Проблеми авторського
права в формування електронних фондів бібліотеки.
Розвиток інформаційних
технологій широко надає нові можливості для створення і використання
різноманітних видів інформації.
Сучасний етап розвиток
бібліотечних технологій характеризується новими відносинами між авторами, видавництвами,
бібліотеками та користувачами. Застосування нових форм інформації, зокрема в
електронній формі, надає нові можливості, але і призводить до , виникнення
нових проблем і нових аспектів діяльності.
Одним з основних питань,
пов'язаних з функціонуванням служб
електронної доставки є питання дотримання авторських прав і відрахування виплат
власникам за використання їхніх здобутків. Проблема авторського права при
копіюванні та доставці документів електронним способом виникла практично
одночасно із зародженням служб електронної доставки документів.
Отже, авторське право –
інститут цивільного права; сукупність правових норм, якими регулюються особисті
( немайнові ) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані зі
створенням та використанням творів літератури, науки та мистецтва. [3;11]
Організація доступу до
інформації на магнітних та оптичних носіях для бібліотек є важливим, але складним
завданням. Необхідно створити саме такі умови, коли користувачі могли б вільно
переглядати зміст інформації, але не могли б змоги несанціоновано її копіювати.
Поява нових носіїв інформації, засобів
її розповсюдження не тільки активно змінює бібліотечну справу, але і створює
проблеми, які в бібліотеках дуже часто
вирішуються без урахування міжнародних та національних правових норм. Організація доступу до інформації на магнітних та
оптичних носіях для бібліотек є важливим, але складним завданням. Необхідно
створити саме такі умови, коли користувачі могли б вільно переглядати зміст
інформації, але не могли б змоги несанціоновано її копіювати. Поява нових носіїв інформації, засобів її розповсюдження
не тільки активно змінює бібліотечну справу, але і створює проблеми, які в бібліотеках
дуже часто вирішуються без урахування
міжнародних та національних правових
норм.
Проблеми тенденцій в
авторському праві досліджували вчені-юристи В.І.Серебровський, М.Я.Кирилов,
О.А.Підопригора, Коноваленко В. та інші . А також проблеми в практичній
діяльності бібліотек стосовно законодавства про авторські права торкалися вчені
Н.Єрохіна, Л.К.Садовська, В.Хургін, О.Ф.Бойкова, Н.У.Розколупова та інші.
[5;24]
Метою даної
роботи є аналіз впливу в авторському праві на діяльність формування електронних
фондів бібліотек.
Об’єктом
роботи є авторське право в діяльності сучасної електронних фондів бібліотеки.
Для виконання поставленої
мети ми маємо завдання:
·
Проаналізувати
взаємозалежність відносин між авторами видавцями та бібліотеками;
·
Показати
проблеми сучасної бібліотеки при застосуванні авторського права;
·
Дослідити
формування електронних фондів бібліотек;
·
Пов’язати правові проблеми електронних бібліотек;
Стаття 4 Закону України
„Про бібліотеки і бібліотечну справу” визначає основою державної політики в
галузі бібліотечної справи реалізацію прав громадян на бібліотечне обслуговування.
забезпечення загальної доступності інформації та культурних цінностей. Закон
також стверджує, що держава повинна фінансувати створення інформаційних мереж і
телекомунікаційних систем для інформаційного обміну, входження у світові
глобальні комп'ютерні мережі та стимулювати інтеграцію бібліотек України у
світовий інформаційний простір. [1;27]
У Національній програмі
інформатизації, що затверджена законом, прийнятим Верховною Радою України у
1998 р., закріплено юридичне визначення понять: „база даних”, „інформаційна
послуга”, „інформаційна технологія”, „інформаційний продукт”, а також визначено
стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб українського
суспільства. Крім того, у цьому нормативно-правовому акті визначено функції
органів державної влади у процесі інформатизації, зокрема:
· захист авторського права на бази
даних і програми, що створені для потреб інформатизації та особистої
інформації;
· встановлення стандартів, норм і
правил використання засобів інформатизації;
· забезпечення доступу громадян та
їхніх об'єднань до інформації органів державної влади та місцевого
самоврядування, а також до інших джерел інформації;
Якщо у багатьох
зарубіжних країнах ця проблема вирішується шляхом ліцензування, для чого
існують відповідні інституції, то в Україні такого досвіду немає. Добрі наміри
створити електронну бібліотеку можуть призвести до порушення закону.
Для оцифрування
відбиралися, в першу чергу, документи на кислотному папері, поганого фізичного
стану - такі, що не підлягають реставрації. Деякі із зазначених видань, зокрема
довідник „Весь Київ” за
1913 р. (1004 с.), було просто врятовано від знищення часом і в подальшому вони
можуть існувати лише в електронній формі. Здійснює оцифрування документів
спеціальна служба на сканері (виробник - Мінолта), придбаному в рамках Програми збереження бібліотечних та
архівних фондів. Розроблено Положення про службу репрографії та оцифрування документів,
де передбачено діяльність за двома напрямами: переведення документів, що
знаходяться в бібліотеках та архівах, з традиційних носіїв на інші друковані
носії (ксерокопії), а також на мікроносії - мікрофільми, магнітні та оптичні
диски, що дасть змогу зберегти оригінальність текстів, зменшити можливість
знищення їх під час користування та при виникненні екстремальних ситуацій.
Функцією даної служби є також виконання ремонтно-палітурних робіт із частковою
реставрацією окремих аркушів документів. [6;46]
Таким чином, сьогодні в
бібліотеці створюється електронний страховий фонд.
Важливою складовою
колекції сучасної бібліотеки, особливо університетської чи академічної, є
колекція електронних журналів, які є невіддільною частиною сучасного
інформаційного суспільства, важливою складовою наукової, освітньої та
культурної сфери.
До новоствореного
Консорціуму може приєднатися будь-яка бібліотека, що має доступ до Інтернету та
погоджується з умовами ліцензійної угоди від кожного з видавництв. На сьогодні
в Консорціумі — 187 бібліотек з усіх регіонів України. Координатором цього
проекту є Технічна інформаційна бібліотека в Ганновері (Німеччина) та
Міжнародний інформаційний центр для бібліотек, видавництв та книжкової
торгівлі / Неlferich L. Р. В.
(Берлін-Москва), в Україні -- наукова бібліотека НаУКМА. [4;100]
„Бібліотека
Електронних журналів”:
повний доступ до більше як 4000 назв відомих журналів різних видавництв. Серед
них 383 назв журналів. [5;78]
У разі відсутності
необхідної статті в запропонованих базах бібліотеки — учасниці проекту можуть
також використати сервіс „Електронна
доставка документів”, замовивши необхідну науковцю публікацію (статтю,
патент, матеріали конференції тощо), якщо така є в Технічній бібліотеці
Ганноверу. Пошук в каталозі ТІВОRDER. Кількість замовлень від кожної бібліотеки лімітована, залежить від
загальної кількості замовлень від України в конкретний період. [5;67]
Неоднозначність проблеми
дотримання майнових та немайнових прав авторів у разі використання електронних
ресурсів в діяльності бібліотек, вимагає розроблення нових шляхів її вирішення.
Виконуючи функцію посередника між автором, видавцем та користувачем інформації,
бібліотеки забезпечують поширення новітньої інформації в суспільстві, не
наносячи збитку інтересам авторів творів науки та літератури завдяки доктрині
розумного використання.
У сучасному
бібліотечно-інформаційному обслуговуванні у вітчизняних бібліотеках можна
виділити чотири основних напрями діяльності з використанням електронних
ресурсів: збір, використання і збереження електронних документів; використання
інформації, отриманої з Internet і інших комп'ютерних мереж; оцифрування документів самою бібліотекою
для створення резервних копій або ж для використання документів службами
електронної доставки документів; копіювання документів з баз даних, оптичних
дисків та інших електронних документів.
Нині в українському
законодавстві права на вільне копіювання друкованих творів, надані архівам і
бібліотекам, стосуються тільки репрографічного відтворення документа, і не
регулюють питання копіювання електронної інформації, також відсутнє поняття
електронного копіювання й у Законі про обов'язковий примірник. Практично немає
підзаконних актів, що дозволяють розробити можливість швидкої і зручної оплати
авторської винагороди службами електронної доставки документів. Таким чином,
наявний суперечливий правовий простір, в якому недосконало регулюються взаємини
між авторами, видавцями та бібліотеками, тобто виробниками електронних
документів, їхніми розповсюджувачами і користувачами. У результаті цього
бібліотеки зіштовхуються з такими проблемами використання цифрових документів:
необхідність забезпечення вільного доступу користувачів до фондів електронних
документів і можливості їхнього копіювання та відтворення в режимі off-line та on-line, не порушуючи прав авторів і
видавців;
·
захист
авторських прав бібліотек-виробників і розповсюджувачів власних електронних
документів;
·
захист
електронних документів, наданих у мережах, від несанкціонованого копіювання,
зміни, компіляції тощо.
Щодо творів у цифровому
форматі, усім користувачам бібліотеки слід забезпечити можливість:
1)
переглядати
загальнодоступний матеріал, який охороняється авторським правом;
2)
у
бібліотеці або за її межами надавати можливість читати, слухати або переглядати
матеріал, що надходить у вільний продаж в Internet ;
3)
копіювати
самому або з допомогою бібліотечних та інформаційних працівників частину
цифрових творів зі знаком авторського права для особистого, навчального або
дослідницького використання [6 ;
65]
В умовах удосконалення технології бібліотекам
необхідно зберегти своє місце в інформаційному ланцюжку. Насамперед, кінцевому
користувачеві потрібно надати доступ до фондів бібліотеки. При забезпеченні
дистанційного доступу до інформації в електронній формі можливе отримання
документа на екран дисплея. При цьому копія не залишається ані в читача, ані в
бібліотеці, отже, не порушуються права авторів та видавців, оскільки не залишається
матеріальної копії твору, яку можна було б використати для якихось протиправних
дій.
Для контролю за використанням інтелектуальної
власності та забезпечення відповідної компенсації власникам авторських прав
можна запровадити відповідну адміністративну систему. З цією метою необхідно
передусім визначити тих, хто отримав доступ до матеріалу.
Отже, у світі існує
проблема правового оформлення діяльності бібліотеки в інформаційному
середовищі, в т. ч. і щодо надання послуг з електронної доставки документів. Це
говорить про те, що чинне законодавство, включаючи міжнародні правові акти,
застаріло та не враховує бурхливі процеси розвитку інформаційних технологій.
Потреба зміни законодавства у сфері авторської о права - це вже об'єктивна
реальність, не рахуватися з якою не можна потрібне створення регламентуючи
документів, методичних рекомендацій, які б допомогли бібліотекам знаходити
правильні і однакові підходи к впровадженню нових видів робіт. Спільна позиція
бібліотек дозволить відстоювати права
користувачів на отримання інформації у всіх видах, підвищить роль
бібліотек у Інформаційному суспільстві, зробить їх більш відкритими і
доступними для користувачів усього світу.
Список
використаної літератури
1..
Україна. Закон. Про авторське право і суміжні права: Офіц. вид. - К.: Вид. Дім
«Ін Юре», 2002. - 55 с.
2. Україна. Конституція (1996). Конституція України : [основ. закон]: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 15 січ. 2009 р.: (відповідає офіц. текстові) — К.: Паливода А. В., 2009. — 118 с. — (Закони України).
3. Великий енциклопедичний юридичний
словник : А-Я. / В.Б.Авер’янов, Д.С.Азаров, В.І.Акуленко
та ін.; за ред. Ю.С.Шемшученка. — К.: Юрид. думка, 2007. — 990 с.
4. Договір Всесвітньої організації
інтелектуальної власності про авторське
право // Авторське право і суміжні права: законодавство та судова практика. -
К.; Юрінком Інтер, 2003. - С. 136-143.
5. Курило Т. Правова охорона культурної
спадщини України / Т. Курило. – Львів, 2005.- 155 с.
6. Пастухов, Олександр Миколайович.Авторське право в Інтернеті : [Навч. посіб.] / [Відп. ред. О.А.Підопригора]; Акад. правових наук України, НДІ інтелект. власності. — К.: Школа, 2004. — 142, [1] с. — (Юридична освіта).
7. Штефан, Олена Олександрівна. Авторське право і суміжні права у рекламі / О. О. Штефан, А. С. Штефан; Акад. правових наук України, НДІ інтелектуальної власності. — К.: Лазурит-Поліграф, 2009. — 144 с.