НЕОБХІДНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДХОДУ ДО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ ПОТОКАМИ

УДК                                                                                               Хренова А.

 

Актуальність теми дослідження. Діяльність сучасних промислових підприємств України характеризується складністю та динамічністю виробничо-господарських і фінансових зв’язків, що відображається у складних потокових процесах. Одним із значних резервів ефективного управління підприємством є забезпечення гармонізації потокових процесів з урахуванням впливу внутрішнього та зовнішнього середовища. Досягти цього можна через упровадження комплексного управління фінансовими потоками на основі логістичного підходу.

Основні принципи логістичного підходу широко використовуються конкурентоспроможними вітчизняними підприємствами. Однак упровадження цих принципів в управління фінансовими потоками зазвичай не має наукового обґрунтування, а прийняття управлінських рішень здійснюється інтуїтивно, спираючись на власний досвід керівників підприємства. У зв’язку з цим питання управління підприємством як складною системою фінансових потоків постають важливими і актуальними.

Аналіз останніх публікацій. Концептуальні основи управління матеріальними потоками в логістичних системах достатньо повно висвітлено в працях зарубіжних економістів: Д. Бауерсокса, Д. Клосса, М. Кристофера, Б. Миротина, С. Нагловського, О. Семененка, Р. Радіонова, а також вітчизняних учених: І. Бланка, Є. Крикавського, М. Лепи, В. Николайчука, М. Окландера, В. Омельченка, О. Тридіда, К. Танькова. Менш вивченою є проблема управління фінансовими потоками. Роботи І. Ансоффа [1], М. Мескона, М. Альберта та Ф. Хедоурі [2], П. Друкера [3]  та інших науковців [4], присвячені характеристикам системи управління підприємством в цілому, не враховують особливостей формування, розподілу та руху фінансових потоків, підвищеного рівня динамічності та рухливості об’єкта управління (фінансових потоків), не віддзеркалюють особливого характеру фінансових відносин, що виникають в процесі управління фінансовими потоками.

Роботи, які розглядають саме аспект управління фінансовими потоками підприємства, містять лише частковий опис відповідних характеристик і не дають повної характеристик системи управління фінансовими потоками. Так, наприклад, в роботі Г. Баранець [5] управління фінансовими потоками зводиться до вирішення задачі управління запасами та вибору інструментів розрахунку (вексель), в роботі Л. Яструбецької [6] – до оптимізації обсягу ліквідних коштів та формування страхового залишку. Ці роботи взагалі не містять характеристик системи управління фінансовими потоками, а розглядають цей процес лише як елемент загального механізму управління, не виокремлюючи в систему.

Існуючі розробки потребують подальшого розвитку в напрямі формування цілісної системи управління фінансовими потоками підприємства та вдосконалення методичних підходів до аналізу фінансових потоків.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є подальший розвиток теоретичних положень, методичних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління фінансовими потоками підприємства на основі логістичного підходу.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі науково-методичні і практичні задачі:

проаналізовано трактування фінансового потоку і сформульовано його визначення з позиції логістики;

обґрунтовано доцільність використання логістичного підходу в управлінні оборотним капіталом підприємства.

Об'єкт дослідженняфінансові потоки промислового підприємства.

Предмет дослідження – теоретичні та методичні засади управління фінансовими потоками підприємства на основі логістичного підходу.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять загальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань менеджменту, логістики, економіки підприємства.

Результати дослідження. Система управління фінансовими потоками будучи складовою комплексної системи управління підприємством віддзеркалює найбільш динамічні процеси, що відбуваються у господарській діяльності підприємства, а саме процес формування, розподілу та руху вхідних та вихідних фінансових потоків підприємства. В цих умовах необхідно чітко встановити вимоги до базових характеристик системи, визначити взаємозв’язок між зміною базових параметрів фінансових потоків (обсяги, швидкість, регулярність, напрями руху, джерела формування) та зміною базових характеристик системою.

Згідно з положеннями системно-потокового підходу управління фінансовими потоками підприємства [7, 11] слід розглядати як безперервне функціонування складної багаторівневої динамічної впорядкованої системи, діяльність якої спрямована на формування, обслуговування, розподіл та рух таких фінансових потоків, які забезпечували б стале збільшення ринкової вартості підприємства як об’єкта інвестування.

Ґрунтуючись на існуючих класифікаціях систем та характеристиках окремих класифікаційних груп [12, с. 26-36; 13, с. 149-162; 14, с. 41-51], можемо визначити та обґрунтувати основні ознаки, які властиві системі управління фінансовими потоками. Згідно до традиційних класифікаційних груп за системоутворюючими властивостями система управління фінансовими потоками підприємства може бути віднесена до складної системи з складною багаторівневою структурою, оскільки вона характеризується наступними положеннями:

система має розгалужену структуру як по горизонтальних, так і по вертикальних рівнях управління;

структура системи формується під впливом внутрішніх властивостей, особливостей організації управління ресурсами та потоками підприємства, піддається цілісному опису, який дає повну інформацію про систему, її елементи, функції, зв’язки, механізми роботи, що дозволяє прогнозувати її поведінку;

існує значна кількість взаємопов’язаних, взаємозалежних та взаємодіючих елементів, які виконують певний перелік функцій, поєднаних у комплексні функції системи та спрямовані на досягнення мети дії системи;

не дивлячись на високу складність, розгалуженість та розгалужені взаємозв’язки між процесами в системі, вона піддається опису за допомогою певних методів, моделей та механізмів, з імовірнісною зміною окремих параметрів. Враховуючи велику кількість факторів, які впливають на діяльність системи та їх імовірнісний характер, повністю передбачити результати діяльності системи неможливо, однак з певною апроксимацією можна отримати орієнтовні результати, тобто можливо отримати прогноз функціонування системи.

Оскільки ми визначили, що система управління фінансовими потоками підприємства є складною системою, необхідно охарактеризувати основні властивості цієї системи.

Надамо характеристику властивостей стосовно системи управління фінансовими потоками (табл. 1).

Таблиця 1

Необхідні властивості системи управління фінансовими потоками

Властивість

Характеристика

Неоднорідність

Система складається з декількох груп абсолютно різнорідних елементів, інфраструктурні елементи, моделі та підсистеми), які в свою чергу складаються з багатьох елементів та поєднані тісними взаємозв’язками

Емерджентність

Властивості окремих елементів системи не можуть самостійно виконувати загальні функції системи. Загальні функції системи не дублюють функції її елементів, що обумовлено всепроникненістю фінансових потоків в системі управління, різнорідністю елементів та специфічністю їх функцій

Ієрархічність

В системі виділяється три рівні управління (нижній, середній та верхній), відповідні їм часові горизонти управління (стратегічний, тактичний, оперативний). Функціональні підрозділи, що є елементами системи, поділяються за ієрархічними рівнями з наданням відповідної ієрархії повноважень щодо управління фінансовими потоками.

Багатофункціо-нальність

Система здатна реалізовувати комплекс загальних управлінських функцій (планування, організація, контроль, мотивація), як і її структурні елементи, яким властиві відповідні набори функцій.

Гнучкість

Обов’язкова умова успішного функціонування системи. Система здатна коригувати ціль функціонування при зміні умов функціонування та стану її підсистем. Система передбачає постійний моніторинг та коригування цільових установок в процесі досягнення певних результатів діяльності як системи в цілому, так і її підсистем та елементів.

Адаптивність

Система повинна бути адаптивною, здатною до самонавчання та самоорганізації, що проявляється у постійному пошуку найбільш раціональних управлінських рішень на основі даних про результати функціонування системи та характеристик зовнішнього середовища.

Надійність

Нормально функціонуюча система здатна реалізовувати поставлені цілі шляхом повноцінного функціонування всіх елементів системи та підсистем на протязі певного періоду часу в межах відповідного горизонту управління з відповідним показниками якості та забезпеченням відповідних базових параметрів фінансових потоків підприємства та потенціалу їх надходження в майбутньому.


Закінчення табл. 1

1

2

Стійкість

Нормально функціонуючій системі властивий функціональний стан гомеостазу (системного та часткового), при якому в умовах зміни внутрішнього та зовнішнього середовища системи забезпечується її утримання в життєво важливих межах, тобто базові параметри вхідних та вихідних фінансових потоків забезпечують сталий розвиток або утримання позицій підприємства.

Вразливість

Система здатна отримувати пошкодження при впливі внутрішніх (втрата внутрішніх зв’язків між окремими елементами, невиконання певних функцій окремими елементами, диспропорції у розподілі відповідальності, повноважень та рівні вмотивованості персоналу, вплив інших внутрішніх систем в системі «підприємство» та зовнішніх факторів. При цьому рівень пошкоджень, отриманих системою напряму відображається на базових параметрах фінансових потоків.

Життєздатність

Система повинна бути здатною продовжувати функціонування при відмові або пошкодженні окремих елементів системи, втраті зв’язків між ними. В системі передбачене постійне коригування вхідних параметрів, зв’язків, механізмів та процедур функціонування в залежності від працездатності окремих елементів системи.

 

На основі перелічених в табл. 1 властивостей та ґрунтуючись на особливостях системи управління фінансовими потоками [11], можемо стверджувати, що система характеризується наступними ознаками: в системі присутні структурні, генетичні зв’язки, зв’язки координації, взаємодії елементів та субординації (ієрархічність рівнів, горизонтів управління, взаємозалежність елементів, походження одних елементів з інших); керуючі механізми (стратегічного, тактичного та оперативного управління, забезпечення гнучкості, адаптивності, надійності, стійкості та життєздатності, взаємодії з зовнішнім середовищем, відновлення працездатності системи, ін.), через які система впливає на характер функціонування та розвитку елементів та підсистем.

Для системи управління фінансовими потоками підприємства можуть бути сформульовані наступні умови існування:

1)       система управління фінансовими потоками існує в часі, просторі та знаходиться в русі та на відміну від інших систем, є однією з найбільш рухомих, оскільки: об’єктом управління є фінансові потоки та їх рух, при цьому параметри об’єкту управління постійно змінюються у часі і просторі; вхідні фінансові потоки формуючись за межами системи надходять у систему і в процесі руху підпадаючи під певні управлінські дії, змінюють стан системи, параметри функціонування її окремих елементів; вихідні фінансові потоки, тобто об’єкт, сформований в межах системи з заданими параметрами виходить у зовнішнє середовище, тим самим змінюючи стан системи та окремих її елементів; параметри вхідних та вихідних фінансових потоків, їх рух та процес управління ними в поточному періоді обумовлює стан системи в майбутньому, а, відповідно, і обумовлює динамічний характер поведінки системи;

2)       в системі управління фінансовими потоками існує єдина база для визначення класифікаційних ознак елементів: відношення до фінансових потоків підприємства та забезпечення їх руху;

3)       об’єкти (фінансові потоки та їх рух) та елементи (підрозділи, ресурси, зовнішнє середовище, інфраструктурні елементи, моделі та підсистеми) є автономними утвореннями, але мають між собою суттєві функціональні зв’язки, які відображаються через структуру, інформаційні потоки, процедури та механізми взаємодії окремих елементів і визначають інтегративні властивості системи;

4)       об’єкти, елементи, сукупність взаємозв’язків та механізмів функціонування створюють відповідну єдину інтегративні структуру системи управління фінансовими потоками, яка характеризується відповідними параметрами. Ці параметри знаходяться у взаємозалежності з базовими параметрами об’єктів (фінансових потоків) та інтегративними властивостями системи.

Аналіз досліджень у сфері управління потоковими процесами підприємства [15] свідчить про застосування автономних систем планування, фінансування, обліку кожного виду виробничих ресурсів, про відсутність досить обґрунтованих методичних рішень щодо ефективного управління сукупністю взаємопов’язаних потокових процесів. На цій підставі логістичний підхід є край необхідним.

Згідно роботи [16], діяльність підприємства обумовлюються рухом фінансових коштів. Так, К. Маркс підкреслював [16], що для всього процесу виробництва необхідною умовою є той факт, щоб процес виробництва одночасно був і процесом відтворення. При цьому, автор [17] показує, що зв'язок матеріальних і фінансових потоків має два аспекти: по-перше, матеріальний потік є підставою виникнення балансуючого його фінансового потоку, по-друге, оптимізація фінансового потоку є інструментом оптимізації матеріального й у цілому системи потокових процесів. Крім цього, єдність матеріальних і фінансових потоків полягає у тому, що матеріальний потік може виконувати функції фінансового, будучи способом розрахунків, внутрішнім ресурсом регулювання відхилень фактичних значень параметрів фінансового потоку від необхідних.

Таким чином, з огляду на вищенаведені припущення, з позиції логістики фінансовий потік будемо характеризувати як: логістичний фінансовий потік – грошові оборотні активи підприємства, які генеруються процесом виконання логістичних операцій з матеріальним потоком у певному часовому періоді, а також джерела коштів, що забезпечують перебіг цього процесу у відповідному часовому інтервалі.

Висновки.  На основі проведеного докладного аналізу властивостей та характерних рис системи нами доведено, що система управління фінансовими потоками є складною, ймовірносною, цілісною, відкритою, адаптивною, цілеорієнтованою з багаторівневою складною структурою. Системі управління фінансовими потоками не властива адитивність, вона підпорядковується загальносистемним закономірностям, які відображаються у механізмі її побудови та функціонування.

Фінансові потоки, пронизуючі усі рівні управління в просторі і часі, є системо-утворюючими елементами і знаходяться у взаємозалежності з основними параметрами системи (масштаб, рівень цілісності, рівень прозорості, гнучкість, відкритість, інтенсивність, інертність).

Під фінансовим потоком будемо розуміти потік, що обслуговує матеріа­льний, тобто потік, який забезпечує рух матеріального потоку необхідними грошовими коштами, цінними паперами тощо. Або, фінансовий потік являє со­бою частину оборотного й власного капіталів, який перебуває в речовинній фо­рмі, розглянута в процесі додатку до неї різних логістичних операцій і віднесе­них до певного інтервалу часу.

Наявність неузгодженостей об’єктивно диктує необхідність в організації регулюючих потоків, тобто застосуванні логістичного підходу до управління фінансовими потоками, що є напрямком подальших досліджень.


Література

1.        Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.

2.        Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: «Дело», 1992. – 702 с.

3.        Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 272 с.

4.        Глиненко Л.К., Лужко Е.В. Проектирование организационных структур управления. – К.: Нора-Друк, 2005 – 728 с.

5.        Баранець Г.В. Управління матеріальними та фінансовими потоками підприємства на основі логістичного підходу. Автореф. дис. кан. екон. наук. НАН України. Інститут економіки промисловості. – Донецьк. – 2007. – 20 с.

6.        Яструбецька Л.С. Організаційно-економічний механізм управління грошовими потоками промислових підприємств України. Автореф. дис. кан. екон. наук. ЛНУ ім. Івана Франка. – Львів – 2006. – 18с.

7.        Бабенко А.В. Система управління фінансовими потоками промислового підприємства. Автореф. дис. кан. екон. наук. НАН України. Інститут економіки промисловості. – Донецьк. – 2006. – 20 с.

8.        Ковальчук Г.В. Управління грошовими потоками торгівельного підприємства. Автореф. дис. кан. екон. наук. КНТЕУ. – Київ. – 2001. – 18 с.

9.        Азаренкова Г. М. Фінансові потоки в системі економічних відносин: Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 328 с.

10.   Руденко Л. В. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія. – К.: Кондор, 2004. – 480 с.

11.   Єрмошкіна О.В. Побудова системи управління фінансовими потоками підприємства в ринкових умовах // Економічний вісник Національного гірничого університету, – Дніпропетровськ: РИК НГУ, 2003. №3. – С. 56-63.

12.   Бир Ст. Кибернетика и управление производством / Пер. с англ. В.Я. Алтаева под ред. А.Б. Челюсткина. –М.: Физматгиз, 276 с.

13.   Миротин Л.Б. Ташбаев Ы.Э. Системный анализ в логистике. – М.: Издательство «Экзамен», 2004. – 480 с.

14. Основи теорії систем і управління / Е.В. Гаврилов, М.Ф. Дмитриченко, В.К. Доля та ін. – К.: Знання України, 2005. – 344 с.

15. Дороніна М.С. Управління економічними та соціальними процесами підприємства: Монографія / М.С. Дороніна. – Х.: ХДЕУ, 2002. – 432 с.

16.         Маркс К. Собрание сочинений. Изд.2, том 24. Капитал: Критика политической экономии. Том 2 / К. Маркс, Ф. Энгельс : [электронная версия]. – режим доступа : // http://soviet-history.com/library/marx_engels/marx_engels_2edition
_volume24.pdf

17.   Дзьобко І.П. Методичні положення щодо підвищення ефективності підприємств через управління потоковими процесами / І.П. Дзьобко // Економіка розвитку. – Харків: Вид-во ХНЕУ, 2009. – № 3(51). – С. 65-67.