Гапчук О.В., науковий керівник Самойленко О.А.

Буковинська державна фінансова академія

Маніпуляція свідомістю людей за допомогою реклами

Методи прихованого примусу застосовувалися у різних суспільствах упродовж сотень років. У ХХ столітті технології впливу на психіку мас вийшли на небачений рівень: була винайдена пропаганда. Червоні й коричневі пропагандисти довели, що звичайних людей, під відповідним керівництвом, за допомогою суворої дисципліни і масованого психологічного впливу можна схилити до майже дармової праці та до масових злочинів, що сприймалися виконавцями за «благо». Людей безперервно утримували в стані трансу — гаслами, промовами, книжками, піснями, маршами, фільмами, картинами й плакатами. Усяка маніпуляція в корені має економічний зиск: людей заколисують і обкрадають. Коли насилля і брехні забагато — їх перестають помічати. У середині минулого століття було введено новий термін — «психологічна війна», що охоплює велику кількість методів і засобів впливу на людей для зміни їхніх психологічних характеристик (поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, мотивів, установок, а також групових норм та масових настроїв. Це, зокрема, сучасні методи комерційної реклами та державно-політичних стратегій.

Завданням є аналіз основних психологічних методів і прийомів, які застосовують рекламодавці для того, аби досягти своєї мети.

Проблема психологічних впливів реклами актуальна  тому, що вона пов’язана із цілим рядом моментів етичного характеру. Адже будь-який вплив змінює свідомість людини, може перешкоджати волі вибору, що може зумовити неправдиві орієнтації в суспільстві.

Дослідженням цієї проблеми займались такі вчені як А.Веригін, А.І. Лебедєв-Любимов та Клаус Мозер. Зокрема А.Веригін, стверджував, що реклама – лише інструмент, знаряддя, механізм, за допомогою якого суспільство і його суб’єкти досягають поставлених цілей. Вона є джерелом соціальних протиріч, тобто може приносити й шкоду, і користь. Все залежить не від реклами як такої, а від цілей рекламодавців [2].

Для впливу на підсвідомість є велика кількість методик: словесних (мовленнєві, маніпуляції, нейролінгвістичне програмування) і техногенних (сугестивні зображення, вставлені у відеоряд, трансова музика), використання надвисоких частот. Мета таких переконувань і навіювань — обійти розум людини і вкласти відповідне послання безпосередньо в підсвідомість. Свідомість будь-якої людини, відчуваючи втручання, виставляє захист. Тому пропаганда звертається не до розуму, а до почуттів. У психологічній літературі детально описані техніки словесного маніпулювання. Скажімо, спосіб сугестивної (навіюючої) подачі матеріалу — «переходу кількості в якість». Давно було підмічено, що ставлення люду до якоїсь події чи особи може змінитися, якщо упродовж тривалого часу повторювати відповідне яскраве гасло [3].

Відомий психолог Луї Чеськин, який також одним з перших застосував психоаналіз в рекламі, директор «Американського інституту по дослідженню кольору» вів дослідження впливу на підсвідомість забарвлення. На цих роботах будувалася реклама таких відомих фірм, як «Проктер энд Гембл» (парфюмерія), «Філіпп Моріс» (сигарети), «Дженерал Фудс» (харчові продукти) [2].

Шокуюча реклама є найбільш хорошим прикладом використання психоаналізу та методів впливу на психіку людей. Саме вона зараз, як ефективний підрозділ соціальної реклами, найбільше впливає на психіку людини тим, що викликає страх та апелює до людської совісті Вона зародилися ще в Америці, і, по суті, саме ця країна найбільш широко її використовує у сучасні дні. Вперше елементи шокуючої реклами використала Американська легенева асоціація, розгорнувши компанію, під назвою «Це питання життя і смерті», розвішуючи містом плакати з зображенням людей, які відчули на собі шкоду куріння, ранніх ознак емфіземи, раку легенів та туберкульозу. Після цієї рекламної компанії з’явилося усім відоме «Рекламне товариство по звільненню Америки від наркоманів», що складалося з 200 рекламних агентств. Їхня рекламна акція тривала три роки, і саме після неї таку рекламу стали використовувати і в інших країнах, а проблема наркоманії була визнана міжнародною [2].

Серед методів психологічного впливу на людину багато авторів називають ті, котрі ґрунтуються на використанні стереотипів. Зокрема, американський професор Р. Чалдіні пише: «Ми піддаємося впливу стереотипів з раннього дитинства, і вони протягом усього життя так невідступно переслідують нас, що ми рідко осягаємо їхню владу. Однак кожен такий принцип може бути виявлений і використаний як знаряддя автоматичного впливу». Можуть існувати «позитивні» і «негативні» стереотипах клієнтів. Також існують «вічні стереотипи», які трактуються за аналогією з поняттям «архетипів» знаменитого психоаналітика К. Г. Юнга. До таких «вічних стереотипів» належать: «життя і смерть», «панування і підпорядкування», «геній і посередність», «молодість і старість», «багатство і бідність», «свобода і несвобода», «бажання і можливості» та ін. [1].

Отже, реклама - захопила монополію на роботу з масовою свідомістю і зайнялася тим, чим раніше в нашому суспільстві займалася марксистсько-ленінська ідеологія: промиванням мізків на новий лад . Звичайно, реклама в великій мірі гіпнотизує, вона притягує в культуру нові цінності, намагається покращувати і взагалі міняти моральний клімат у суспільстві. Це природно, оскільки сьогодні реклама тісно пов’язана з життям суспільства.

Список використаних джерел

1. Бутенко Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2006. — 384 с.

2. «Психологія реклами»/http://uk.wikipedia.org/wiki/Психологія_реклами

3. http://www.ideaura.com/psychology/introduction.php