к.е.н., старший викладач Гук Н. А.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Соціально-економічний зріз зміни домінант у функціонуванні української сім’ї та трансформації зайнятості населення

У середині кожної української сім'ї перехід до індустріального способу виробництва виразився у формі конфліктів, падінні патріархальних авторитетів, зміні взаємовідносин між батьками та дітьми, що пов’язано із появою власності. Коли центр ваги економічного виробництва перемістився з «поля» на «завод», сім'я втратила можливість працювати разом як виробнича ланка. Щоб отримати працівників для фабричного виробництва, ключові функції сім'ї були розподілені між новими спеціалізованими державно-приватними інституціями, наступним чином: виховання дитини було передано дитячому садку та школі, турботу про людей похилого віку будинкам для престарілих, приватним лікарням тощо. Між тим, формат таких соціально-економічних взаємовідносин у будь-якому суспільстві багато в чому закладений в домінуючих архетипах особистості, що надзвичайно актуалізує проблемне поле економічної науки. Новому осмисленню ціннісних рамок сприяла мобільність, адже суспільству були потрібні працівники, що могли б в пошуках роботи переїжджати з місця на місце. Всепроникаючий характер результатів наукового знання переконливо доводить про зміну структури та пріоритетів у домінуванні української сім'ї, що мають наслідком її конвергенцію у цілому ряді параметрів. Розірвані міграцією у більшості міст вони становились меншими і більш пристосованими до потреб нової техносфери. Симптоматичною є помічена останнім часом тенденція до домінування малої («нуклеарної») сім'ї (батько, мати і двоє – троє дітей), що являється характерною особливістю суспільства другої хвилі Тофлера.

Здійснюючи подібні дії індустріалізм підірвав, тим самим, суспільне життя та культуру і став наслідком того, що сім'я перестала виступати ідеальною моделлю суспільства, залишаючись первинною ланкою прилучення людини до його цінностей, до формування її задатків та фундаменту майбутнього світогляду, відношення до оточуючого середовища, інших людей і взагалі всієї соціальної структури. Але тепер сім’я не є уніфікованою та раз і назавжди наперед визначеною системою первинних соціальних відносин. Нове суспільство дає поштовх народження та підтримує сім’ю у всіх її різноманітних формах та видах. Сьогодні більшість молодих людей не поспішають одружуватись, надаючи перевагу кар’єрному росту розглядаючи такі пріоритети як найбільш прийнятну форму, а період їх розвитку як традиційну життєву фазу.

На думку американського вченого Е. Тоффлера, за прискореного технічного розвитку суспільства мільйони людей у відчаї: вони стали непотрібними. «Часткова або цілковита бездіяльність, що на нас очікує, потребує перевиховання всього нашого суспільства, – каже Джон Снайдер, один з найбільших спеціалістів у галузі автоматизації. – Ми будемо сторожами машин, які утримуватимуть нас. Але виникає дуже важлива проблема: що станеться з душею людини? Люди, які живуть, дихають, відчувають повинні навчитися бути творцями, не роблячи при цьому нічого. Окрім неробства, вважає Снайдер, з’являються й злидні. Коли людина не працює, вона не заробляє грошей. Без грошей вона не може купити все те, що виробляють машини. Суспільство руйнується» [3].

Успішне переміщення виробництва в найбільш вигідні зони глобальних ринків, масові звільнення, тотальна раціоналізація робочих місць через їх знецінення і скорочення – всі ці факти говорять про те, що «нова» глобальна економіка, будучи високотехнологічною і високопродуктивною, несе в собі величезні економічні і соціальні потрясіння, підриває соціальний компроміс і саме суспільство всезагального добробуту. Інтенсивно скорочуючи кількість робочих місць, ця економіка продукує безробітних і робить їх зайвими людьми суспільства. Загроза масового зниження рівня зайнятості наростає практично в усіх галузях економіки [1].

Становлення ринку праці в Україні відбувалось переважно стихійно, характеризувалось особливим загостренням проблем зайнятості та соціально-трудових відносин, призвело до значного розриву між формально закріпленими та реально застосовуваними нормами і правилами у цій царині, внаслідок чого особливого поширення набули різні прояви трудового безправ’я (порушення щодо умов найму, дотримання режимів праці й відпочинку та ін.), відбулося крайнє здешевлення робочої сили й падіння рівня життя широких верств населення [2, с. 157].

Комплексна механізація, автоматизація виробництва, а тим більше застосування інформаційно-комунікаційних технологій обумовлюють потребу у добре освічених, висококваліфікованих працівниках, які завдяки своїм ґрунтовним знанням, практичному досвіду і вмінню виконують складні, інтелектуальні операції, здійснюють функцію контролю за роботою складної техніки і технології, забезпечують їх безперебійне функціонування. При цьому більший тягар покладається на освіту. Ставляться нові, набагато вищі вимоги до знань й умінь використовувати комп'ютер, основи економіки і права, іноземної мови, етики і безпеки життєдіяльності. Таким чином, можна говорити про певний причинно-наслідковий ланцюг трансформації зайнятості, який ілюструє циклічний характер зміни видів діяльності, що посилює видову різноманітність форм зайнятості та престиж розумової праці.

Сьогодні дедалі широко використовується у західній практиці такий вид зайнятості як ”телеробота”, що пропагується та стимулюється на державному рівні в багатьох країнах та грунтується на використанні інформаційно- комунікаційних технологій і яка постійно або тимчасово здійснюється поза межами службових приміщень. Феномен телероботи є лише одним із численних проявів ”нової економіки” як результат соціалізації сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Якісні зрушення в сфері зайнятості, системі трудових відносин мають надзвичайно важливе значення для суспільства, тому потрібно чітко усвідомлювати всі переваги та перспективи, а також ризики й недоліки, пов’язані з поширенням різних форм діяльності в інформаційному просторі та їх вплив на зміни домінант у функціонуванні української сім'ї.

Список використаних літературних джерел

1. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму : [монографія] / О.Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2003. – 360 с.

2. Курило І.О. До питання про інституційні основи формування соціально-класової структури населення України / І.О. Курило, Л.О. Григор'єва // Наукові праці ДонНТУ. Серія : економічна. – 2005. – Випуск 89-1. – С. 153 – 160.

3. Тоффлер Е. Шок майбутнього [Електронний ресурс] / Е. Тоффлер. – Спосіб доступу: http://tech.clan.su/publ/shok_majbutnogo/10-1-0-621