Дмитрук О.,студентка

Науковий керівник: Шахраюк – Онофрей С.І.

Буковинська державна фінансова академія

м.Чернівці

СТАТИСТИЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Населення є запорукою існування будь-якої країни і її основним багатством. Демографічна криза, що має сьогодні місце в Україні, викликана соціально-економічними факторами, зумовленими у свою чергу трансформаційними процесами в економіці держави. Для виходу з існуючої демографічної кризи вкрай необхідні швидкі і виважені дії. Розв’язання демографічної проблеми в нашій державі є важливим фактором стабілізації розвитку України, адже будувати світле завтра можна з єдиною метою: щоб жити в ньому. Проте поки в новому домі, який ми створюємо протягом 18 років незалежності, мешканців залишається все менше. За невтішними прогнозами експертів, якщо всі нинішні демографічні тенденції збережуться, то до 2050 року в Україні залишаться не більше 25 мільйонів осіб, з них працездатного населення - всього п'ята частина. З кожним роком українського населення стає все менше, що негативно позначається на розвитку України як держави [3].

Метою наукового дослідження є статистичне вивчення природного відтворення населення по темі дослідження, що дає можливість глибоко проаналізувати дану проблему і встановити визначальні фактори, що обумовлюють зниження народжуваності і зростання смертності, а також виявити тенденції на майбутнє з урахуванням різних умов соціально-економічного розвитку країни.

Дослідженням відтворення населення займалися різні видатні вчені такі як російські вчені С. Бичкова та М. Єфімов також т українські вчені - Д.П. Богиня, М. І. Долішній, А. І. Доценко, А. В. Головач, С. Г. Стеценко, В. С. Стешенко, О. М. Палій, А. П. Хоменко, кожен з яких зробив свій внесок у дослідження цієї проблеми.

Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні:

- різке зменшення народжуваності, збільшення смертності і відсутність природного приросту;

- постаріння населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину;

- скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок;

- погіршення здоров’я нації;

- інтенсифікація міграційних процесів, вплив яких на демографічні та соціально-економічні показники суперечливий і нерідко негативний.

Демографічний стан України постійно погіршується. Так, за статистикою на 1 січня 2009 р. чисельність населення в Україні становила 46 млн 143,700 тис. осіб. Вже на 1 листопада 2009 р. чисельність населення становила 45млн 999,934тис.осіб. У той же час, смертність в Україні в 2009 р. скоротилась на 6,32% і склала 706 тис. 738 осіб, що на 47 тис. 723 особи менше, ніж у 2008 р. Зменшення смертності в 2009 р. було зафіксовано в усіх без винятку регіонах. Серед причин смерті перше місце традиційно посідають серцево-судинні захворювання (460 720), друге — злоякісні новоутворення (88 553). На третьому місці — хвороби органів травлення (30 111). При цьому від грипу та пневмонії у 2009 р. померли 5605 осіб. Досить значною є смертність від зовнішніх причин (дорожньо-транспортних пригод, випадкових утоплень, нещасних випадків, спричинених дією диму, вогню та полум’я тощо) — 48 354. Вражають наведені дані Держкомстату щодо смертності від неуточнених та невідомих причин — 22 872 [1].

Народжуваність 2009 р. в Україні склала 515 тис. 176 осіб, що на 1 тис. 179 немовлят більше у порівнянні з 2008 р. У цілому, зростання народжуваності в 2009 р. було зафіксоване в 15 регіонах України: Криму, Вінницькій, Волинській, Житомирській , Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській, Чернігівській областях, а також у містах Київ та Севастополь. Зменшення населення у 2009 р. відбулося виключно за рахунок природного скорочення - 28,8 тис.осіб, у той час як міграційний приріст становив 1 тис.осіб. Природне скорочення населення порівняно з 1 січнем 2008 року зменшилося на 8,3 тис.осіб, або з 9,4 до 7,3 особи на 1000 населення. Природний приріст населення зафіксовано тільки у м.Києві. Динаміку населення з 2002 по 2009 роки показано у гістограмі.

Гістограма 1:Динаміка кількості населення

Варто зазначити, що станом на перше січня 2010 року українців було лише 45 962,9 тис. У той же час, процент скорочення чисельності населення значно менший, ніж у 2008-му році. За даними Всеукраїнського перепису населення, проведеного в грудні 2001 року, чисельність населення складала 48 415,5 тис. людей, із них 32 538 тис. людей - міське населення, 15 877,5 тис. людей - сільське. Можна сказати, що з 2001 по 2010 роки р чисельність українського населення скоротилося приблизно на 6 млн. осіб. Ця цифра є дійсно катастрофічною і сьогоднішня влада повинна приймати ефективні рішення щодо поліпшення демографічної ситуації в Україні. Найбільш гострою є демографічна ситуація у Донецькій і Луганській областях, а в Дніпропетровській, Херсонській та Чернігівській областях може бути визначена як складна. Всі ці регіони відзначаються досить високим рівнем економічного розвитку.
До групи регіонів із середніми демографічними показниками належать Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Сумська, Хмельницька та Черкаська області.
До групи регіонів з порівняно сприятливою демографічною ситуацією належать Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Харківська та Чернівецька область, а також міста Київ і Севастополь.

Отже, статистичні спостереження природного відтворення населення України показали, що чисельність населення щорічно зменшується у великих кількостях і державна політика повинна запроваджувати ефективні механізми щодо забезпечення демографічної безпеки і досягнення в перспективі розширеного природного відтворення населення повинно стати стратегічним завданням України та відноситися до головних суспільних пріоритетів.

ЛІТЕРАТУРА

1.Вовканич С. Й., Цапок С. О. Регіональний демоpозвиток: тенденції та
паpадокси // Укpаїна в XXI столітті: концепції та моделі економічного
pозвитку.
2. Гавpиш В. П. и др. Пpоблема демогpафічного дефіциту:
соціально-економічні наслідки та шляхи pозв’язання / Гавpиш В. П.,
Гавpиш Г. І., Дpаганова Т. П. // Велика Волинь: Минуле і сучасне:

3. http://www.ukrstat.gov.ua/

4. http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_26