Шемберко Т.Ю., Іванченко М.О.

Науковий керівник: Мінасян В.Л.

Буковинська державна фінансова академія

Бюджетна система України

Постановка проблеми. На сьогоднішній день дана тема є досить актуальною, оскільки економіка країни під час фінансової кризи є нестабільною та слабкою, тому потрібно розробити нові концептуальні підходи до напрямів та механізмів реалізації бюджетної політики та перетворити її на дієвий інструмент соціально-економічного розвитку держави. Держава використовує бюджет для концентрації і цілеспрямованого розподілу фінансових ресурсів, для надання суспільних послуг та реалізації загальнодержавних програм. Завдяки цьому уряд може впливати на розвиток суспільного виробництва та створювати стимули для ефективного використання наявних ресурсів.

Мета статті: дослідити економічну природу бюджетної системи як вагому складову розвитку економіки від якої залежить рівень збалансованості бюджетного регулювання, порівняти державний бюджет за 2008-2010рр як найважливіший елемент фінансової системи суспільства.

Завдання статті виявити дійсне становище бюджетної системи і розглянути її проблеми.

В даній роботі розглядається державний бюджет як економічна категорія, виявлена сутність бюджету і його складових.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Бюджетній системі, а також питанню реформування бюджетно-податкової системи України приділено достатньо уваги у працях українських вчених-економістів, зокрема: В. Андрущенко, С. Буковинського,

О. Василика, Т. Вахненко, В. Гейця, В. Глущенка, А. Гриценка, І. Дьяконової,

А. Ілларіонової, Б. Кваснюка, С. Лондар, І. Луніної, І. Мітюкова, А. Покритана,

В. Протасова, І. Радіонової, І. Сало, В. Сумарокова, В. Суторміної, В. Федосова,

І. Чугунова, С. Юрій та інші.

Виклад основного матеріалу. Бюджетна система України – це сукупність державного бюджету і місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. Бюджетна система України складається з державного бюджету й місцевих бюджетів.

Для виконання своїх функцій держава повинна мати достатні грошові фонди. Найбільш централізованим грошовим фондом держави є державний бюджет – централізований фонд фінансових ресурсів держави, що використовується з метою виконання покладених на неї функцій; він перебуває в розпорядженні центральних органів влади і застосовується для фінансування загальнодержавних заходів. У державному бюджеті концентрується більша частина ВВП. Він відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування усіх складових частин господарського механізму, у визначенні балансових зв’зків усіх цінносних показників соціально-економічного розвитку.

Державний бюджет складається з двох взаємозалежних і взаємодоповнюючих один одну частин: дохідної і видаткової. Дохідна частина показує джерела надходження коштів для фінансування діяльності держави. Видаткова частина показує, куди будуть направлятися акумульовані державою засоби.

Доходи державного бюджету – це частина централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативними актами і необхідні для виконання її функцій. Доходи бюджету відображають економічні відносини держави з підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які виникають у процесі стягнення бюджетних платежів.

Видатки державного бюджету – це витрати держави на загальнодержавному рівні, які необхідні для виконання державою її функцій. Ці витрати виражають економічні відносини, на основі яких здійснюється використання централізованих коштів за напрямами, визначеними законом [9, с.3].

У 2009 році економіка України зазнала суттєвих змін. Кризові явища в банківській системі призвели до відтоку значних ресурсів, їх дифіциту, а також зростання вартості кредитів та скорочення кредитування. Через це уряд виконав невластиву йому функцію із врятування банків та спрямував бюджетні кошти на підтримку банківського сектору, але для того, щоб не допустити різкого зниження добробуту населення особлива увага у бюджетній політиці уряду була приділена саме соціальним видаткам [9, с.3].

Внаслідок скорочення зовнішнього попиту та світових цін на українську експортну продукцію і зменшення внутрішнього попиту та інвестиційної активності підприємств суттєво скоротилися обсяги зовнішньої торгівлі: експорт товарів та послуг у 2009 році скоротився на 37,5%, а імпорт - на 45%, що у два рази більше ніж у 2008 році . Позитивним чинником є скорочення у 2009 році від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі майже у 10 разів – з 13,3 млрд. доларів США до 1,4 млрд. доларів США.

Негативний вплив світової фінансової кризи на всі економічні процеси в Україні протягом 2009 року зумовив вперше за останні 7 років невиконання плану надходжень до дохідної частини загального фонду державного бюджету за 2009 рік.

Рівень виконання планових показників надходжень до дохідної частини загального фонду державного бюджету за 2009 рік становив 93,3% (недовиконання становило 12421,7 млн. гривень ).

Питома вага надходжень до загального фонду державного бюджету п’яти найбільших податків і зборів знизилися до 78,3% проти 87,1% у 2008 році.

У 2009 році відбулося зниження питомої ваги у загальному обсязі надходжень податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів, ввізного мита, акцизних зборів із ввезених на територію країни товарів, рентних платежів, тощо.

У 2009 році обсяг бюджетного відшкодування ПДВ грошовими коштами становив 34537,3 млн. грн., що на 0,4% (або на 128,8 млн. грн.) більше порівняно з 2008 роком.

До спеціального фонду державного бюджету у 2009 році надійшло 53113,4 млн.грн., що більше на 7243,5 млн.грн. або на 15,8% порівняно із 2008 роком. Власні надходження бюджетних установ у 2009 році становили 20532,5 млн.грн., порівняно із минулим роком надходження з цього джерела зросли на 35,1%. Надходження додаткових зборів на виплату пенсій за 2009 рік дорівнювали 3695,6 млн. грн., що менше ніж у 2008 році на 2802,0 млн. грн.

У цілому загальна сума усіх доходів Державного бюджету України за 2009 рік становила 225319,9 млн. грн., що на 2,8% (6402,9 млн. грн.) менше ніж у 2008 році. Рівень викононня річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2009 рік зі змінами, дорівнював 91,9% , а без змін 94,3%. При цьому, протягом 2009 року річний план доходів державного бюджету було збільшено в цілому на 6378,0 млн. грн. з 238931,3 млн. грн. до 245309.4 млн. грн. Також Національний банк України не перерахував кошти у сумі 9,2 млрд. грн. до спеціального фонду державного бюджету, що були заплановані на реалізацію Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Касові видатки Державного бюждету України за 2009 рік становили 242356,7 млн. грн., що перевищує відповідний показник 2008 року на 866,7 млн. грн., або на 0,4%.

Розміри мінімальної заробітної плати протягом року зросли на 139 грн. ( з 605 до 744 грн.), а розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб – на 75 грн. (з 669 до 744 грн.).

Видатки на грошове забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в 2009 році збільшено, порівняно з 2008 роком у середньому на 13,7%.

Згідно зі звітом ДКУ бюджет України у 2009 році виконано з дефіцитом у сумі 19865,6 млн. грн.

За 2009 рік погашення основної суми боргу державного бюджету становило 31304,7 млн. грн.

Для фінансування державного бюджету було отримано кошти від МВФ у сумі 4,795 млрд. доларів США.

Загальний обсяг державного боргу України на 31.12.2009 становив 211624,2 млн. грн., або 23,1% очікуваного ВВП, в т.ч. зовнішній борг – 120554,1 млн. грн., внутрішній борг – 91070,1 млн. грн.[2, с.130].

Отже, загальні доходи за 2009 рік на 2,8% менші ніж у 2008 році, а видатки за 2009 рік перевищують відповідний показник 2008 року на 0,4%. Згідно зі звітом ДКУ бюджет україни у 2009 році виконано з дефіцитом у сумі 19865,6 млн. грн. У цілому до державного бюджету надійшло 162,7 млрд. грн., або лише 67,7 % планового річного обсягу. Видатки загального фонду державного бюджету не виконано на 4,8 млрд. грн., або 2,7 відсотка .

Дефіцит державного бюджету у 2009 році становив 52,8 млрд. грн., або у 2,2 рази більше, ніж у відповідному періоді 2008 року.

Розглянемо показники виконання державного бюджету України за 2010 рік. Можна також зазначити, що рівень виконання показників доходів та видатків державного бюджету є низьким. У 2010 році доходи державного бюджету становили 184439,0 млн. грн. Податкові надходження при цьому становили 126775,3 млн.грн., в тому числі податок на додану вартість 65004,3 млн.грн., податок на прибуток підприємств – 29121,9 млн.грн., акцизний збір із вироблених в Україні товарів 18833,9 млн.грн., акцизний збір із ввезених на територію України товарів – 3738,7 млн.грн, ввізне мито – 6709,0 млн.грн. Неподаткові надходження у 2010 році становили 50802,4 млн.грн., доходи від операцій з капіталом – 520,5 млн.грн., доходи від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій – 152,7 млн.грн., цільові фонди - 938,9 млн.грн., офіційні трансферти – 5249,2 млн.грн.

В свою чергу видатки державного бюджету склали 240700,2 млн.грн. Поточні видатки становлять 227 313,0 млн.грн., в тому числі на оплату праці працівників бюджетних установ – 31382,6 млн.грн., на нарахування на заробітну плату – 9884,4 млн.грн., на медикаменти та перев’язувальні матеріали – 1226,1 млн.грн., на продукти харчування – 1588,6 млн.грн., нп оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 2904,9 млн.грн., на поточні трансферти населенню – 61081,5 млн.грн. У 2010 році капітальні видатки становили 13387,2 млн.грн., в тому числі придбання основного капіталу – 2236,7 млн. грн. На обслуговування державного боргу в 2010 році було витрачено 11195,3 млн.грн., в тому числі на внутрішній борг – 8431,5 млн.грн., на зовнішній – 2763,8 млн.грн. Офіційні трансферти становили 64221,3 млн.грн.

Отже, можна зробити висновок, що у 2010 році існує дефіцит, тобто видатки перевищують доходи на 56261,2 млн. грн., а це, звичайно, є негативним для економіки країни, тому що деякі видатки, які включені до державного бюджету не мають грошового забезпечення[3, с.8]. Але дефіцит державного бюджету не завжди є негативним явищем, оскільки він є визначником негативних зрушень в країні і стимулює державні органи до їх ліквідації.

Розглядаючи показники виконання державного бюджету України за 2010 рік можна сказати, що причиною виникнення дефіциту є запозичення, які склали 101332,9 млн.грн., в тому числі внутрішні – 60067,2 млн.грн., а зовнішні – 41265,7 млн.грн. Ці запозичення були погашені лише на 19969,6 млн.грн, в тому числі внутрішні – на 16767,9млн.грн., а зовнішні – на 3201,8 млн.грн. [2, с.130].

Отже, доходи в 2010 році в порівняно з 2009 роком зросли на 11,1%, в свою чергу видатки були збільшені на 25,5%.[9, с.5].

Бюджетна система України постійно розвивається та удосконалюється і на сьогодні має практично сформований механізм для здійснення бюджетного регулювання, спрямованого на підвищення рівня соціально-економічного розвитку України. Разом з тим певні позитивні результати не дають підстав для висновку про радикальні зрушення у фінансово-бюджетній сфері, в якій ще залишається низка нерозв’язаних проблем. Починаючи з 1990 року стан державного бюджету почав критично погіршуватися, дефіцит українського державного бюджету до тепер має постійну тенденцію до росту. Економічна криза, якою характеризується сьогоднішній стан економіки України, деформує систему податків, а відповідно і систему бюджетів, тому сьогоднішні тенденції в сфері державних фінансів характеризуються наростанням бюджетної кризи; незбалансованість державних доходів і витрат пов’язана, головним чином, з падінням обсягів виробництва і його ефективності, збільшенням витрат на соціальні програми і з розширенням різних соціальних пільг, а також з недосконалістю податкової системи, що дозволяє платникам податків вишукувати лазівки для ухиляння від сплати податків.У цілому бюджетна політика не відповідає достатньою мірою стратегічним завданням економічного і соціального розвитку держави. З огляду на це існує потреба у посиленні науково обґрунтованого перспективного бюджетного прогнозування й планування та створення теоретичних основ системи бюджетного регулювання, що підвищить якісний рівень функціонування бюджетної системи як одного з основних інструментів державного регулювання економічного розвитку. Використання інституційного підходу сприятиме прискоренню трансформаційних перетворень у сфері державних фінансів.

Висновок. Отже, державний бюджет являє собою вагому складову розвитку економіки від якої залежить рівень збалансованості бюджетного регулювання й ефективність її впливу на динаміку соціально-економічного розвитку держави та адміністративно-територіальних одиниць. Також, це найважливіший елемент фінансової системи суспільства, через який можна виявити проблеми формування та ефективного використання бюджетних коштів.

На сучасному етапі розвитку державних фінансів необхідним є переосмислення сутності бюджетної системи у процесі регулювання економіки, підвищення теоретико-методологічного рівня бюджетної політики та, враховуючи вітчизняний та зарубіжний досвід розробки на основі виявлених особливостей бюджетного процесу нової парадигми системи бюджетного регулювання, з одного боку, як інструмент впливу, а з другого – як об’єкт регулювання економічного розвитку.

Важливим інструментом стабілізації стає проведення політики жорсткого обмеження бюджетних витрат і підвищення ефективності використання державних засобів. Для цього необхідно перейти до системи бюджетного планування, у рамках якої кожній групі (програмі) державних витрат буде виділятися певна частина у вигляді квоти витрат у відсотках від ВВП. Завданням Міністерства фінансів і його бюджетних органів у такій системі стає пошук найбільш ефективних варіантів використання виділених асигнувань. У цих умовах держава має переорієнтуватися на свої головні зобов’язання – розробку стратегії і встановлення прозорих і, найголовніше, справедливих регулятивних норм.

Державотворення, ринкова економіка потребують децентралізації державного управління. Нині необхідно розвивати місцеве самоврядування і створювати систему горизонтальних зв’язків між регіонами. Державі для нормального бюджетного процесу слід створити чітку систему взаємовідносин у ланцюжку: делегування повноважень – відповідальність – контроль. На жаль, на сьогодні ця схема не працює.

Список використаної літератури:

1. Далеко не проста ситуація з бюджетом. Реальний стан виконання Державного бюджету України у І півріччі 2009 року (на основі оперативних даних) : аналіз Головної служби соціально-економічного розвитку // Економіст. – 2009. – №7. – С. 10-11.

2. Державний комітет статистики України оприлюднює звіт про використання коштів державного бюджету у 2009 році (за економічною структурою бюджетної класифікації) : таблиця // Статистика України. – 2010. – №1. – С. 130-132.

3. Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету у 2009 році // Урядовий кур'єр. – 2010. – №37 (26 лют.). – С. 8

4. Іщенко Г. Бюджет - 2010: рівняння на Європу / Г. Іщенко // Урядовий кур'єр. – 2010. – №81 (6 трав.). – С. 5

5. Кириленко О. Унікальна роль бюджету у вирішенні проблеми бідності в Україні / О. Кириленко, І. Білоус // Журнал європейської економіки. – 2009. – Т.8№1. – С. 92-106

6. Кремпова Н. Л. Основні орієнтири для оздоровлення бюджету України / Н. Л. Кремпова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №5. – С. 73-75

7. Ставнича М. М. Моделі організації бюджетної системи в контексті вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів / М. М. Ставнича // Розвиток фінансових відносин в умовах трансформаційних процесів: український вимір : м-ли симпозіуму з нагоди 65-річчя від заснування Харк. ін-ту фінансів УДУФМТ, 16 жовт. 2008 р., Харків. – Х. : ХІФ УДУФМТ, 2008. – С.92-93

8. Тульчинський Р. В. Соціально-економічна роль державного бюджету України / Р. В. Тульчинський, Т. П. Ткаченко // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2009. – №6. – С. 208-212.

9. Чугунов І.Я. Інституційна архітектоніка бюджетної системи/ І.Я. Чугунов // Фінанси України. – 2009р. - №11. – С. 3 – 10.