Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Науменко А.М., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Сутність та зміст технічної творчості.

Зміст праці в сучасних умовах вимірюється не тільки ступенем його інтенсивності, але і рівнем прояву творчості. Причому спостерігається об'єктивна тенденція - з розвитком суспільства інтенсивність і кількість фізичної праці убуває, а інтелектуальної та творчої зростає. Змінюється і оцінка праці і трудівника. Все більшої суспільної значущості набуває творча праця, а значить і творчо працююча людина. У сучасних умовах проблемі творчості і творчої особи приділяють увагу філософи, соціологи, педагоги, психологи. Психологи переконливо довели, що завдатки творчих здібностей властиві будь-якій людині, будь-якій нормальній дитині. Відмінність полягає лише в масштабах досягнень і їх суспільної значущості. Не менш важливим, чим попередній, є виведення психолого-педагогічної науки про те, що творчі здібності необхідно розвивати з раннього віку. У педагогіці визнається доведеним, що якщо до творчої діяльності не почати привчати з достатньо раннього віку, то дитині буде завдано шкоди, яку важко надолужити в подальші роки. Тому творчості треба вчити з наймолодшого віку, і цьому можна навчити.

Педагогікою також визначені шляхи розвитку творчих здібностей. Загальним для них є включення в творчу діяльність.

Для виховання творчих рис особистості потрібно процес навчання зробити творчим. На жаль, в нашій школі переважає репродуктивне навчання.

Процес навчання часто є передачею інформації від вчителя до учнів. Вчитель при цьому виступає як передавач готової інформації, знання, а учні - пасивних пристроїв, що «запам'ятовують». Чим точніше на подальших уроках учень відтворює отримані в готовому вигляді знання, тим він краще встигає.

Репродуктивно отримані знання і уміння не знаходять застосування на практиці. Знання і уміння даються учням як би про запас, на майбутнє, хоча добре відомо, що дитина не усвідомлює цього, він живе справжнім. З часом у учня виробляється не тільки стереотип такої діяльності, але і характер мислення. Сказане вище цілком відноситься і до трудового навчання. У трудовому навчанні ще в більшій мірі, чим по інших учбових предметах, використовуються репродуктивні методи навчання. Вчителі рідко вдаються до рішення технічних задач, використання проблемної, технічного експерименту, евристичних бесід і т.д. Вимагає значного поглиблення політехнічний принцип навчання. На сучасному етапі розвитку науки і техніки трудове навчання треба поставити так, щоб учні не тільки знайомилися з сучасними досягненнями в техніці і на виробництві, але і отримували узагальнені знання про них, були причетні, нехай навіть в найменшому, до вдосконалення виробництва.

Для задоволення соціального запиту суспільства в творчих кадрах, потрібно корінним чином перебудувати навчання в школі і, перш за все, в творчому плані. Для цього треба ширше використовувати досягнення психолого-педагогічної науки, упроваджувати в школу творчі методи навчання і виховання, знаходити засоби, що підвищують пізнавальну активність школярів.

Творча активна діяльність в процесі навчання формує ряд якостей, які зрештою позитивно позначаться на характері особи майбутнього вчителя, інженера, ученого.

Проте було б неправильно вважати, що виховання творчих рис особи можливо тільки в навчальній діяльності. Навпаки можна стверджувати, що тільки в процесі навчання в школі, навіть самого творчого, не можна в належній мірі розвинути творчі риси особи. Потрібна безпосередня, практична діяльність в конкретному виді творчості - технічному, художньому і т.д.

Технічна творчість - найбільш масова форма залучення учнів до творчості. У визначенні поняття «Дитяча технічна творчість» існують дві точки зору - педагогічна і психологічна.

Педагоги розглядають технічну творчість не тільки як вид діяльності, направлений на ознайомлення учнів з різноманітним світом техніки, розвитку їх здібностей, але і як один їх ефективних способів трудового виховання і політехнічної освіти. Психологи в технічній творчості більше уваги приділяють своєчасному виявленню у здібностей учнів до певного виду творчості, встановлення рівня їх формування і послідовності розвитку. Іншими словами, в процес управління творчою діяльністю, що вчаться психологи включають методи правильної діагностики творчих здібностей, які допоможуть зрозуміти в якому виді діяльності і за яких умов учні зможуть найбільш продуктивно проявити себе.

Таким чином, з урахуванням педагогічної і психологічної точок зору технічна творчість - це ефективний засіб виховання, цілеспрямований процес навчання і розвитку творчих здібностей в результаті якого створюються матеріальні об'єкти, з ознаками корисності і новизни.