Биологические науки / 2.Структурная ботаника и биохимия растений

Галкін О.Ю., Котов А.Г.

Національний технічний університет України «КПІ», м. Київ

Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів, м. Харків

УДОСКОНАЛЕННЯ методики кількісного визначення флавоноїдів у плодах софори японської (SOPHORA JAPONICA L.)

Найціннішою складовою частиною софори японської є рутин, який являє собою глюкорамноглікозид кверцетину, його виявлено в пуп’янках, квітках, молодих листках та плодах рослини. В останніх у період їх дозрівання міститься близько восьми флавоноїдів: окрім рутину, в них ідентифіковані кемпферол-3-софорозид, кверцетин-3-рутннозид, геністеін-4-софорабіозид тощо. Мета роботи полягала в оптимізації методики кількісного визначення флавоноїдів у плодах софори японської (Sophora japonica L.). Об’єктом нашого дослідження були плоди софори японської, заготовлені у Криму у жовтні 2008 р.

З літературних даних відомо, що основними флавоноїдами даного виду ЛРС є похідні кверцетину (рутин як домінантний компонент), тому за основу нами була узята методика, описана у Європейській Фармакопеї (ЄФ) (5 вид.) для визначення аналогічних флавонол-похідних у таких видах сировини як, трава собачої кропиви, квітки календули, листя берези тощо. У випадку, коли домінантними компонентами флавоноїдної фракції є похідні кверцетину, максимум поглинання при 425 нм обумовлений здебільшого поглинанням комплексу кверцетину із хлористим алюмінієм. Відповідно до згаданої методики, вміст суми флавоноїдів розраховують, використовуючи питомий показник поглинання гіперозиду, що в умовах визначення дорівнює 500. Зважаючи на те, що в плодах софори основним компонентом серед флавоноїдів є рутин, запропоновано вміст зазначених БАР в сировині перераховувати на рутин, для чого в формулу розрахунку введено молекулярні маси гіперозиду і рутину.

При розробці методики в першу чергу, вимірювали УФ-спектр випробуваного розчину сировини і визначений максимум поглинання. У результаті було встановлено, що максимум поглинання знаходиться за довжини хвилі 425 нм ± 2 нм, що дозволило використовувати методику ЄФ і визначати вміст суми флавоноїдів у плодах софори в перерахунку на рутин. У зв’язку з тим що, в основу розробленої методики покладено валідовану методику ЄФ, були перевірені лише такі валідаційні характеристики методики як діапазон застосування, специфічність, лінійність й точність.

Для перевірки повноти витягу флавоноїдів із сировини, шрот після чотирьохкратної екстракції ацетоном додатково обробляли тим же розчинником в аналогічних умовах і далі проводили визначення суми флавоноїдів за описаною методикою. Фонове поглинання в умовах методики мало статистично незначуще значення, що у свою чергу, свідчило про повноту екстракції визначуваних БАР, а також про те, що методика характеризується достатньою специфічністю.

Для перевірки лінійності методики були отримані ацетонові розчини сировини в інтервалі від -50 % до +250 % від номінальної концентрації, і в даних розчинах за розробленою методикою проведене визначення вмісту суми флавоноїдів (рис. 1).

Рис. 1. Спектри поглинання випробовуваних розчинів плодів софори, отримані при визначенні лінійності методики

Отримана залежність оптичної густини (Y) від концентрації сировини в розчині (Х) виражається рівнянням: Y = A + B × X, де А= - 0,00271, Y = 0,60811, з цілком задовільним коефіцієнтом кореляції R = 0,99961.

На підставі отриманих даних було встановлено, що в межах вимірюваних концентрацій (2,25 г – 11,25 г суми флавоноїдів у 100 г сировини) залежність оптичної густини від концентрації носить лінійний характер, тобто дана методика лінійна в діапазоні -50% до + 250% від знайденого вмісту суми флавоноїдів.

Крім того, отримане значення коефіцієнта А (-0,00271) статистично незначуще відрізнялося від нуля, що свідчило про незначущий внесок інших компонентів сировини в кількісне визначення флавоноїдів, та про достатню специфічність даної методики.

Вивчено прецизійність результатів визначення вмісту суми флавоноїдів у сировині однієї серії паралельно з 5 наважок сировини (результати наведено у таблиці 1). Вміст суми флавоноїдів в сировині, в перерахунку на рутин має бути не менше 4,5 % (регламентація дана відповідно експериментальним даним, які одержані при аналізі трьох серій сировини (Х_с.1 = 5,70%, Х_с.2 = 4,85%, Х_с.3 = 4,7%).

Таблиця 1. Метрологічні характеристики методики кількісного визначення суми флавоноїдів в плодах софори

Х, %	f	Хсер.	S^2	S	P, %	t (P,f)	DХ, %	DХ	e, %
5,81 5,65 5,79 5,73 5,68	4	5,73	4,719×10^-3	6,87×10^-2	95	2,776	1,907×10^-1	8,529×10^-2	1,49

Висновки. Для проведення кількісного аналізу плодів софори японської запропоновано визначати суму флавоноїдів в перерахунку на рутин. Валідаційні характеристики методики кількісного визначення (діапазон застосування, специфічність, лінійність і точність) виявився цілком задовільними для даного виду аналізу. На основі отриманих даних можливе формування відповідних розділів АНД на сировину.