ЭКОНОМИКА/ Маркетинг и менеджмент

K.г.н. Бабчинська О.І. /Галяс Т.М.

Київський національний торгово-економічний університет

Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ

Розвиток сучасних управлінських технологій в трансформаційній економіці України.

Структурна трансформація вітчизняної економіки, формування сучасної системи ринкових відносин, процес глобалізації підприємництва вимагають досягнення якісно нової системи управління.[4]

Основною метою організаторів економічних систем є створити і запровадити такі технології,які б забезпечили стабільне зростання виробництва й задоволення потреб людей. Технології є формою концентрації і матеріалізації знань, умінь, винаходів, які у процесі виробництва впливають на зростання продуктивності праці та зниження витрат на одиницю продукції. У свою чергу технології є продуктом мислення, творчості, винахідливості уряду, учених, інженерів, конструкторів, які розуміють продуктивну й ефективну сутність технологій і насамперед зосереджують зусилля та ресурси для їх розвитку і впровадження в економіку.[2]

Такі технології як реінжиніринг, бенчмаркінг, консалтинг ми віднесли до нових управлінських технологій. Розглянемо їх детальніше.

Бенчмаркінг – це альтернативний метод стратегічного планування й аналізу не від досягнутого, а відповідно до досягнень конкурентів. Тобто при розробці стратегічних планів орієнтиром є не власні досягнення, а найкраща практика конкурентів. Бенчмаркінг – це процес безперервного удосконалення, визначення стандартів там, де нагромаджено найкращий досвід. Але він не повинен бути процедурою, яку виконують формально, єдиним методом отримання відповіді на питання, яким чином збільшити продуктивність бізнесу.

Бенчмаркінг є тривалим комплексним процесом, а не звичайним набором одноразових дій щодо удосконалення. Його стандартний процес включає декілька етапів. Це планування, дослідження, спостереження і збирання інформації, аналіз, адаптація, удосконалення.

На першому етапі – плануванні – для здійснення бенчмаркінгового проекту, насамперед, має бути сформована робоча група (команда) бенчмаркінг. Її завданням є вибір, опис і отримання розуміння критичних процесів. На другому етапі робоча група має вирішити такі завдання, як визначення системи показників, тобто ключових факторів успіху, індикаторів результативності, ідентифікація підприємств-конкурентів, що можуть бути включені у групу бенчмаркінг та збирання необхідних даних. Третій етап спостереження та збирання інформації включає в себе дослідження підприємств, що включені в групу бенчмарк. Етап аналізу висуває високі вимоги щодо творчих і аналітичних можливостей членів робочої групи. Так як необхідно виявляти можливості впливу, які можуть ускладнити порівняння і фальсифікувати результати. Результати аналізу можуть бути подані по-різному. Наприклад, для кожного з індикаторів, які використовувалися для проведення бенчмаркінг, може бути побудована окрема аналітична таблиця, в якій показано рейтинг підприємства у групі бенчмарк. Але така таблиця супроводжується коротким аналітичним звітом. Оцінка може виставлятися у відсотках, балах та інших кількісних ознаках. При проведенні етапу адаптації, бенчмаркінг як метод удосконалення бізнес-процесів потребує відкритої структури управління змінами, доцільно розробляти програми адаптації, у яких брали б участь усі співробітники. На останньому етапі – удосконалення, перше завдання полягає в тому, щоб вибрати ті елементи процесів, запозичені методи і схеми, які дозволяють реалізувати стратегію безперервного удосконалення. Друге завдання полягає у тому, щоб підключити до роботи щодо удосконалення всередині підприємства всіх співробітників.

Бенчмаркінг на сучасному підприємстві має великий потенціал розвитку, який може забезпечити підвищення продуктивності і результативності бізнесу, але цей процес вимагає максимальної уваги і наукового підходу. Найважливішою перевагою, яку отримує підприємство, що запровадило бенчмаркінг, є перехід до системи безперервного удосконалення, що дозволяє підтримувати високий рівень конкурентоспроможності на ринку.

Розробка стратегії підприємства передбачає обов’язкову реалізацію бенчмаркінгового проекту. Практично неможливо проводити бенчмаркінг без орієнтації на стратегічні заходи підприємства і навпаки.

Бенчмаркінг, при правильності виконання, дає змогу отримати відповідь на питання, як досягнути поставленої мети а також яким може бути наступний рівень. Отже, бенчмаркінг спрямовується у перспективу і допомагає прогнозувати і планувати стратегічні дії на декілька років уперед. Важливою умовою успішного застосування бенчмаркінг є його проведення на постійній основі, а не періодично, від випадку до випадку.[1]

Упровадження реінжинірингу в Україні має свої специфічні особливості, пов’язані зі спадщиною, що дісталися вітчизняним підприємствам від командно-адміністративної системи управління економікою.

Реінжиніринг – це комплексна процедура, що передбачає розробку нових ділових процесів, зазвичай на основі інтенсивного використання у нових процесах електронних систем, зміни умов ведення бізнесу, що у свою чергу дає можливості отримання додаткових конкурентних переваг.

При організації бізнесу вітчизняних підприємств реінжиніринг веде до таких змін, як звільнення від менталітету «плановиків»; орієнтацію не на виробництво, а на потреби споживачів; оптимізації організаційної структури підприємства та підпорядкування її ринку.

Реінжиніринг передбачає створення нових бізнес-процесів на підприємствах без урахування діючої організації бізнесу, безперервне управління їх поліпшенням. Але при цьому бізнес-процеси розглядають як послідовність прямих дій, що проводяться поза діючою організаційною структурою, в той час як функції, закріплені за відділами, забезпечують досягнення кінцевих результатів процесу. Будучи центральною ланкою реінжиніринг, бізнес-процеси є найважчими для управлінського впливу, тому що з цієї точки зору визначаються як сукупність різних видів діяльності, для яких використовується один чи декілька ресурсів, у результаті чого створюється продукт, що має певну цінність для споживача.

При радикальному перепроектування під час реінжиніринг передбачається винахід істотно нових методів роботи. Але підприємства здійснюють не реструктуризацію своїх відділів продажу чи виробничих відділів, а їх повне перепроектування. Та жодне підприємство не здатне одночасно перебудовувати всі свої великомасштабні процеси.

Для того, щоб правильно здійснити цей процес підприємства використовують три критерії: дисфункційність – виявлення тих процесів, здійснення яких пов’язане з найбільшими труднощами; значущість – виявлення процесів, що впливають на рішення основних клієнтів підприємства; здійсненність – виявлення процесів, що можуть бути легко перепроектовані в будь-який період часу.

Про реінжиніринг, тобто про необхідність змін, можна визначати у двох взаємодоповнених письмових зверненнях: це доводах на користь початку дій та концепції змін.

Новою управлінською технологію для всього світу, реінжиніринг не можна назвати, так як його основи закладені ще у 80-х роках, і успішна апробація була проведена великими іноземними компаніями ще на початку 90-х років. Але досвід іноземних компаній та їхні засоби управління для України – це не оцінена знахідка, так як більшість підприємств створені ще за часів СРСР та потребують докорінної перебудови своєї роботи.[3]

Консалтинг – консультаційна діяльність, спрямована на підвищення ефективності підприємством певної зовнішньоекономічної операції.

В Україні консалтинг виник в 1991 році як консультаційна діяльність, переважно, в сфері оподаткування та започаткування власного бізнесу. Завдяки замовленням Фонду державного майна України ринок консалтингових послуг в Україні розвивається завдяки приватизації. На сучасному етапі в Україні найбільш необхідними і найбільш розвиненими є такі види менеджмент-консалтинг, як: оціночна діяльність; перед - та післяприватизаційна підтримка; бізнес-планування; розробка інвестиційних проектів; консультації щодо зменшення податкового тягаря; консультації щодо застосування інформаційних технологій.

Найбільш поширеною складовою консалтингу в Україні є розробка проектів бізнес-планів. Більшість клієнтів розглядають його як інструмент для отримання кредитів, так як він необхідний при отриманні банківського та інших кредитів. Тому за бізнес - проекти платять чималі гроші. Для надання таких послуг задіяні фірми, що наближені до банківських структур або ж і створені ними.

Жоден іноземний інвестор не почне працювати з організаціями, що прагнуть отримати інвестиції, без виконаних ними ряду підготовчих процедур. Тому і отримав розповсюдження такий вид бізнес-планування, як інвестиційне проектування. Дані послуги як правило надають ті фірми, що пов’язані з потенційними інвесторами.

Але найбільшим попитом останнім часом користуються поради щодо мінімізації податкової бази. За відповідь на запитання «Як законно уникнути податків?» підприємства платять великі гроші.

Як і оціночна діяльність, консультування у сфері застосування інформаційних технологій є самостійною сферою послуг зі своєю специфікою та достатньо високою конкуренцією.

Але варто зазначити, що підприємці при виборі консалтингових фірм віддають перевагу регіональним фірмам, оскільки вони знайомі з місцевою специфікою.

До 2000 року ринок консалтингових послуг розвивався без особливих реальних обмежень для іноземців. З іноземцями прийшли не лише нові технології, методологічні розробки та стандарти, а й поступове руйнування західних стандартів в середині України, що призвело до конфлікту інтересів. Тому як державі так і Асоціації консалтингових фірм у такій ситуації необхідно вживати дієвіших заходів для забезпечення високої якості консалтингових послуг.[3]

Головним напрямком перебудови менеджменту і його радикального вдосконалення, пристосування до сучасних умов стало масове використання новітньої комп'ютерної і телекомунікаційної техніки, формування на її основі високоефективних інформаційно-управлінських технологій. Засоби і методи прикладної інформатики використовуються в менеджменті і маркетингу. Технологія нерозривно зв'язана з машинізацією виробничого чи невиробничого, насамперед управлінського процесу. Управлінські технології ґрунтуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.

Інформаційно-комунікаційні технології – це сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, поширення, відображення та використання інформації в інтересах її користувачів.[5]

Таким чином наука не стоїть на місці, постійно розвивається. Завдяки бенчмаркінг, реінжинірингу та консалтингу підприємства виходять на новий рівень управління. Застосування сучасних управлінських технологій дуже важливе для підприємств, що прагнуть розвиватися.

Список використаних джерел:

1. Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2006. – 404с.

2. Заблоцький Б.Ф. Економіка й організація інноваційної діяльності: Навч. посібник. – Львів: Новий Світ – 2000, 2007. – 456с.;

3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів/ І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман. За ред. д-ра екон. наук проф. І. В. Багрової. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 580с.;

4. В.Г. Федоренко, О.М. Діденко, Є.В. Бондаренко, О.Ф. Іткін, О.М. Панько, В.І. Анін, Ю.Б. Пінчук. Основи менеджменту:/за науковою ред. проф. В.Г.Федоренка – К.: Алерта, 2007. – 420с.;

5. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 480с.