Аспірантки
Козачок Ю. І.
Дніпропетровський державний
агарний університет
СТАН
ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА НАСІННЄВОЇ КУКУРУДЗИ
Велику частку
в посівах степової зони займає кукурудза − культура необмежених
властивостей, як в зерновому, кормовому, так і енергетичному відношенні.
Нарощування темпів виробництва кукурудзи в Україні також потребує достатньої
кількості насіння. Але в умовах фінансової кризи відбувається скорочення
посівних площ насіннєвої кукурудзи, недотримання агротехніки вирощування, не
використання можливостей сучасних гібридів.
Обсяги
виробництва насіння і товарного зерна кукурудзи залежать від розмірів посівних
площ, валових зборів та врожайності. У структурі посівів зернових кукурудза
займає 13%, а на виробництво насіння припадає 35%. Під впливом грунтово-кліматичних
умов в Україні сформувалося регіональне розміщення виробництва культури. Так, основні
посіви кукурудзи зосереджені в районах Степу та Лісостепу, до яких відносяться
найбільші виробники – Київська, Черкаська та Дніпропетровська області. Питома
вага площ цієї культури в зоні Степу близько 43%, а в Лісостепу – 35%.
Незважаючи на
різке зменшення обсягів використання добрив, урожайність кукурудзи в нашій країні поступово зростає. В середньому цей показник зріс
на 27% [1], табл. 1.
Починаючи з 2005 року в країні намічається
тенденція до нарощування обсягів виробництва кукурудзи, які відзначаються
щорічними коливаннями. Так, згідно з даними табл. 1, можна сказати, що найвищий
рівень врожайності був в Полтавській області 2008 році, чому сприяло
використання прогресивних технологій, агрометеорологічні умови весняного та
початку літнього періоду. Низька урожайність окремих областей пояснюється
умовами виробництва, зокрема ґрунтово-кліматичними, технологічними умовами.
Підсилюючим чинником до зростання виробництва кукурудзи є використання її як
джерела альтернативного палива.
Таблиця
1
Динаміка
виробництва кукурудзи
Показники |
2007 |
2008 |
В середньому за 2 роки |
Дніпропетровська обл. |
|||
Площа, тис. га |
185,7 |
209,1 |
197,4 |
Урожайність,
ц/га |
22,0 |
34,9 |
28,5 |
Одеська обл. |
|||
Площа, тис. га |
30,5 |
12,8 |
21,6 |
Урожайність,
ц/га |
11,0 |
28,0 |
19,5 |
Полтавська обл. |
|||
Площа, тис. га |
271 |
282,7 |
276,8 |
Урожайність,
ц/га |
47,2 |
58,3 |
52,7 |
Черкаська обл. |
|||
Площа, тис. га |
17,3 |
17,4 |
17,3 |
Урожайність,
ц/га |
79,4 |
52,0 |
50,7 |
Харківська обл. |
|||
Площа, тис. га |
11,6 |
13,2 |
12,4 |
Урожайність,
ц/га |
36,6 |
34,0 |
35,3 |
Починаючи з
2005 року в країні намічається тенденція до нарощування обсягів виробництва
кукурудзи, які відзначаються щорічними коливаннями. Так, згідно з даними табл. 1,
можна сказати, що найвищий рівень врожайності був в Полтавській області 2008
році, чому сприяло використання прогресивних технологій, агрометеорологічні
умови весняного та початку літнього періоду. Низька урожайність окремих
областей пояснюється умовами виробництва, зокрема ґрунтово-кліматичними,
технологічними умовами. Підсилюючим чинником до зростання виробництва кукурудзи
є використання її як джерела альтернативного палива.
Стосовно
майбутніх прогнозів на 2010 рік, слід вказати на те, що посівна площа та валові
збори можуть зрости за рахунок пересіву загиблих посівів озимих культур.
Діяльність
господарств, які займаються вирощуванням кукурудзи спрямована на те, щоб
збільшити прибуток та рівень рентабельності, які є критеріями економічної
ефективності щодо поточного рівня витрат і ступіню їх окупності.
Значний вплив
на економічну ефективність вирощування насіннєвої кукурудзи мають витрати
виробництва, які розглядаються як один з найважливіших показників виробничої
діяльності, як частка спожитих виробничих ресурсів. Технологічні витрати на
вирощування культури діляться на постійні та змінні витрати, до яких включають:
прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, загально виробничі витрати.
Останнім
часом витрати при вирощуванні насіннєвої кукурудзи нестабільні. Тому основною
метою насіннєвих господарств для зниження витрат є вибір оптимальної технології
вирощування (враховуючи фінансово-матеріальний стан господарства), підбір оптимального
складу гібридів. Оскільки нижчі виробничі витрати дадуть змогу зменшити
реалізаційну ціну, то продукт з однаковою якістю і нижчою ціною
користуватиметься попитом на ринку.
Зменшенню
витрат виробництва сприяє використання інтенсивних технологій вирощування. Беручи
до уваги дослідження Світового О.М., слід зазначити, що при застосуванні інтенсивних
технологій зменшуються витрати на 14% та збільшується вихід продукції на 43%.
Важливою
умовою зниження витрат насіннєвих господарств є постійний аналіз рівня витрат і
тенденцій їх змін. Вивчаючи статті витрат, які впливають на формування собівартості,
доцільно підкреслити, що найбільшу частину складають матеріальні витрати, до
яких відносять насіннєвий матеріал, мінеральні добрива, нафтопродукти, оплату
послуг і робіт.
В
Дніпропетровській області за статистичними даними останніх років, собівартість
вирощування 1 ц становила 66,41 грн., але варто згадати, що від обсягу витрат
на 1 га посівів зростає врожайність [2]. На підставі аналізу матеріальних
витрат виробництва за даними табл. 2., Дніпропетровська область є одним з
представників лідерів Степової зони, де посідає за статистичними даними перше
місце по виробництву кукурудзи.
Таблиця
2
Структура витрат на
виробництво насіннєвої кукурудзи за % [2]
Витрати на виробництво |
Україна |
Степ |
Лісостеп |
Полісся |
Виробнича собівартість всього |
100 |
100 |
100 |
100 |
у тому числі прямі
матеріальні витрати: |
|
|
|
|
з них насіннєвий матеріал мінеральні добрива нафтопродукти оплата послуг і робіт решта матеріальних витрат |
21,4 24,9 19,5 17,3 16,9 |
22,2 21,5 23,4 15,2 17,6 |
22,2 24,4 18,6 18,1 16,7 |
15,7 31,5 18,4 16,9 17,5 |
Згідно з
даними останніх років собівартість 1 ц в зоні Степу становить 66,41 грн.,
Лісостепу – 53,49 грн., а в зоні Полісся – 41,6 грн.
Рис.1. Розподіл ваги матеріальних витрат на
вирощування насіннєвої кукурудзи по грунтово - кліматичних зонах України
Згідно з
даними рис.1, для зони Степу та Лісостепу найбільш доцільне здешевлення
насіннєвого матеріалу, оскільки 1% зниження цього виду витрат призводить до
здешевлення на 0,22% або 0,15грн./ц. Для зони Полісся та Лісостепу найбільш
перспективне здешевлення мінеральних добрив адже економія складатиме по 0,31%
та 0,24% або 0,13 грн./ц. В Степовій зоні здешевлення на 1% нафтопродуктів
призведе до зниження витрат на 0,65 грн.
Важливість
економії витрат при виробництві важко переоцінити але підвищення ефективності
дослідних господарств з виробництва насіннєвої кукурудзи в перспективі доцільно
пов’язувати з маркетинговим управлінням, збутовою діяльністю для створення
районованих гібридів, адаптованих до кожної грунтово – кліматичної зони
України.
Література:
1.Анішин Л. В. Україні очікують
урожай кукурудзи вищий за середній за останні
роки / Анішин Л.// Пропозиція. – 2010 . − №5. – С. 66-68.
2. Бойко В.І. Економіка
виробництва зерна / Бойко В.І. – К.: ННЦ Інститут аграрної економіки, 2008. – 547 с.