Педагогічні науки

Малихіна С. В.

Криворізький державний педагогічний університет, Україна

Дидактична схематизація процесу формування пізнавальної самостійності студентів при вивченні економічних дисциплін

Головним механізмом формування пізнавальної самостійності студентів є безпосередня доступна їм економічна діяльність та ті відносини, до якої вони залучаються у ході цієї діяльності у процесі навчання економічних дисциплін. Формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін пов'язуємо із саморозвитком їх особистості, що уможливлює їх самоствердження у суспільстві та професійній сфері.

Враховуючи структуру навчання як процесу, характерологічні прояви пізнавальної самостійності, у дидактичній схемі формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін виділяємо: мотиваційно-цільовий, орієнтувальний, виконавчий та контрольно-корекційний модулі.

Під модулем розуміємо змістово завершену частину дидактичного циклу, що реалізовує певну мету у формуванні пізнавальної самостійності студентів. Далі ми надамо характеристику таких модулів.

Розглядаючи пізнавальну самостійність студентів вищих навчальних закладів і її формування у процесі навчання економічних дисциплін наголошуємо на провідній ролі мотиваційної сфери особистості у цьому процесі, а призначення мотиваційно-цільового модуля формування пізнавальної самостійності студентів вбачаємо у забезпеченні механізмів професійної та внутрішньої мотивації, цілепокладання, стимулювання інтересу у галузі пізнання економічних явищ.

Мотиваційно-цільовий модуль формування пізнавальної самостійності студентів вищих навчальних закладів має забезпечити належний рівень активності особистості, рівень її налаштованості на успішне здійснення пізнавальної діяльності, завершення пізнавальних дій, вирішення пізнавального завдання.

Мотивація навчання, яке є пізнавальним процесом, характеризується системністю, спрямованістю, стійкістю й динамічністю. За А. Марковою, у її структуру входять: потреба у навчанні, сенс навчання, мотив навчання, мета, емоції, ставлення та інтерес. Видами мотивації і цілепокладання, що доцільно використати задля ефективності формування пізнавальної самостійності студентів, є: зовнішня й внутрішня, диспозиційна й ситуаційна, процесуальна й результативна, вступна і поточна.

Підсумком мотиваційно-цільового модуля є створення у студентів уявлення про необхідність самоперетворень з метою опанування різними формами і видами самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльності, тобто основ формування суб’єктно-перетворювальної пізнавальної самостійності.

Призначенням орієнтувального модуля є створення орієнтовних основ пізнавальних дій, які будуть реалізовані під час вивчення засад економічної теорії.

Поняття орієнтовної основи діяльності – ООД, було введене П. Гальперіним і В. Тализіною у рамках теорії поетапного формування розумових дій. Авторами експериментально підтверджено, що усвідомлення змісту дії дає змогу запустити механізми цілепокладання та сформувати орієнтовну основу дії – ООД (побудувати систему орієнтирів). При цьому ООД забезпечує не тільки правильне (адекватне умовам) виконання дії, але й раціональний вибір одного з потенційно можливих виконань, а ефективність ООД не залежить від форми її подання, однак суттєво залежить від ступеня узагальненості знань (орієнтирів) і від повноти відображення умов, які об’єктивно визначають успішність вибору.

Як було нами показано вище, пізнавальні дії, уміння самоконтролю і самоорганізації є невід’ємними складовими та показниками пізнавальної самостійності. Таким чином, ми наголошуємо на необхідності орієнтувального модуля у дидактичній схемі формування пізнавальної самостійності студентів і включаємо у нього наступні необхідні складові:

- поінформування студентів у змісті та структурі майбутньої пізнавальної діяльності, вимог до самостійної діяльності даного відрізка навчального матеріалу;

- презентація основних форм, методів і прийомів логічної переробки і засвоєння навчального матеріалу;

- засвоєння, за необхідністю, пізнавальних процедур обробки змісту навчального матеріалу;

- виокремлення міжпредметних зв’язків у матеріалі;

- забезпечення наступності у вивчення блоків навчального матеріалу;

- актуалізація наявних знань, умінь, навичок;

- діагностика рівня пізнавальної самостійності студентів і визначення індивідуальної самоосвітньої траєкторії типологічних груп студентів.

Названі складові забезпечують основи для формування інформаційно-пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін.

У побудові дидактичної схеми ми врахували, що в сучасних умовах навчання економічних дисциплін діяльність студентів передбачає (за Г. Романовою):

Ø екстравертну складову – роботу у малих групах, реалізацію активних методів навчання (проблемні лекції, навчальні дискусії, проектування тощо);

Ø інтровертну – виконання індивідуальної роботи, позааудиторної роботи, написання рефератів, курсових, дослідницьких робіт);

Ø сенсорну – послідовне збирання інформації, розв’язання практичних завдань, пошук реальних прикладів, фактів;

Ø інтуїтивну – визначення закономірностей, концептуальні, творчі завдання;

Ø розумову – виконання об’єктивного контролю, реалізацію логічності, структурованості у навчальних діях;

Ø чуттєву – здійснення співробітництва, емоційного контакту, мотивації;

Ø раціональну – дотримання чіткої системи вимог, визначених термінів виконання завдань, орієнтація на результат діяльності;

Ø ірраціональну – виконання завдань з невизначеними умовами, увага до процесу діяльності, гнучкість щодо адаптації до змінних умов.

Спеціально організована робота студентів у ході орієнтувального модуля повинна відповідати меті забезпечення створення орієнтовної частини самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльності під час наступного, виконавчого модуля, де відбувається засвоєння базових знань економічної теорії.

Провідною ідеєю створюваної дидактичної схеми є побудова навчального процесу з максимально можливим і доцільним співвідношенням аудиторної роботи і самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльність студентів. Тому виконавчий модуль представляємо у вигляді ієрархії чотирьох рівнів засвоєння економічних знань:

- базового рівня, що передбачає запам'ятовування та осмислення понятійного апарату, основних категорій, явищ, закономірностей тощо;

- нормативного рівня, у рамках якого формується цілісне бачення змісту, значень та розуміння логіки взаємозв'язків у відповідній програмній темі;

- поглибленого рівня, на якому відбувається пошуково-творче переосмислення як традиційних, так і специфічних проблем економіки;

- професійно-орієнтованого рівня.

Ці рівні утворюють ієрархічну послідовність, а саме: перехід на наступний рівень можливий з-за засвоєння змісту попереднього; кожен наступний рівень передбачає більший обсяг економічних знань, реалізації внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків; підвищення питомої ваги самостійності студентів; нарощування продуктивності пізнавальних дій.

Проте обов’язковим для засвоєння кожним студентом є нормативний рівень, де закладаються основи для формування пізнавально-процесуальної пізнавальної самостійності, решта рівнів проектується залежно від індивідуальних можливостей та типологічних особливостей студентів у процесі навчання економічних дисциплін.

Розгортання виконавчого етапу відбувається наступним чином.

Студент самостійно опановує матеріал базового рівня у самостійній роботі і через самоконтроль перевіряє рівень його засвоєння, з-за потреби звертається до методичних матеріалів і викладача за консультацією. Засвоєння матеріалу нормативного рівня відбувається на основі поєднання самостійної пізнавальної діяльності із аудиторною роботою. Поглиблений рівень передбачає введення елементів самоосвітньої та науково-дослідної діяльності студентів при вивченні економічних знань. Професійно-орієнтованого рівень забезпечує перенос засвоєних пізнавальних процедур при вивченні економічних дисциплін на інші цикли дисциплін ВНЗ, що визначають фахову спрямованість. Методами роботи тут слугують пізнавальні завдання, а також методи активного навчання – ділові та рольові ігри, дискусії, навчальні проекти, методи сучасних інформаційних технологій тощо.

Поглиблений та професійно-орієнтований рівні вивчення дисципліни є, з одного боку, логічним завершенням засвоєння відрізку навчального матеріалу, а з іншого – підґрунтям для формування творчого виду пізнавальної самостійності, становлення професійно спрямованої пізнавальної самостійності студентів.

Контрольно-корекційний модуль підводить підсумок пізнавальній діяльності студентів на конкретному відрізку навчального матеріалу і має забезпечити становлення суб’єктно-перетворювальної пізнавальної самостійності, рівень якої визначатиме подальший поступ студента у засвоєнні професійно значущих знань і розвитку особистісних якостей через самостійну та самоосвітню пізнавальну діяльність.

Дана схема ілюструє етапи формування пізнавальної самостійності, її видів у процесі навчання економічних дисциплін. У ній закладена можливість до відтворення на різних рівнях навчання у ВНЗ: на рівні навчального заняття, на рівні змістового модуля дисципліни, на рівні засвоєння дисципліни.