Экология/1. Состояние биосферы и его влияние на здоровье человека

К.п.н. Гвоздій С. П., Струцинська О. Є.

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Вплив екологічної ситуації Одеської області на здоров’я населення

Одеська область відноситься до Південних прикордонних територій України, де природно-кліматичні і соціально-економічні особливості сприяють формуванню складної санітарно-епідеміологічної ситуації. Одеська область – регіон, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом.

Загальний стан екологічної безпеки в області продовжує залишатись складним і здебільшого зумовлений надмірним техногенним навантаженням на природне середовище, нерівномірною територіальною концентрацією виробництва, його високою енергомісткістю. На здоров’я населення впливають такі чинники середовища як забруднення атмосферного повітря, якість питної води, житлові умови, продукти харчування, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання, акустичне забруднення та відходи.

Тому оцінка шкідливого впливу чинників навколишнього середовища є актуальною проблемою сучасності. Метою даного дослідження є встановлення закономірностей між масштабами забруднення довкілля і динамікою захворюваності за основними класами хвороб населення Одеської області. Об’єкт дослідження – екологічна ситуація області, предмет – техногенний вплив на здоров’я населення області. Застосовувались методи систематизації та аналізу літератури, статистичний метод.  Для реалізації мети роботи необхідно вирішити такі задачі: вивчити сучасний стан атмосфери та води, оцінити рівні захворюваності населення та проаналізувати зв’язок цих параметрів. У роботі використані матеріали таких дослідників, як А. М. Вараксин, М.Ю. Антомонов, Д. А. Новиков, В. В. Новочадов, Г. О. Білявський.

Традиційним способом вивчення захворюваності є інформація, одержана на основі даних звернень населення за медичною допомогою в амбулаторно-поліклінічні заклади. У роботі використані дані медичної статистики та звіти про екологічну ситуацію в Одеській області  Міністерства охорони навколишнього природного середовища в період з 1998 по 2007 рр.

Для оцінки наслідків несприятливої дії чинників навколишнього середовища щодо здоров`я враховується наступне: біологічна дія шкідливого чинника; ступінь його розповсюдження;  стійкість чинника у часовому просторі;  розміри груп населення, які в тій чи іншій мірі знаходяться під негативним впливом. 

Чинники, що визнано шкідливими, забороняють до вживання, або регламентують їх надходження у навколишнє середовище. Вважається, що при дотриманні розробленого нормативу, техногенні фактори негативно не впливатимуть на здоров`я людей. Але це твердження не відповідає дійсності, так як для кожної людини сприйнятливість до негативного фактору індивідуальна, може змінюватись у часі і не дорівнює середнім показникам.

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це обумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та можуть потрапляти у різні середовища.

На сьогодні можливість ризику для здоров`я від забруднення повітря не викликає сумніву, але дані про кількісні ефекти впливу зустрічаються не так часто внаслідок того, що: забруднення повітря широко розповсюджене і важко підібрати групи населення для контролю;  існують проблеми в оцінці розмірів індивідуального впливу; концентрації атмосферних домішок надзвичайно залежні від метеоумов; хвороби, у виникненні і перебігу яких забруднення повітря може відігравати значну роль, є, головним чином, хвороби дихальної системи; але ці хвороби неспецифічні і можуть викликатися іншими факторами, наприклад, палінням, або професійним впливом, значну роль при цьому може відігравати дія внутрішніх алергенів тощо. 

Оцінюючи розміри шкоди від хімічного забруднення атмосферного повітря, необхідно приймати до уваги, що таке забруднення може:  знижувати адаптаційні можливості організму і, як наслідок цього, опір до негативних чинників іншої природи; підвищувати рівень захворюваності, в першу чергу хворобами дихальної системи; впливати на рівень смертності населення.

При дослідженні стану забруднення атмосферного повітря в Одеській області, слід враховувати, що регіон характеризується особливими природними умовами, які спричинені її приморським розташуванням. Наявність бризових циркуляцій сприяє накопиченню забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий     період також приводять до інтенсивного забруднення великих територій.

При аналізі кореляційної залежності між обсягом забруднення атмосфери і захворюваністю населення на хвороби органів дихання нами  отримано лінійний парний коефіцієнт кореляції r 0,627 - зв’язок тісний. Похибка коефіцієнта 0,21. Залежність захворюваності органів кровообігу та хвороб крові від викидів в атмосферу характеризується коефіцієнтом кореляції 0,71 і 0,75, похибка 0,18 і 0,16. Вплив атмосферного забруднення на захворюваність онкологічними та ендокринними захворюваннями описується  кореляційною залежністю відповідно 0,6 і 0,78 (похибки 0,23 і 0,14). Найменша залежність від антропогенного навантаження на атмосферу спостерігається на захворювання травної системи – лише 0,3 (похибка коефіцієнта кореляції 0,33). Але, якщо врахувати те, що ряд, який досліджується досить короткий і на основні класи хвороб можуть впливати інші причини, то при першому наближенні такий результат є задовільним.

Проблема забезпечення питною водою Одеської області є однією із найважливіших в даний час. Основним джерелом води для м. Одеси та Одеської області в цілому є Дністровська система водопостачання та артезіанські води. Викиди шкідливих речовин  у води несприятливо впливають на здоров’я. Хвороби, в основному, виникають при хронічному надходженні до організму речовин з кумулятивною токсичною дією, наприклад, важких металів або канцерогенних сполук. Високі показники бактеріального та хімічного забруднення  джерел господарсько-питного водопостачання  з відкритих водойм р. Дністер, р. Дунай  та оз. Ялпуг підвищуються завдяки аварійним ситуаціям зі скидом шкідливих речовин  з територій прикордонних країн, а бар`єрна функція водоочисних споруд не відповідає класу джерел водопостачання.  

Крім того, аналіз  епідемічного фону свідчить про наявність умов для поширення бактеріо- і вібріофлори,  у зв`язку з чим провідним фактором передачі кишкових ентеровірусних інфекцій  та вірусного гепатиту залишаються вода та продукти харчування. Високий ступінь мінералізації питної води, який спостерігається в південній частині України, дає певний внесок в захворюваність хворобами шлунково-кишкового тракту, в т.ч. гастритами, жовчно-кам’яною та сечо-кам’яною хворобами.

При аналізі кореляційної залежності захворюваності за основними класами хвороб від забруднення води стійкої пропорційності не виявлено. Такий результат зумовлений досить малою довжиною досліджуваного ряду, місцевими особливостями забезпечення питною водою та іншими факторами, що зумовлюють виникнення тієї чи іншої хвороби, які в даному дослідженні не враховуються.

Таким чином, використовуючи математичні методи можна виявити залежність між техногенним впливом на навколишнє середовище і захворюваністю за основними класами хвороб. Дані, отримані таким шляхом, застосовуються для прогнозування негативних наслідків антропогенного впливу та оцінки ризику захворюваності населення, яке проживає на певній території.

У даній роботі проаналізовано лише зв’язок динаміки забруднення повітря і води із рівнями захворюваності за основними класами хвороб, тому перспективною може бути оцінка впливу інших факторів середовища на здоров’я населення Одеської області.

Література

1. Антомонов М. Ю. Методы математической биологии. - К.: Вища школа, 1983. - 272с.

2. Білявський Г. О. та ін. Основи екології: Підручник . - К.: Либідь, 2005. – 408 с.

3. Игошин Н. И. Математические методы в физической географии.- Одесса «Астропринт», 2005. – 470 с.

4. Новиков Д. А., Новочадов В. В. Статистические методы в медико-биологическом эксперименте (типовые случаи). - Волгоград: Издательство ВолГМУ, 2005. - 84 с.

5. Офіційний сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища - http://menr.gov.ua.