Максимюк Т.Г.

Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича,Україна

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЧАСУ ТА

ТРИВОЖНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Минуле, майбутнє і сьогодення – це три часові категорії, які тісно пов’язані між собою. Людина сьогодні згадує як було добре вчора і переживає за події, які мають відбутися завтра. Дуже часто людина боїться щось не встигнути, через що виникає тривожність за майбутні події та невпевненість у власних силах. В нашій роботі ми хотіли б розглянути взаємозв’язок переживання часу людиною та її особистісною тривожністю.

Поняття «тривога» було введено в психологію 3. Фрейдом (1925) і в даний час багатьма вченими розглядається як різновид страху. Так, З. Фрейд поряд з конкретним страхом (Furcht) виділяв невизначений, несвідомий страх (Angst), О.Чернікова пише про тривогу як «страх очікування», а О. Кондаш (1981) – про страх перед випробуванням. Ф. Перлз (1969) визначає тривогу як розрив між «тепер» і «пізніше» або як «страх перед аудиторією [3]. Психологи виділяють два основних види тривожності: ситуативну та особистісну [4].

Аналіз літератури засвідчує відсутність досліджень взаємовпливу переживання часу та тривожності [1; 2; 5]. Беззаперечним є факт виникнення тривожності в результаті побоювання за майбутнє. Р. Ахмєровим були проаналізовані кризові стани щодо відрізку часу розміром з життя [1].

Отже, дослідження особливостей взаємозв’язку переживання часу та рівня тривожності особистості будуть реалізовані в нашому подальшому дослідженні.

Мета дослідження: виявлення взаємодії особливостей сприйняття часу людиною та її тривожністю в юнацькому віці.

В дослідженні брали участь студенти 3-го курсу, спеціальності «Практична психологія» (дівчата), в кількості 11 студентів.

Дослідження проводилось індивідуально та анонімно. Досліджуваному надавався бланк із трьома методиками: 1) особливості переживання минулого, теперішнього та майбутнього часу, 2) визначення реактивної та особистісної тривожності (Ч.Спілберга») 3) 17 тверджень шкали «Компетентність у часі» з тесту САТ.

Особливості переживання часу проводилось як самооцінка наявності наступних станів: Спокій, Упевненість, Радість, Сила, Алертність (стан готовності до дії, зібраність (духовна і фізична), Мужність, Безсмертя, Геній (стан найвищого натхнення), Могутність, Паніка, Підйом, Потік, Контроль, Розслабленість, Нудьга, Апатія, Хвилювання.

Досліджуваному спочатку були надані методики стосовно переживання часу. Це, на нашу думку було доцільним, адже якби спочатку містилась методика на виявлення тривожності, то особистість вже могла перейняти з методики певний стан.

Результати дослідження

Для виявлення взаємодії тривожності з особливостями сприйняття часу нами був використаний кореляційний аналіз. Статистично значущі кореляційні зв’язки наведені в таблицях 1-4.

Порівнюючи особливості переживань різних складових часу (минуле, теперішнє та майбутнє) ми бачимо, що найбільш повним бачиться теперішній час, про що свідчить 17 значущих кореляційних зв’язків, менш повним – минулий час (6 кореляційних зв’язків) і найменш повно – майбутній час (3 кореляційних зв’язків).

За даними таблиці 1 можна зробити висновки щодо особливості переживань минулого часу а саме: кореляція між такими характеристиками як спокій та реактивна тривожність є негативною. Це означає, що при збільшенні почуття спокою за минуле, зменшується реактивна тривожність. Кореляція між такими характеристиками як, радість та реактивна тривожність, є негативною.

Таблиця 1

Переживання минулого часу (значущі кореляційні зв’язки)

		Компетентність у часі	Реактивна тривожність	Особистісна тривожність
1.	Спокій		-0,745
2.	Радість		-0,638
3.	Підйом	0,308
4.	Потік	-0,058
5.	Контроль	0,583
6.	Хвилювання			0,686

Кореляція між такими характеристиками, як підйом та компетентність у часі є позитивною. Це означає, що при збільшенні компетентності у часі одночасно збільшується така характеристика, як підйом. Також позитивна кореляція спостерігається між такими характеристиками: контроль – компетентність у часі, хвилювання – особистісна тривожність.

Таблиця 2

Переживання теперішнього часу (значущі кореляційні зв’язки)

		Компетентність у часі	Реактивна тривожність	Особистісна тривожність
1.	Спокій		-0,681
2.	Упевненість	0,660	-0,658	-0,634
3.	Радість		-0,618	-0,585
4.	Алертність	0,814		0,698
5.	Геній	0,753		-0,826
6.	Паніка		0,665
7.	Контроль	0,626	-0,649	0,581
8.	Апатія			-0,581
9.	Хвилювання		0,633

За даними таблиці 2 можна зробити висновки щодо особливості переживань теперішнього часу:

Якщо людина відчуває спокій відносно теперішнього часу, то одночасно знижується реактивна тривожність. Якщо у людини збільшується впевненість у собі, то одночасно збільшується компетентність у часі та зменшується реактивна та особистісна тривожність. При збільшенні відчуття радості, одночасно зменшується особистісна і реактивна тривожність. Якщо у людини зростає алертність, то одночасно збільшується компетентність у часі та зменшується особистісна тривожність.

Якщо людина перебуває у стані «генія» (стан найвищого натхнення), то одночасно збільшується компетентність у часі та зменшується особистісна тривожність. При збільшенні відчуття паніки, збільшується і реактивна тривожність. Відчуття контролю забезпечує збільшення відчуття компетентності у часі, та зменшує особистісну та реактивну тривожність. Якщо відчуття апатії збільшується, то зменшується особистісна тривожність. Збільшення відчуття хвилювання, збільшує реактивну тривожність.

Таблиця 3

Переживання майбутнього часу (значущі кореляційні зв’язки)

		Компетентність у часі	Реактивна тривожність	Особистісна тривожність
1.	Мужність	0,657
2.	Хвилювання		0,860	0,702

За даними таблиці 3 можна зробити висновки щодо особливості переживань майбутнього часу: якщо людина відчуває себе мужньою, то у неї одночасно збільшується відчуття компетентності у часі. А при збільшенні відчуття хвилювання, збільшується й реактивна і особистісна тривожність.

Таблиця 4

Тривожність (кореляційні зв’язки)

		Реактивна тривожність	Особистісна тривожність
1.	Компетентність у часі	0,164	-0,889
2.	Реактивна тривожність		0,687

З даних таблиці 4 можемо зробити висновок щодо зв’язку компетентності у часі з особистісною тривожністю: якщо збільшується компетентність у часі , то особистісна тривожність буде зменшуватись. Реактивна тривожність не пов’язана з компетентністю у часі, тобто компетентність у часі не забезпечує зменшення реактивної тривожності.

Висновки. Отже, за даними результатами дослідження, ми виявили, що тривожність людини, буде залежати від її компетентності у часі. Тобто, чим об’єктивніше людина буде сприймати часові характеристики, тим менший рівень особистісної тривожності вона буде відчувати. В той же час реактивна тривожність не пов’язана з компетентністю у часі, тобто компетентність у часі не забезпечує зменшення реактивної тривожності.

Особливості переживань різних складових часу (минуле, теперішнє та майбутнє) відрізняються як кількісно так і якісно: найбільш повним бачиться теперішній час, менш повним – минулий час і найменш повно – майбутній час.

Література:

1. Ахмеров Р.А. Биографический тренинг при кризисах середины жизни. // LIFELINE и другие новые методы психологии жизненного пути / Под ред. А.А. Кроника. – М., 1993. – С.140-151.

2. Головаха Е.И., Кроник А.А. Психологическое время личности. – К.: Наукова думка, 1984. – 207 с.

3. Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Е.П. Ильин. СПб, 2001. – 749 с.

4. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А. Крылова, С.А.Маничева. – 2-е издание., доп. и перераб. – СПб.: Питер, 2007. – 560 с.

5. Цуканов Б.И. Время в психике человека. – Одесса. "АстроПринт". – 2000. – 220 с.