Житнік Є.С.

Харківський національний економічний університет, Україна

Моделювання оцінки та прогнозування ліквідності та платоспроможності

Ліквідність і платоспроможність є важливими характеристиками ритмічності і стійкості діяльності підприємства. Сьогодні, коли на ринку висока конкуренція, питання про ліквідність і платоспроможність організації, як про гаранта впевненості та надійності у партнері є актуальним. Тому важливим є питання оцінки і прогнозування ліквідності і платоспроможності підприємства та удосконалення з цією метою існуючих підходів та методик.

На сьогодні у теорії та практиці вітчизняного фінансового менеджменту існують методики визначення рівня платоспроможності та ліквідності. Серед російських методик аналізу ліквідності і платоспроможності розповсюджені методики А. Д. Шеремета та Р. С. Сайфуліна [1], В. В. Ковалева [2], Е. І. Уткіна [3] та серед українських вчених: В. І. Іващенко і М. А. Блюха [4] а також методики, затверджені законодавством країни. Наукові праці сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених [1 – 4] доводять, що процес формування умов забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємства є важливою економічною проблемою, вирішення якої потребує удосконалення та розроблення сучасного методичного забезпечення і застосування в процесі управління аналітичного апарату оцінки та прогнозування. Метою роботи є визначення системи показників і методи їх оцінки за допомогою узагальнюючого показника, кореляційно - регресійного аналізу, а також моделювання та прогнозування показників за допомогою лінії тренду в середовищі Excel. Для досягнення поставленої мети необхідно з'ясувати сутність понять ліквідності і платоспроможності. На сучасному етапі розвитку науки не сформувалось загальновизнаного підходу до визначення сутності ліквідності і платоспроможності, який би відповідав об’єктивній економічній сутності даних явищ. Отже, платоспроможність – це здатність підприємства наявними в нього ресурсами в певний термін та у повному обсязі розрахуватися по своїм борговим зобов’язанням без суттєвої втрати для капіталу, а також спроможність здійснювати безперервну фінансово-господарську діяльність. А під ліквідністю треба розуміти здатність підприємства за будь-яких умов перетворювати свої активи в гроші без втрати ринкової вартості для покриття своїх необхідних платежів та швидкість здійснення цього.

Первинною ланкою економічної системи є підприємство, ліквідність, платоспроможність та стійкість якого є підґрунтям ефективного розвитку національної економіки. Управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства є важливою ланкою управлінської діяльності, яка забезпечує основну мету функціонування суб’єкту господарювання – отримання максимального прибутку й рентабельності активів, забезпечення стабільного стійкого фінансового стану підприємства та знаходження рішень щодо його покращення. Всі елементи управління знаходяться в неперервному взаємозв'язку, утворюючи замкнений цикл діяльності підприємства. Серед головних елементів можна виділити: оцінку, прогнозування та планування. У відповідності з цим прогнозування розглядається як дослідницька основа конкретного плану, а з іншого боку - як оцінка наслідків планових рішень і ступеня виконання плану на кінець планового періоду. В цьому, по суті, і відображається неперервність процесу прогнозування.

Економічне прогнозування тісно пов'язане з економічним аналізом. Дослідження розвитку прогнозованого об'єкта (процесу, явища) незмінно здійснюються за допомогою економічного аналізу, тобто аналіз є початковим пунктом складання прогнозу. За його допомогою розкриваються причинно-наслідкові відносини, формуються загальні гіпотези і концепції розвитку майбутнього, дається оцінка характеру впливу основних складових на процеси, що прогнозуються. Аналіз одночасно супроводжує прогнозування (корегування, уточнення вихідної інформації, вибір оптимального варіанту з множини альтернативних на підставі порівнювального аналізу). Отже, результати прогнозу служать інформаційною базою для проведення попереднього аналізу. Таким чином, економічний аналіз є одночасно відправним і заключним етапом процесу прогнозування. Прогностичні оцінки не тільки виходять з вивчення сутності процесу, але і збагачують і підкріплюють змістовну основу аналізу, роблять його більш вагомим, скорочують область невизначеності прогнозу.

Важливу роль має прогнозний аналіз для оцінки ходу виконання плану або динаміки окремих показників. Цей аналіз проводиться на підставі оперативних і короткострокових прогнозів і результати його це, так звана, сигнальна система, що попереджує про настання і можливу появу небажаних тенденцій, ситуацій чи факторів, що перешкоджають успішній реалізації поставлених задач, і, таким чином, потребують від органів управління прийняття оперативних заходів для надання окремому процесу, наскільки це можливо, необхідної направленості, або, хоча б, пом'якшення небажаних тенденцій.

Наявність названого прогнозного аналізу сприяє збільшенню адаптованості підприємства до можливих змін, і на його основі здійснюється планування. Призначення якого - передбачити дії, які слід здійснити, якщо ситуація не відповідає прогнозам. Комплексний характер понять ліквідності та платоспроможності підприємства обумовлює необхідність обґрунтування системи критеріїв, яких можна розглядати як ключові ознаки їх оцінки та аналізу. Головними інструментами оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства є фінансові показники (коефіцієнти), які мають причинно-наслідковий зв’язок з результативним узагальнюючим показником.

Для визначення вузьких місць на підприємстві, на думку автора актуальним є питання розрахунку інтегрального показника, що узагальнює значення безлічі ознак та коефіцієнтів, котрі усебічно описують стан ліквідності та платоспроможності досліджуваного підприємства. Тому доцільним є застосування методики інтегральної оцінки фінансового стану, заснованої на застосуванні методів таксономічного аналізу який краще здійснювати у середовищі Excel. Алгоритм класичного варіанту побудови тааксономічного показника складається з таких етапів: стандартизація значень показників, вормування еталона, обчислення узагальнюючого показника.

Виконання даного аналізу з використанням таких показників, як коефіцієнти поточної, швидкої, абсолютної ліквідності, автономії, фінансового ризику, забезпечення власними оборотними засобами та суми грошових коштів та чистого оборотного капіталу дасть змогу вивести узагальнюючий показник таксономії по рокам і більш точно і чітко оцінити стан платоспроможності та ліквідності на підприємстві.

Отже, таксономічний показник ліквідності та платоспроможності підприємства має високі значення при близьких до еталона значеннях показників та низькі – при далеких. Такий підхід до формування узагальнюючого показника дає можливість запобігти суб’єктивному оцінюванню ваги або значущості окремих показників у процес становлення результату. Реалізацію наведеного алгоритму методу побудови таксономічного показника на прикладі річних даних бухгалтерської звітності підприємства. На рис. 1 графічно зображено зміни значень узагальнюючого показника (Кі), що стає підґрунтям констатації про наявність періодичних коливань (це можна пояснити впливом зовнішніх факторів – платоспроможність ринкового попиту, зміни економічних умов господарювання та ін.). Крім того, графічна ілюстрація вказує на порушення амплітуди періодичності у кінці 2008 р. Це можна пояснити початком дії факторів світової кризи, що негативно вплинули на становлення ліквідності та платоспроможності підприємства.

Рис. 1. Зміни значень узагальнюючого показника ліквідності та платоспроможності підприємства (Кі)

Використання кореляційно – регресійного аналізу на підприємстві допомагає встановити та оцінити залежність дослідженого економічного показника від інших показників. За допомогою такого аналізу можливо оцінити міру впливу на коефіцієнт фінансового ризику, що дає найбільш загальну оцінку ліквідності та платоспроможності, інших введених факторів.

Для підприємства використання кореляційно – регресійного аналізу та побудова таксономічного показника дозволять виявляти найбільш вузькі місця у формуванні параметрів ліквідності та платоспроможності, планувати, прогнозувати, а також обґрунтовувати управлінські рішення для досягнення необхідного, майбутнього їх рівня. Також прогнозування та моделювання показників які найбільш впливають на рівень ліквідності та платоспроможності на майбутній період можна здійснити побудувавши трендові моделі за допомогою діаграм в середовищі Excel. При чому коефіцієнт достовірності апроксимації R2 показує ступінь відповідності трендової моделі вихідним даним. Його значення може лежати в діапазоні від 0 до 1. Чим ближче R2 до 1, тим точніше модель описує наявні дані. Результати трендової моделі за допомогою діаграми на прикладі узагальнюючого показника ліквідності та платоспроможності за період з 2006 - 2010 рр. дозволять спрогнозувати його значення на 2011 рік на торгівельному підприємстві (рис. 2).

Рис. 2. Трендова модель узагальнюючого показника ліквідності та платоспроможності за період з 2006 – 2010 рр.

Таким чином у результаті розрахунків за допомогою рівняння отриманого у результаті побудови діаграми трендової моделі прогнозне значення узагальнюючого показника ліквідності та платоспроможності на 2011 рік складе 0,549. Оцінити якість прогнозу можна тільки в кінці прогнозного періоду. Однак прогноз слід робити дуже обережно - можливі великі помилки. Саме тому найчастіше використовуються короткострокові і середньострокові прогнози. У системі управління підприємствами прогнозування посідає особливе місце, оскільки надає можливість отримання науково-обґрунтованого висновку про їх можливий фінансовий стан, термін досягнення бажаного стану, альтернативні шляхи розвитку фінансово - економічної діяльності.

Фінансове прогнозування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба в грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

Таким чином, впровадження ефективного управління ліквідністю та платоспроможністю, забезпечить інтеграцію, координацію та сприятиме зменшенню невизначеності. Використання запропонованих методик щодо реальних значень показників ліквідності та платоспроможності підприємства дасть змогу отримати результати аналізу, які мають практичну цінність у вирішенні актуальних питань прогнозування ліквідності та платоспроможності підприємства з метою розроблення своєчасних заходів щодо їх підвищення.

Література:

1. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин - М. : ИНФРА-М, 2008. – 208 с.

2. Ковалев В. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / В. В. Ковалев, О. Н. Волкова. – М. : Проспект, 2000. – 424 с.

3. Болюх М. А. Економічний аналіз господарської діяльності / М. А. Болюх, В. І. Іващенко - К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. - 204 с.

4. Уткин Э. И. Финансовый менеджмент. Учебник для вузов / Уткин Э. И. - М. : Издательство «Зеркало», 2001. – 272 с.