з вищою освітою прагнуть удосконалюватись та саморозвиватися, їм потрібне визнання зі сторони інших людей в якості винагороди та підтвердження досягнутих ними результатів.

У підприємців з вищою освітою прагнення до впливовості та влади більше, ніж у підприємців з середньою освітою.Зафіксоване вірогідне підвищення показника дозволяє вважати, що у підприємців з вищою освітою більш виражена потреба у впливовості та владі, ніж у підприємців з середнім рівнем освіти. Це може бути викликано тим, що наявність вищої освіти може підвищувати самооцінку людини та підіймати її на сходинку вище в очах інших людей. Тому людина більш впевнена в собі, своїх силах, можливостях, можливо більш амбіційна, знає, на що вона заслуговує. Людина прагне досягти певних висот, не зупинятися на тому, що вже досягла.

Таким чином, отримані результати певною мірою дозволяють окреслити особливості мотиваційної сфери підприємців з різним рівнем освіти, можна вважати за доцільне продовження роботи у вибраному напрямку , що є перспективним напрямком досліджень у сучасних умовах поширення підпрємницької діяльності..