Асистент кафедри іноземних мов для природничих
факультетів Чернівецького Національного Університету ім. Юрія Федьковича
Особливості перекладу
газетно-публіцистичного стилю
Необхідно зауважити, що газетно-інформаційні тексти
рідко перекладаються для друку повністю та в чистому вигляді. При цьому
переклад замінюється більш коротким реферативним викладом [5,463].
Матеріали газетно-інформаційного жанру
складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно-політичної
літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного
характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений
зі стилістичними особливостями таких матеріалів.
Газета – засіб інформації, а також засіб
впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Так як газету зазвичай
читають в умовах, коли важко зосередитись (в метро, за обідом, після роботи і
т.п.), то існує необхідність подавати матеріал стисло, але повідомивши всю
необхідну інформацію.
Загальна картина американської преси
досить різноманітна, починаючи від серйозних видань і до «жовтої преси».
Для практичної роботи перекладача найбільш
істотними є наступні характерні риси американської преси:
1. Розмовно-фаміл’ярний
характер ряду матеріалів.
2. Емоційна
забарвленість шляхом вживання жаргонізмів,перифраз.
3. Офіційність
титулів та звернень.
4. Специфічність
газетних заголовків.
5. Лексичні
особливості газетно-інформаційних матеріалів.
6. Вживання
термінів.
В газетно-інформаційному стилі дуже широко
вживаються власні назви, імена, що роблять повідомлення більш конкретним
описуючи якісь події на певній місцевості, або тих, що стосуються певних людей
або установ. Через це у рецептора мають бути певні попередні знання, що
дозволить йому пов’язати назву з предметом чи об’єктом, що називається [4,152]. Так, наприклад, будь-якому американському читачу
добре відомо, що Amtrak – це залізнична компанія, або Frick Collection-
художній музей в м. Нью-Йорк.
Ще однією особливістю цього жанру є
намагання американських журналістів зробити сухе повідомлення більш емоційно
яскравим за рахунок вживання в тексті жаргонізмів. Зазвичай при перекладі вони
не передаються.
Особливістю американських газет є
,звичайно, заголовки газетних матеріалів. Автори статей докладають максимум
зусиль аби заголовок їх статті складався з якомога меншої кількості слів, при
цьому передавав інформацію про яку йдеться і привертав до себе увагу читача.
Так аби читач побачивши заголовок вже був зацікавлений придбати газету і
прочитати саме ту статтю, заголовок якої йому видався цікавим з інформаційної
точки зору.
Перекладач має гарно розуміти зміст
газетного заголовку та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу
на мову перекладу. Адже для заголовків американських газет характерним є і те,
що заголовок може мати подвійний зміст, так як комбінація слів підбирається
таким чином, що за змістом можна зробити абсолютно протилежні переклади,тому
дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад заголовок Milk drinkers are turning
to powder можна перекласти як Люди, що п’ють молоко ,перетворюються на порошок,
хоча, звичайно, правильно перекласти необхідно як Люди, які полюбляють молоко,
починають вживати сухе молоко.
Взагалі, так як автори статей намагаються
привернути увагу читача і зробити так, щоб він таки прочитав сам матеріал, то
заголовки часто не передають зміст статті, а навпаки, бувають зовсім в
незначній мірі пов’язані з нею. Тому основна інформація знаходиться у
підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача, адже, як ми вже зазначили
вище, не завжди вдається перекладачу перекласти газетний заголовок з першого
погляду, так як або бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома,
абсолютно не поєднаними між собою за змістом, способами.
При перекладі англійських заголовків
перекладач має враховувати, що для американських газет характерними є дієслівні
заголовки: Bob Dorrel is dead. Floods hit Florida. Для української преси дієслівні
заголовки не є характерними і перекладач має це враховувати при перекладі. На
українську мову вищенаведені заголовки будуть перекладатись як Смерть Боба
Доррела. Повінь у Флориді. Іноді буває важко при перекладі уникнути дієслова,
наприклад воно буде зберігатись, якщо заголовок буде складатись з питального
речення: Will price curbs boost exports? На українську цей заголовок можна
перекласти Чи підвищить рівень експорту зниження цін?
Перекладач має постійно пам’ятати про
особливості вживання часових форм в заголовках. Сучасні американські газети
використовують неперфектні часи. Коли мова йдеться про дію, яка вже відбулась,
але в недалекому минулому, то використовується теперішній час, така форма ніби
наближує читача до певних подій: Mary Grace dies, 80. Royal family quits. При
перекладі на українську мову таких заголовків, якщо дія на момент публікації
закінчилась,то переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих
заголовків, де необхідно зберегти дієслівну форму. Past Simple використовується
в заголовках, якщо в самому заголовку є обставина часу, або читачу добре
відомо, що дія відбулась в минулому. Для позначення майбутнього часу в
заголовках часто використовується інфінітив.
Ще однією проблемою при перекладі газетних
заголовків є різні скорочення. Скорочення, що їх можна зустріти в американській
пресі, можна розділити на кілька груп [3,132].
Перша і найбільш чисельна група включає в
собі скорочення назв партій, організацій, різних посад: (FBI - Federal Bureau
of Investigation - ФБР, NAM - National Association of Manufacturers –
Національная асоціація підприємців - НАП. Gov - Governor; D.A. -
District Attorney; Sen. - Senator; Rep. - Representative). Наприклад, Kryviy Rih OEP slips out from under Russian
control. КГЗКОР «сплив» з-під носа росіян. FIGs on electoral run. ФПГ пішли на фронт (26.09.2007).
Також дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій: UN - United
Nations; NATO - North Atlantic Treaty Organization та багато інших (NBU set to make hryvnia more lovable. Нацбанк змусить любити гривню (19.02.2009)). При
перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил, по-перше,
багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в
українській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач
може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант.
Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть писатись
однаково, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій: РМ -
Prime Minister або ж Police Magistrate [3,145].
Дослідники відмічають, що в газетній
лексиці є велика кількість власних назв: назв організацій, закладів,
топонімічних назв. А також широко використовуються газетні кліше [2,78]. Це “готові формули”, які або вказують на джерело інформації:
according to well-informed sources, або є просто політичними штампами:
generation gap, vested interests.
Специфіку газетно-інформаційних матеріалів
складають вже вищезгадані кліше, а також фразеологізми. Суспільно-політичний
стиль більше ніж будь-який інший стиль є наближеним до художньої літератури. В
суспільно-політичних текстах, статтях, оглядах широко використовується образна
фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню
виразності, яскравості, своєрідності. По способу перекладу на українську мову
образну фразеологію можна умовно розділити на чотири групи:
1) фразеологізми, що мають повний
відповідник в українській мові і повністю калькуються при перекладі: a domino
effect – ефект доміно;
2) фразеологізми, які частково не
співпадають по образності з українськими: to buy a pig in a poke – купити кота
в мішку;
3) фразеологізми, при перекладі яких образ
повністю змінюється: to hang fire – призупинити роботу;
4) фразеологізми, які перекладаються
нейтральною лексикою: to cut no ice – нічого не добиватись.
Переклад фразеологізмів – це особлива
проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те, що вони
являють собою єдиний образ, звідси – необхідність їх розгляду, як єдине
семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити
зникнення атмосфери звичних читачу образів. Техніка передачі фразеологізмів вже
давно розроблена, перекладач має їх розглядати, як єдине семантичне ціле і
намагатись відшукати в мові перекладу відповідник-фразеологізм, бажано з тим же
ступенем семантичної зв’язаності. Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не
існує, перекладач має знизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на
фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів
в сучасному газетно-інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та
враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології. Один з
найпростіших прикладів деформації є неповнота складу. В такому разі при
перекладі, якщо перекладач віднайшов еквівалент, він має відновити принцип
неповноти, інакше кажучи, обірвати приказку в тексті перекладу таким чином, щоб
зберегти семантику оригіналу [1,326].
В газетно-інформаційних матеріалах часто
зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни. Один і
той же термін може бути перекладений по-різному, в залежності від ідейної
направленості тексту,в якому його було вжито[4,154]. Терміни, що зустрічаються в газетно-інформаційному
матеріалі, відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки та
міжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнювати
сприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядні
конструкції уникаються [5,464].
Ще однією особливістю, яка притаманна
англійському газетно-інформаційному стилю – це переплетення книжної лексики та
розмовної мови.
Серед всіх текстів газетно-публіцистичного
стилю найбільш сухими та діловими по стилю є повідомлення та статті
інформаційного характеру. Точність при перекладі таких статей досягається
шляхом синтаксичної перебудови речень [6,106].
Отже, переклад газетно-публіцистичного
стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач
обов’язково має враховувати при перекладі
1.
Література:
1.
Акимова Г.Н. Наблюдения
над сегментированными конструкциями в современном русском языке / Г.Н. Акимова
// Синтаксис и стилистика. – М.: Наука, 1976. – С. 237 – 247.
2.
Андрусів Н.О. Лексико-семантичний
та синтаксичний аспекти заголовка-парцелята // Науковий вісник
Чернівецького національного університету: збірник наукових праць. – Вип. 439 –
440: Германська філологія. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – С. 10-14.
3.
Арнольд И.В. Стилистика
совр. англ. яз. / И.В. Арнольд. – М. : Флинта: Наука, 2002. – 384 с.
4.
Брандес М.П.
Перекладацький аналіз тексту / М.П. Брандес, В.І. Провоторов. – М. :
НВІ-Тезаурус, 2001. – 244 с.
5.
Верещагін Є.М. Лінгвокраїнознавство у викладанні російської мови як
іноземної / Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров. – М. : МГУ, 1971. – С. 171-189.
6.
Дементьев В. В. Основы теории непрчмой
коммуникации: автореф. дисс.. на получение д-ра филол. наук: 10/02/19 / В.В.
Дементьев. – Саратов: Колледж, 2001. –
С. 38 – 138.