К.е.н. Супрун С.Д.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Подальший розвиток вітчизняних підприємств в сучасних умовах господарювання, їх економічні можливості та очікувані результати неможливо передбачити без відповідних ресурсів. І саме сьогодні, стрімкий розвиток економічних процесів визначає актуальність наукових досліджень у галузі оцінки можливостей, ефективності формування й функціонування сукупності ресурсів на рівні окремих підприємств.

Процеси раціонального формування та ефективного використання ресурсного потенціалу підприємств вимагають теоретичного й практичного розв’язання проблеми стратегічного і тактичного управління ресурсами як єдиної підсистеми в економіці підприємства. Прийняття обґрунтованих управлінських рішень потребує належного апарату оцінки, що дозволяє визначити, на якому рівні нині знаходиться підприємство та які його перспективи. Дослідження публікацій і практика господарської діяльності більшості вітчизняних промислових підприємств засвідчують недостатність вираження економічної ефективності процесу формування і використання ресурсного потенціалу в умовах нового ринкового середовища. Саме тому, важливим напрямком дослідження є формування системного підходу до управління ресурсним потенціалом підприємств та визначення чинників, які впливають на підвищення ефективності його використання.

Системний підхід являє собою методологічне вираження принципу системності та в цілому загальної теорії систем, загальнонаукову методологію якісного дослідження та моделювання різних об’єктів та процесів як систем. Багато дослідників підкреслюють методологічну роль системного підходу, який виконує функції інтегративного характеру, особливо там, де не спрацьовують такі засоби наукового пошуку як спостереження або експеримент та дозволяє знайти зв’язок об’єктів і процесів, що на перший погляд не взаємодіють один з одним. Логіка системних позицій оцінки інвестиційної привабливості підприємств потребує, в свою чергу, системного опису самого процесу оцінювання інвестиційної привабливості підприємств. Розглядаючи процес оцінювання інвестиційної привабливості підприємств як систему, слід відмітити такі характерні загальні властивості: цілісність, ієрархічність та інтегративність. Приділимо увагу наступним публікаціям, в яких досить детально розкрито особливості: переваги та недоліки системного підходу. Так, заслуговують на увагу використання системного підходу, при якому, будь-яка система (об’єкт) розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів, що мають вихід (ціль), вхід, зв’язок із зовнішнім середовищем, зворотній зв’язок. Загалом, тут варто відмітити й те, що в системі “вхід” перероблюється у “вихід”. Основним із важливих системних принципів є принцип ієрархічності, суть якого полягає у тому, що кожний компонент системи в свою чергу розглядається як система, а досліджувана в даному випадку система являє собою один із компонентів більш широкої, глобальної системи. Особливості ієрархічних систем та причина їх широкого розповсюдження досить детально і всебічно розкриті у цілому ряді джерел. Проте, проведений нами аналіз класичних методів прийняття рішень, що знайшли широке застосування у різних прикладних сферах з метою виявлення їх переваг та недоліків, дозволяє стверджувати, що вони за своєю природою не призначені для вирішення задач інтелектуальної обробки та послідуючого аналізу даних. Тому, заслуговує на увагу використання методу аналізу ієрархій (МАІ), який є дуже відомим у теорії прийняття рішень. В свою чергу слід зазначити, що ієрархія – це деяка абстракція структури системи, що призначена для вивчення взаємодій її компонентів та їх взаємодій на систему в цілому. Система представлена сукупністю критеріїв, які групуються у незв’язані множини (рівні), що знаходяться між собою у певних відношеннях. Хочеться відмітити, що не дивлячись на те, що метод аналізу ієрархій не має суворо наукового обґрунтування і більше належить до евристичних методів, він знаходить все більше розповсюдження завдяки своїй простоті і наочності.

Таким чином, в основі системного підходу вирішення проблем, пов’язаних з формуванням та ефективним використанням ресурсного потенціалу підприємства є система, якій притаманні певні якісні системні властивості. З урахуванням цих системних властивостей необхідно сформувати системний підхід, який буде адекватним нинішнім умовам господарювання. Завдяки системності підходу можна спрогнозувати кінцеві показники діяльності підприємства при зміні будь-якого з факторів, а також виявити недоліки в управлінні ресурсним потенціалом підприємства, та, відповідно, знайти резерви розвитку. Побудова структури системи управління ресурсним потенціалом підприємства має базуватися на поєднанні певних елементів, дія кожного із яких визначається метою, або певним чином мотивується. Зміст, мета чи мотив участі у такій системі може бути сформульований для кожного із елементів, що сприятиме побудові кількох можливих сценаріїв перспектив формування та ефективного використання ресурсів. Зазначена система може бути інтерпретована у вигляді ієрархії можливих впливів, відображених у відповідній моделі, що і є основою та перспективою подальших наукових досліджень.