Філологічні науки/4.Синтаксис: структура, семантика,функція

Гончарова Т.В.

Академія праці, соціальних відносин і туризму, Україна, м. Київ

Семантико-синтаксичні особливості речень із підрядними умови в німецькій та українській мовах

У складнопідрядних реченнях із підрядними умови простежується безпосередній звязок двох дій чи ситуацій, при реалізацї однієї з яких (зміст підрядної частини), друга може чи могла б стати фактом дійсності (зміст головної частини). Семантико-синтаксична складність таких речень зумовлена насамперед багатогранністю самого умовного значення. Автори німецької академічної граматики наголошують, що «умова як категорія є гіпотетичною у широкому розумінні слова [3].

Супермодель складнопідрядного умовного речення складається із двох блоків моделей – індикативного та конюнктивного гіпотаксису. Такий розподіл відповідає традиційним уявленням і вважається правомірним, оскільки, морфологічна категорія способу дії дієслова, яка виражається в опозиції індикативу та претерітального конюнктиву, виступає для умовного гіпотаксису в якості синтаксично релевантної морфологічної категорії. Спостерігається вживання термінів «індикативний» та «конюнктивий» гіпотаксис, поряд із термінами «реальний» та «ірреальний» [1].

Слід зазначити, що підрядне умовне речення може набувати додаткових значень та функцій, що зближує його з іншими типами підрядних речень. «Важливу роль, - зазначається у Сучасній українській літературній мові, - відіграє саме спосіб встановлення цих функцій. Найбільш прийнятним у даному разі є спосіб граматичних перетворень та порівнянь. Якщо підрядне умовне речення може бути зіставлене, наприклад, з причиновим, тобто дане речення, при інваріантності основного значення може існувати з певним припущенням і в такій формі, де супровідний відтінок відношення семантично прозоріший, тобто і в формі підрядного причинового, можна вважати, що умовні значення супроводжуються причиновими [1; 240]».

Якщо гіпотетична залежність між двома ситуаціями є регулярною, то функціонально підрядні речення зближаються з підрядними часу. Умовне значення в таких реченнях зберігається, але при цьому проявляється часова співвіднесеність дій головного й підрядного речень: Коли говорить зброя, музи мовчать. – Wenn die Waffen sprechen, schweigen die Musen. При послабленні гіпотетичного звязку та підсиленні реального звязок набуває причинового значення.

Важливим для характеристики складнопідрядного умовного речення є визначення позиції того, хто говорить до того, про що йде мова. Мовець може бути інформованим або ж не інформованим про відповідність чи невідповідність предметної ситуації актуальній дійсності.

Функціонально-семантичне ядро умовних підрядних речень становлять такі, що не мають супровідних значень, і основне значення яких є значення умови, реальної чи нереальної: Wenn auch weiterhin kein Regen fällt, können die Pflanzen darunter leiden/Wenn auch weiterhin kein Regen fallen wird, können die Pflanzen darunter leiden. – Якщо і надалі не буде дощу, рослини можуть постраждати. Як видно з прикладів, при вираженні часової віднесенності умови дієслова в українській мові не розрізняються, в той самий час як в німецькій мові вживаються різні часові форми. Крім того, в одному складному реченні можуть поєднуватися різні часові плани з відповідною диференціацією форм німецької мови та недиференційованими формами в українській.

Обєктом даного дослідження є складнопідрядні речення з умовним значенням. Існує декілька тверджень про те, які конструкції слід відносити до даної категорії. Більшість навчальних та теоретичних граматик визначає складне речення з сполучниками wenn і falls (для німецької мови) та сполучниками якщо, якби, коли б, коли, як, аби, тільки б (для української мови), а також речення, побудовані за безсполучниковою схемою як умовні [1,2].

В семантиці складнопідрядних речень, в формах вираження, можливих перетвореннях та кореляціях між українською та німецькою мовами існують значні збіги. Але слід відмітити і наявність деяких розбіжностей. Це стосується, наприклад, речень, які вживаються в неозначено-особовому та узагальненому значенні. Такими для німецької мови є речення із займенниковою формою присудка: Dasselbe, wenn man der Reihe nach hundert seltsame Gewächse betrachtet, so unterscheidet man sie doch nicht, man vereint sie im Gedächtnis zu einem … - Так, коли ти оглянеш підряд сотню диковинних рослин, так не відрізниш, поєднаєш їх в пам’яті в одне.

Підсумовуючи, слід зазначити, що семантико-синтаксичні особливості складнопідрядних речень умови відзначаються симетрією між двома мовами. Нерівномірність на рівні мовних систем спостерігається у вираженні неозначено особових та узагальнених предикативних значень.

Література:

1. Бодик О.П. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Навч.посіб.- К.: Центр учбової літератури, 2011. – 416с.

2. Савченко І.Я. Взаимодействие синтаксиса, семантики и прагматики немецкого сложноподчиненного предложения с условным значением: Автореф. дис. канд. філологічних наук. – Київ, 1984.

3. Flämig W. Zum Konjunktiv in der deutschen Sprache der Gegenwart. – 1959.