Економічні науки/10. Економіка підприємства

 

 

Асистент кафедри хімії і фізики Львівської комерційної академії

Садніцька Т.Р.

Львівська комерційна академія, Україна

                                                

Суть економічної безпеки промислових підприємств

та елементи її системи

 

На сьогоднішній день стан економіки України не на такому високому рівні, щоб забезпечити достатній рівень існування підприємств. Підприємства України, що функціонують в нестабільному економічному середовищі, є збитковими, переживають спад виробництва, а досить часто перебувають на межі банкрутства. В економічній ситуації, підприємства самі визначають свою економічну політику, формують портфель замовлень, організовують виробництво і збут продукції, повністю відповідають за результати господарської діяльності, оскільки держава не відповідає за результати фінансово-господарської діяльності підприємства, забезпечення економічної безпеки. Підприємства-виробники промислової продукції стикаються з певними труднощами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, які зумовлені впливом зовнішнього і внутрішнього середовища. Важливо врахувати той факт, що формування ринкової економіки в Україні істотно змінило умови діяльності підприємств: змінилися форми й методи державного регулювання, підсилився вплив зовнішнього середовища, основною рисою якого є невизначеність, підвищився рівень відповідальності керівників підприємства за самостійно прийняті управлінські рішення.

Головними загрозами зовнішнього середовища, що стримують розвиток зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних промислових підприємств є нестабільність політико-економічного становища України, недосконалість створених державою умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, високий рівень оподаткування, брак уваги держави до розвитку високотехнологічних галузей промисловості, що спричиняють нераціональну структуру експорту і малоперспективну модель міжнародної спеціалізації України. Не менш істотною є загроза високої конкуренції з боку західних компаній, які, створюючи різноманітні бар’єри при вході на ринок, не дають можливість вітчизняним підприємствам конкурувати зі своєю продукцією на ринках розвинених країн.

Розглядаючи промислове підприємство як самостійний господарюючий суб’єкт, що взаємодіє із зовнішнім середовищем, слід визнати, що його діяльність носить ризиковий характер. Це пояснюється специфікою виробництва. Управлінські рішення, що приймаються керівниками підприємств із питань забезпечення та постійного підвищення результативності їх функціонування, завжди пов'язані з ризиком їх невиконання (або недовиконання).

Система економічної безпеки кожного підприємства залежать від чинної в державі законодавчої бази, від обсягу матеріально-технічних і фінансових ресурсів, виділених керівниками підприємств, від розуміння кожним з працівників важливості гарантування безпеки бізнесу, а також від досвіду роботи керівників служб безпеки підприємств.

Аналізуючи суттєві загрози забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання в Україні, доцільно виділити наступний їх перелік [1, с. 123]:

- повільніше реагування державних інституцій на зміну умов господарювання порівняно з адаптацією до них підприємців;

- недостатня активність національних підприємницьких структур щодо участі у процесах розробки державної політики і прийняття рішень;

- низька якість роботи системи державного управління економічною безпекою підприємництва;

- нестача робочої сили та тіньова зайнятість;

- поширення практики рейдерства як механізму захоплення влади над підприємством за допомогою державного апарату управління.

- ненормована приватизація, що призвела до привласнення значних ресурсів без значних витрат, а також до спроб перерозподілу власності зокрема й кримінальним шляхом;

- загибель слабких, неефективних підприємств, які не витримують ринкової конкуренції - через 1-4 роки роботи на ринку;

- відсутність чіткої системи правового захисту приватного підприємництва.

Основними елементами системи економічної безпеки підприємства є: захист комерційної таємниці та конфіденційності інформації; комп'ютерна безпека; внутрішня безпека; безпека будинків і споруд; фізична безпека; технічна безпека; безпека зв'язку; безпека господарсько-договірної діяльності; безпека перевезень вантажів та осіб; безпека рекламних, культурних, масових заходів, ділових зустрічей та переговорів; протипожежна безпека; екологічна безпека; радіаційно-хімічна безпека; конкурентна розвідка; інформаційно-аналітична робота; експертна перевірка механізму системи забезпечення. Також до структурного складу системи економічної безпеки включають: фінансову безпеку, силову безпеку, техніко-технологічну безпеку, правову безпеку, кадрову безпеку та логістично-виробничу безпеку [2].

Економічна безпека підприємства характеризується сукупністю якісних і кількісних показників, найважливішим серед яких вважається рівень економічної безпеки, який визначається станом використання корпоративних ресурсів за критеріями рівня економічної безпеки підприємства. Цей показник залежить від спроможності керівництва підприємства і спеціалістів (менеджерів) ефективно уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

З метою досягнення найбільш високого рівня економічної безпеки підприємство має проводити роботу із забезпечення максимальної безпеки основних функціональних складових своєї роботи.

Для торгових підприємств і підприємств, що працюють на фінансових ринках, включаючи банки: на фондових ринках; таких, що здійснюють страхову і інвестиційну діяльність, необхідно відзначити, що в забезпеченні економічної безпеки і ефективного функціонування цих підприємств важливу роль відіграє інформаційне забезпечення бізнесу, а також фактор фінансової діяльності. Для підприємств, що працюють на фінансових ринках, дуже важливе значення у забезпеченні їх економічної безпеки має рівень персоналу такого підприємства.

Таким чином, проведені дослідження показують, що для забезпечення економічної безпеки промислових підприємств головним завданням є передбачення і випередження можливих загроз, що призводять до кризового стану, а також проведення антикризового управління, яке спрямоване на виведення підприємства з кризового стану. Слід мати на увазі, що найбільше значення у справі забезпечення економічної безпеки підприємництва мають первинні економіко-правові та організаційні заходи, що забезпечують фундамент, основу системи безпеки, на відміну від вторинних - технічних, фізичних тощо.

 

Література:

1. Камлик М. І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект: навч. посіб. / М.І. Камлик – К.: Атіка, 2005. – 432с.

2. Козаченко Г.В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія./ Г. В. Козаченко, В. П. Пономарьов, О. М. Ляшенко. – К: Лібра, 2003. – 280с.

3. Васильців Т.Г. Чинники та джерела загроз економічній безпеці підприємства./ Васильків Т.Г., Пасічник М.Б // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. Вип.. 18.10. – с. 128–135.

4. Корчевська Л.О. Методологічні питання економічної безпеки підприємства./ Корчевська Л.О., Жосан Г.В. – Вісник економіки і промисловості. –№ 29. – 2010. с. 108–110.