Економічні науки/13. Регіональна економіка

Д. е. н. Вахович І. М., Гавура В. О.

Луцький національний технічний університет, Україна

Особливості об’єктів регіональної конкуренції

Конкурентоспроможність регіону розглядається вченими з різних позицій − як продуктивність використання ресурсів, конкурентоспроможність підприємств регіону, здатність підвищувати життєвий рівень населення тощо. Вважаємо, що для визначення економічної суті конкурентоспроможності регіону потрібно виходити з об’єктів регіональної конкуренції, адже конкурентоспроможність не може існувати без конкуренції.

Е. А. Коломак вказує, що конкурентоспроможність регіону має суттєві відмінності від конкурентоспроможності фірми:

- по-перше, регіон продовжує існувати навіть якщо не є конкурентоспроможним;

- по-друге, одна з характеристик регіональної конкурентоспроможності − ріст зайнятості, що часто суперечить потребам конкурентоспроможності фірми;

- по-третє, позитивні зовнішні ефекти, які генерує регіон, що динамічно розвивається, створюють умови для розвитку сусідніх територій, в результаті успіх одного регіону не означає втрат для іншого [1, с. 88].

До вищевказаних відмінностей додамо те, що конкуренція між регіонами носить умовний характер, адже регіони є не самостійними суб’єктами економічної діяльності, а лише складовими елементами національної економічної системи.

На нашу думку, конкурентоспроможність регіону можна розглядати з трьох позицій:

1) з точки зору споживача – конкурентоспроможність товарів та послуг, що виготовляються в регіоні (товарна конкурентоспроможність);

2) з точки зору жителя – рівень життя в регіоні (соціальна конкурентоспроможність);

3) з точки зору інвестора – інвестиційна привабливість регіону (інвестиційна конкурентоспроможність).

Крім вказаних аспектів В. О. Шпильова розглядає четвертий − ефективність механізму управління регіоном [2, с. 186]. Хоча, на нашу думку, управління регіоном є засобом впливу на конкурентоспроможність, а не її складовою.

Т. В. Ускова виділяє три напрями конкуренції регіонів:

- розміщення та збереження підприємств, отримання нових інвестицій;

- збереження та залучення людських ресурсів;

- розвиток туризму [3, с. 14].

Вважаємо недоцільним обмежуватись розглядом лише туристичних послуг регіону, ігноруючи конкуренцію підприємств за реалізацію інших товарів та послуг.

М. Портер вказує, що на міжнародному ринку конкурують фірми, а не країни [4, с. 51]. За аналогією можна стверджувати, що на національному ринку конкурують фірми, а не регіони. На нашу думку, це твердження частково справедливе лише для ринку товарів, адже між іншими об’єктами конкуренції підприємств та регіонів існують розбіжності (рис. 1).

Рис. 1. Об’єкти конкуренції підприємств та регіонів

З рисунку видно, що об’єкти регіональної конкуренції включають об’єкти конкуренції між підприємствами, а тому регіональна конкурентоспроможність є ширшим поняттям, ніж конкурентоспроможність підприємств регіону.

Література:

1. Анализ факторов конкурентоспособности региона / Е. А. Коломак / Регион: Экономика и социология, 2009, №3, с. 87-115.

2. Шпильова В. О. Особливості конкурентоспроможності регіонів в умовах України / Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки, 2010. − с. 184-187.

3. Производственные кластеры и конкурентоспособность региона [Текст]: монография / колл. авт. под рук. Т.В. Усковой. – Вологда: Инт социально экономического развития территорий РАН, 2010. – 246 с.: ил.

4. Портер, М. Международная конкуренция. Конкурентные преимущества стран / М. Портер. − М.: Международные отношения. – 1993.