Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Юрченко Ю.А., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Психолого-педагогічний аналіз етапів конструювання.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень і досвіду дозволяє прийти до висновку, що технічна творчість створює насамперед сприятливі умови для розвитку технічного мислення учнів. У технічному мисленні на відміну від звичайного мислення істотно відрізняються й образи, якими оперує учень. Відомості про форму технічного об'єкта, його розміри і інші особливості задаються не готовими зразками, як у звичайному мисленні, а системою абстрактних графічних знаків і ліній - кресленням. Причому креслення не дає готового образу того або іншого поняття, його потрібно самостійно уявити. Як і в звичайному мисленні, технічні образи, будучи найважливішим компонентом технічного мислення, не виключають абстрактного мислення.

Розглянуті вище особливості технічного мислення дозволяють зробити висновок, що формування його основних компонентів повинне здійснюватися не тільки на уроках в школі, але і у всіх видах позакласної роботи з технічної творчості.

Аналіз творчої діяльності дозволив виділити ряд етапів технічної творчості. Звичайно, виділення цих етапів - умовне, тому що процес творчості безперервний. Виділення етапів переслідує методичну мету.

У психолого-педагогічній літературі виділяється різна кількість етапів. Однак при будь-якій творчій діяльності повинні бути виділені три основних етапи виконання завдання:

- усвідомлення й обґрунтування ідеї;

- технічна розробка завдання і практична робота над ним;

- апробування об'єкта в роботі й оцінка результату творчого рішення.

Кожний етап повинний мати чітко виражений результат:

- на першому етапі ним є осмислена і прийнята ідея;

- на другому - конструкторсько-технологічна розробка ідеї, доведення її до можливості практичної реалізації і практична реалізація рішення;

- на третьому - аналіз, доробка й оцінка рішення.

Результативність кожного етапу виконання творчого завдання тісно зв'язана з розвитком у школярів технічного мислення і трудових умінь і навичок.

Корисними для розвитку технічного мислення школярів є вправи на порівняння і протиставлення, завдання на виділення в масі навчальної інформації значущих елементів задачі, що передбачають розрахунок ефективності роботи технічного пристрою, машини й ін.

У практиці технічну задачу педагог часто формулює сам, дає її в готовому виді. У таких випадках після аналізу її умови і під впливом створеної проблемної ситуації, учень може прийняти задачу в тому формулюванні, що йому була запропонована учителем, але може і змінити, переформулювати її, це відбувається під впливом суб'єктивного розуміння сутності явищ, відбитих у задачі, і є показником того, що учень її "прийняв".

На другому етапі сформулювавши задачу або усвідомивши її формулювання, учень приступає до пошуку способу рішення. Спочатку, він звертається до минулого досвіду. Не знайшовши подібності, школяр відмовляється від намірів скористатися відомими способами рішення задач і приступає до пошуку нових. У ході такої діяльності може виникнути здогад про новий спосіб рішення задачі.

Основною задачею на третьому етапі є розробка документації, необхідної для виготовлення досвідченого зразка. Процес конструювання умовно можна розділити на чотири складові:

1. Складання й уточнення технічного завдання.

2. Ескізне конструювання.

3. Розробка технічного проекту.

4. Створення робочого проекту.

На практиці можуть здійснюватися не всі чотири етапи конструювання, а тільки деякі з цих етапів.

У результаті педагогічних досліджень і великої практичний роботи педагогів і методистів визначений ряд ефективних методів:

- маніпулятивне конструювання;

- застосування технічної документації зі скороченими даними;

- рішення творчих задач;

- виконання творчих завдань;

- повторне виконання робіт зі зміною раніше виготовлених конструкцій;

- уявний експеримент;

- пошук і усунення несправностей з використанням технічних засобів і ін.

Використання цих методів у визначеній системі дозволяє розвивати творчі здібності учнів і інтерес до техніки.