Экономические науки/9. Экономика промышленности 

аспірант Мазуренок О.Р.

Тернопільський національний університет імені Івана Пулюя, Україна

Особливості розвитку машинобудівної галузі України

Вцілому 2009 рік став для України одним із самих важких років за період сучасної історії. Так, за 11 місяців цього року виробництво продукції зменшилось на 24%, а ВВП – на 14%. Світова фінансова криза торкнулася усіх галузей економіки України, в результаті чого наша країна стала однією із найбільш постраждалих від кризи країн.

Найбільш суттєві втрати понесли основні галузі української економіки: металургійний комплекс, гірничодобувна галузь, машинобудування і хімічна промисловість, які досить гостро відчули на собі зміни в світовій кон’юнктурі ринку. Різкий спад попиту на метал привів до обвалу цін, відповідно до цього основна стаття українського експорту перестала приносити для країни значний дохід. Це саме стосується і таких товарів, як мінеральні добрива та залізна руда. Із закриттям російського ринку збуту і зменшенням попиту на внутрішньому ринку країни практично призупинило свою діяльність машинобудування, тому що його продукцію практично перестали купувати.

Для машинобудівної галузі зовнішні ринки стали закритими, а внутрішній попит на продукцію не може забезпечити відповідного рівня дохідності. Спад обсягів продукції машинобудування в 2009 році досяг 75%, проте поступово ситуація почала стабілізуватися в 2010 році аналітики спрогнозували ріст машинобудівної галузі на 15 %, хоча на даний період часу ці прогнози не здійснилися.

Особливо важливим для економіки нашої країни на майбутнє буде розвиток основних експортних галузей: машинобудування і гірничодобування. На сьогоднішній день світова економіка почала поступово відновлюватися, що позитивно позначається і на українській економіці.

Основними ризиками для машинобудівної галузі України в наступні роки будуть:

1. Політична нестабільність влади.

2. Різкий ріст цін на газ та електроенергію.

3. Можливий дефолт деяких країн, наприклад Латвії, Греції та інших.

4. Погіршення кон’юнктури на ринку металів.

5. Збільшення процентних ставок в США та Європі, ріст курсу долара.

6. Ріст рівня безробіття в Україні, відповідно застій виробництва.

7. Відсутність довгострокових кредитів з боку МВФ і інших закордонних структур.

8. Ріст державного боргу країни.

Якщо уряд не почне негайно приймати заходи по модернізації і відновленню економіки, то наступну кризу українська промисловість може просто не пережити. Також існує можливість опинитися в борговій ямі, оскільки зовнішній борг України постояно зростає, а у 2012 році наступить період, коли необхідно буде розраховуватися із МВФ за надані раніше кредити. Якщо до цього періоду економіка країни не набуде показників хоча б 2008 року, то ми просто не зможемо повернути борги.

Можливо 2011 рік принесе країні хоч якусь позитивну тенденцію розвитку. Цілком ймовірно, що ми побачимо значний ріст ВВП по підсумкам року на 4 %-6 %, ріст усіх галузей промисловості на 5 % і інфляцію не більше, ніж 11%. Все це буде підтримуватися стабільним курсом гривні і оживленням банківської сфери, ринку нерухомості і торгівлі. Для того, щоб дані прогнози здійснилися необхідний позитивний розвиток і стабільна ситуація на світовому ринку і правильна політика існуючої влади. При вище перерахованих факторах у 2011 році українська економіка поступово зможе вийти із економічної кризи і розпочати модернізацію сучасної економіки. Даний розвиток може мати місце, якщо в першу чергу уряд зможе уникнути можливих загроз і матиме чіткий план роботи для того, щоб вивести економіку України із кризи.

Перспективи стабілізації машинобудування лежать у площині відновлення попиту на продукцію. Загальне збільшення попиту залежатиме від ситуації на світових сировинних і фінансових ринках. Серед внутрішніх факторів відновлення, на які можна впливати, – імпортозаміщення, стимулювання інвестиційної діяльності.

Потрібно визначитися з новою роллю та місцем українського машинобудування у світовому, а також із перспективами міжнародного співробітництва в галузі машинобудування.

Утім, переважно відстала технологічна база й відсутність фінансових ресурсів у середньостроковій перспективі унеможливлюють конкуренцію зі світовими лідерами не тільки на ринку готової високотехнологічної машинобудівної продукції (зокрема, промислових роботів, верстатів з числовим програмним управлінням тощо), а й навіть на ринку її окремих компонентів. У зв’язку із цим, можливим напрямом міжнародного співробітництва є виготовлення для виробничих підприємств закордонних вузлів і агрегатів, переважно технологічно простих, але трудомістких і матеріалоємних. У разі успішного завоювання цієї ніші міжнародного поділу праці у перспективі можна буде вести мову про поступове підвищення технологічного рівня виробництва, у тому числі за рахунок імпорту технологій.

Література:

1. В.В. Кистанов. Размещение производительных сил/ В.В. Кистанов, Н.В. Копилов, А.Т. Хрущев.- Киев: Пересвет, 2004. – 37с.

2. Положение в машиностроительном комплексе. БИКИ № 55-56. - №2.- 3-5 с.

3. Державна програма розвитку машинобудування на 2006-2011 рр. - http://www.search.ligazakon.ua.