Ткач Т. Г., студент-магістр

Фаюра Н.Д., к.е.н., доцент

Вінницький національний аграрний університет

Способи удосконалення методів оцінки кредитоспроможності позичальників в сучасних умовах.

Успішний розвиток кредитування, незалежно від того, хто виступає в ролі кредитора, – чи це комерційний банк, кредитна спілка, чи це державна фінансова установа, – неможливий без механізму забезпечення повернення кредиту за умови дотримання прав кредиторів та позичальників.

Ключові слова. Оцінка кредитоспроможності, позичальник, методи оцінки кредитоспроможності, кредитні відносини, аналіз позичальника.

Вступ. При наданні кредитів будь-який банк стикається з необхідністю оцінки кредитоспроможності позичальників. Ця процедура є обов'язковою, і її результати істотно впливають як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку в цілому. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить в якому обсязі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі.

Результатом систематично невірно здійснюваної оцінки кредитоспроможності позичальників може служити погіршення якості кредитного портфеля банку, яке, до того ж, тягне за собою ще й необхідність зайвого резервування.

Постановка завдання. В умовах нестабільності фінансових ринків діяльність банків має бути спрямована на підвищення якості та результативності що стосується операцій з кредитування позичальників, тобто оцінки їх кредитоспроможності. Для цього важлива наявність методичного інструментарію з оцінювання кредитоспроможності позичальника з достатнім рівнем точності й достовірності.

Результати. Рішенням проблеми є розробка і використання обґрунтованої методики, що дозволятиме банку найбільш реально оцінювати кредитоспроможність позичальників. Проте слід зазначити, що не існує ні єдиної методики, ні єдиного підходу до її побудови. Більш того, що говорити про єдність методик і підходів, коли немає навіть єдиного обґрунтованого визначення поняття кредитоспроможності

Насамперед необхідно переглянути концептуальні положення організації банківської діяльності, що стосується питання оцінки кредитоспроможності позичальника, й окреслити нові, жорсткіші обмеження щодо рівня ризиковості банківських операцій. Звідси, загальний обсяг нових кредитів у березні зріс до 101.7 млрд.грн. порівняно з лютим і був більшим за середній обсяг за попередні 12 місяців (68.8 млрд.грн.). Обсяги кредитування за 12–місячними кумулятивними даними (річне обчислення) зросли до 857.8 млрд.грн. або на 4.0% у річному обчисленні.

Серед найбільш широко використовуваних методів оцінки кредитоспроможності виділяють наступні: методи коефіцієнтного аналізу, статистичні й експертні методи.

Метод коефіцієнтів базується на доборі оптимальних для конкретних позичальників коефіцієнтів та їх нормативних значень й аналізі їх в динаміці й порівнянні з середнім значенням по всій галузі або із значенням по аналогічних підприємствах.

Оцінка кредитоспроможності на основі фінансових коефіцієнтів та грошового потоку дозволяє з різних сторін підійти до визначення надійності позичальника. В той же час ці методи доповнюють один одного. Якщо перший характеризує фінансову стійкість і надійність клієнтів та на цій основі дозволяє прогнозувати їх стійкість на наступний період – це особливо важливо при оцінці кредитоспроможності підприємств незалежно від розміру їх капіталу та виду власності, то другий дає можливість скласти повну картину про надходження і витрачання грошових коштів даного клієнта, виявити слабкі місця в роботі позичальника і межі надання нових позик.

Одним із різновидів оцінки кредитного ризику експертними методами є рейтингові моделі оцінки кредитоспроможності позичальника, які досить розповсюджені в українських банках. Слід відзначити, що ці методи непогано оцінюють фінансові показники, однак є суттєві проблеми з ефективним використанням якісних характеристик позичальника при оцінці його діяльності, які не мають кількісного вираження.

Метод дискримінантних показників платоспроможності полягає у тому, щоб на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним чином фінансову ситуацію підприємства з точки зору його життєздатності та безперервності господарської діяльності у короткостроковому періоді. Коефіцієнти даного методу отримують в результаті дослідження згідно з технікою дискримінантного аналізу. Для України використання аналогічних показників на сьогоднішній день неможливе з причини їх відсутності. Для їх розробки необхідно проводити спеціальне дослідження на галузевому рівні, зібрати обширну статистичну базу, що в наших умовах досить складно.

Банкірам – практикам відомо, що почасти всебічна оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника неможлива без оцінки запропонованого ним бізнес – плану, фінансування якого передбачається коштом запитуваного кредиту. Оцінка якості бізнес – плану проводиться за 100-бальною шкалою; її позитивне значення знаходиться в інтервалі від 60-100 балів. Щоб провести узагальнену (інтегральну) оцінку кредитоспроможності, необхідно визначити значущість кожного з факторів.

Обсяги кредитування домашніх господарств протягом березня зросли до 3.6 млрд.грн. порівняно з лютим і зрівнялися з середнім обсягом за попередні 12 місяців (3.6 млрд.грн.). Обсяги кредитування у річному обчисленні зменшилися на –2.4%, у т.ч. споживчих кредитів — на –1.6% та кредитів на нерухомість — на 15.2%.

Висновки. Покращення якості оцінки ризиків під час видачі кредиту в Україні потребує заходів щодо навчання банківських працівників методам розуміння та оцінки бізнесу, а суб’єктів господарювання – методам фінансового управління та обліку їхньої діяльності.

Стандартизація вимог до бізнес-плану та формалізація його оцінки є надзвичайно важливим складовим розроблення математичної моделі визначення кредитоспроможності. При цьому темп приросту кредитів, наданих нефінансовим корпораціям у національній валюті, знизився до 19.6% у річному

обчисленні, а темп приросту кредитів, наданих сільським господарствам у національній валюті, становив –13.3% у річному обчисленні.

Серйозною проблемою є вироблення кількісних нормативів для порівняння, оскільки реально існує розкид значень, обумовлений галузевою приналежністю, а приведені в економічній літературі бажані значення фінансових коефіцієнтів не враховують галузевих особливостей і специфіки діяльності підприємств.

Література.

1. Законодавчі норми, що захищають права позичальників // Фінансовий ринок України, 2010, №1 с.38-39

2. І. Лютий Сучасне банківництво – запорука ефективного розвитку економіки України // Банківська справа, 2010, №1, с. 91-94

3. М.В. Коніжай Методи оцінки стабільності та економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності при довгостроковому кредитуванні // Інвестиції: практика та досвід, 2009, №10, с.32-35

4. Н. Кручок Стандартизація вимог до бізнес-плану та формалізація його оцінки в процесі визначення кредитоспроможності потенційного позичальника // Вісник НБУ, 2010, №1, с.14-17

5. Н. Кручок Моделювання кредитоспроможності позичальників іпотечних кредитів // Вісник НБУ, 2010, №4, с. 42-44