Економічні науки / 6. Маркетинг та менеджмент

Грабарчук М.В., к. е. н., доц. Балдинюк А.Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Стратегія , як інструмент менеджера для успішного розвитку підприємства

Середовище, в якому функціонують сучасні компанії, висуває серйозні вимоги до управління бізнесом. При цьому одні компанії здійснюють свою діяльність і розвиваються більш успішно, ніж інші. І варто зазначити, що цей успіх великою мірою залежить від вдалого стратегічного управління, адже досягнення певних стратегічних цілей не менш важливе, ніж досягнення, наприклад, певних фінансових показників. Стратегічні цілі направлені на зміцнення конкурентних позицій підприємства на ринку, на довгостроковий розвиток його діяльності. Фінансові ж цілі передбачають збільшення таких показників як обсяг реалізації, прибуток, дивіденди та інші. Практика показує, що хороше управління потребує від керівників стратегічного мислення (бачення) та вміння розробляти стратегію[1].

Питанням розробки стратегії, стратегічного управління компанією присвячена значна кількість публікацій. Це праці таких зарубіжних та вітчизняних вчених, як: І. Ансоффа, С. Віссема, Г. Джонса, Г. Мінцберга, М. Портера, А. Томпсона, А,Дж. Стрікленда, В. Василенка, З. Шершньової, О. Віханського, С. Оборської та багатьох інших. Всі вони дають своє визначення стратегії, але суть при цьому залишається одна: як сказав Деніс Конер «одного разу Вам шлях розвитку стає ясним та повністю зрозумілим, всі елементи успіху – позиція, виконання, команда, компетенція – вишукуються в один ряд».

Стратегія фірми – це розрахована на перспективу система заходів, що забезпечує досягнення конкретних накреслених компанією цілей. Стратегія, як правило, складається з продуманих ціленаправлених дій та реакції на непередбачуваний розвиток подій й подальше внесення коректив в стратегію підприємства. Іншими словами, стратегія компанії динамічна й оновлюється по мірі розвитку компанії. Об’єкти, що потребують змін, завжди з’являються тоді, коли менеджер бачить шляхи покращення стратегії чи необхідність привести у відповідність існуючу стратегію новим ринковим умовам.

Ефективна розробка стратегії починається з визначення того, що організація повинна, а чого не повинна робити, і бачення того, куди організація повинна направлятися. Погляди менеджерів підприємства на те, якими видами діяльності підприємство повинно займатися й чого потрібно досягнути у перспективі складає стратегічне бачення, що є обов’язковою складовою успішного стратегічного управління компанією.

Не менш важливим за ефективну розробку стратегії є її успішна реалізація. Задача реалізації стратегії полягає в розумінні того, що необхідно зробити, щоб стратегія працювала й були дотримані намічені строки її виконання. Задача виконання стратегії є найбільш складною й трудомісткою частиною стратегічного управління. Вона проходить практично через всі рівні управління й повинна бути врахована в більшості підрозділів підприємства. Реалізація стратегії, тобто її втілення в життя – це комплекс дій, що сприяють підвищенню ділової активності в організаційних та фінансових сферах, розробленню політики підприємства, створенню корпоративної культури й мотивації персоналу, всього того, що направлено на досягнення намічених результатів. Проте, місія підприємства, цілі, стратегія чи підхід до її реалізації не повинні бути остаточними. Оцінка роботи, аналіз змін, корегування стратегії – звичайні та необхідні складові процесу стратегічного управління. Адже, постійна поява нових обставин змушує робити корективи. Довгострокове направлення розвитку може бути змінено, внаслідок чого змінюються і цілі, що, звісно, зумовить необхідність корегування стратегії. Проте, тут слід відмітити, що зміни менеджер повинен робити швидко та якісно, при цьому враховувати потреби споживачів, орієнтуватися на максимальне їх задоволення, домогтися значних конкурентних переваг на ринку. Якщо ж менеджер зволікає зі змінами, недостатню увагу приділяє вивченню зовнішнього середовища, то виникає сумнів щодо успішності прийнятих управлінських рішень і як наслідок зниження конкурентоздатності підприємства, неспроможність задовольнити потреби споживачів.

Отож, підсумовуючи вище сказане ми можемо виділити два основних фактори, що відрізняють компанії з хорошим, вдалим управлінням від інших. Один з них – це краща, ефективна розробка стратегії менеджерами, і прояв при цьому усіх їх підприємницьких здібностей. Також є важливим компетентне втілення в життя вибраної стратегії, вчасне її коригування.

Без стратегії організація подібна кораблю без руля, пливе по колу або ж нагадує бродягу, який не знає куди йти.

(Д. Рос, М. Камі)

І дійсно, підприємство, яке не має чіткого напрямку розвитку, цілі та завдання не ясні, стратегія має багато недоліків, заплутана, є підприємством, довгострокова діяльність якого знаходиться під загрозою, показники діяльності знижуватимуться, і тоді напрошується висновок про нездатність керівництва керувати підприємством.

На нашу думку, все вище сказане дає право стверджувати те, що стратегія є одним з основних інструментів менеджера для досягнення успішного розвитку підприємства.

Література:

1. Томпсон А.А, Стрикленд А.ДЖ. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов / Пер. с англ. под ред. Л.Г. Зайцева, М.И Соколовой – М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1988. – 576 с.

2. Аніщенко В.О. Особливості стратегічного розвитку компанії з метою збільшення її вартості. // Актуальні проблеми економіки – 2010. - №2 – с. 67-75.

3. Міщенко А.П. Стратегічне управління: навч. Посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури» , 2004. – 336 с.