Право/ 2. Адміністративне
і фінансове право
К.ю.н. Городецька І.А.
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,
Україна
Адміністративна відповідальність
за знищення межових знаків
Статтею 56 Кодексу України про
адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність
за знищення
межових знаків, а саме за: “знищення громадянами межових знаків меж
землекористувань”, що тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об’єкт: встановлений порядок
землеустрою, що регулюється законом України “Про землеустрій”, здійснення
громадянами своїх повноважень, які витікають із права власності або
землекористування, порядок користування і відзначення меж землекористування [1,
с. 118].
Відповідно до ст. 1 Закону
України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, межовий
знак – це спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється
місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Межа земельної ділянки – умовна замкнена ламана лінія, що розмежовує земельні
ділянки. Знищення межових знаків – дії громадян, які призвели до втрати в
натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у
проведенні додаткових геодезичних робіт з їх відновлення [2].
Встановлення меж земельної
ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється
на підставі розроблених та затверджених відповідно до статті 186
Земельного кодексу України:
- технічної документації із землеустрою
щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) – у разі
коли власнику (користувачу) земельної
ділянки видано документ,
що посвідчує право на земельну ділянку, без виносу меж такої ділянки в
натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками;
- технічної документації із землеустрою щодо
складання документів, що
посвідчують право на земельну ділянку, у тому числі при поділі чи об’єднанні
земельних ділянок (ч. 1 та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про землеустрій») або
проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки (ч. 3 ст.
56 Закону України
«Про землеустрій») – при передачі земельної ділянки у власність (користування) із земель державної та
комунальної власності, а також із земель приватної власності у разі зміни її
меж або цільового призначення
при поділі чи об’єднанні земельних ділянок перед
заповненням бланка державного акта на право власності на земельну ділянку або
бланка державного акта на право постійного користування земельною ділянкою [3].
Відповідно до ст. 55 Закону
України “Про землеустрій”, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на
місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних
матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається
місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками
встановленого зразка [3].
У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з
природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками,
каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами,
фасадами будівель та іншими
лінійними спорудами і
рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.
Власники землі та
землекористувачі, зокрема, орендарі, зобов’язані дотримуватися меж земельної
ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого
зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі
або землекористувачам, у тому числі орендарям [4].
Об’єктивна сторона правопорушення
полягає у знищенні громадянами межових знаків меж землекористувань.
Суб’єктом правопорушення
виступають громадяни, що досягли на момент скоєння правопорушення 16-річного
віку та є осудними.
Суб’єктивна сторона
характеризується виною як у формі умислу, так і у формі необережності.
Література:
1. Кодекс України про адміністративні правопорушення :
науково-практичний коментар / [Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та
ін.]. –
К. : Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 781 с.
2. Про державний контроль за використанням та
охороною земель : Верховна Рада
України; Закон від 19.06.2003 № 963-IV. (Урядовий кур’єр від 23.07.2003 - № 134). Редакція від 08.12.2009 [Електронний
ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела
:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=963-15
3. Про затвердження Інструкції про встановлення
(відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення
межовими знаками : Держкомзем;
Наказ, Інструкція, Акт, ... вiд 18.05.2010 № 376. (Офіційний
вісник України вiд 29.06.2010 - 2010 р., № 46, стор. 251, стаття 1519, код акту
51564/2010). Редакція від 28.03.2011 [Електронний ресурс] : Верховна Рада
України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0391-10
4.
Про
землеустрій : Верховна Рада України;
Закон від 22.05.2003 № 858-IV. (Голос України від
08.07.2003 - № 124). Редакція від 09.04.2011
[Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. –
Режим доступу до джерела :