Особливості управління фінансами в холдингових компаніях

Функціонування підприємств у складі сучасних інтегрованих формувань зумовлює потребу в детальнішому розгляді питань управління фінансами холдингових компаній, особливо в умовах загострення конкуренції та підвищення рівня концентрації капіталу в корпоративному секторі. Питанням управління фінансами в холдингових компаніях присвячено праці українських і зарубіжних науковців, зокрема В.В. Бочарова, З.М. Васильченко, В.О. Кузьмінського, С. Майерса, С. Румянцева, І.В. Сергєєва, Дж. Стрикленда, Тоєхіро Коно, А.А. Томпсона, Г.В. Уманціва.

Побудова ефективної системи управління фінансами холдингів передбачає, насамперед, формування виробничої структури холдингу з урахуванням технологічної, виробничої, збутової та регіональної відокремленості діяльності структурних підрозділів, уточнення правового статусу структурних підрозділів і характеру зв'язків із материнською компанією. Потім створюється відповідна фінансова структура компанії, що є важливою складовою управління фінансами холдингу й визначає особливості фінансового планування та прогнозування, специфіку організації роботи фінансових підрозділів та керівної компанії [2].

Спрямованість управління фінансами холдингу визначається передусім необхідністю підвищення ефективності діяльності на основі побудови відповідної фінансової структури для ефективної взаємодії всіх підрозділів у процесі реалізації стратегічних цілей розвитку компанії та виконання оперативно-тактичних (поточних) завдань [1].

Особливого значення для ефективного розвитку холдингової компанії набувають питання застосування сучасних технологій контролю та фінансового планування, що поділяється на поточне й капітальне та входить у систему управління фінансами холдингу. У рамках поточного бюджетування здійснюється оцінка та планування вхідних і вихідних грошових потоків як результату діяльності всіх підрозділів холдингу в короткостроковому періоді (місяць, квартал, рік). Здебільшого таке планування потрібне для визначення дефіциту коштів, пошуку джерел додаткового фінансування.

Сучасна технологія управління фінансами холдингових структур повинна охоплювати такі основні напрями:

- формування фінансової структури холдингу, раціональна організація фінансових потоків;

- фінансове планування;

- створення єдиної системи менеджменту й контролю;

- забезпечення захисту активів;

- формалізація відношень володіння;

- автоматизація управлінських рішень та програмне забезпечення.

Реалізація кожного із зазначених напрямів передбачає застосування сучасних форм і методів управління фінансами корпоративних структур із урахуванням специфіки організаційно-правової форми та виробничо-господарської діяльності корпоративних підприємств, що входять до складу холдингової компанії [3].

Успішне управління фінансами в холдингових компаніях не можливе без створення надійної системи управління та фінансового контролю дочірніх фірм. Дочірня фірма є інструментом досягнення як тактичних, так і стратегічних цілей діяльності холдингу. Такі компанії забезпечують проведення внутрішньофірмових операцій із метою оптимізації витрат і податкових платежів. Холдинговий принцип сприяє об'єднанню підприємств, що мають спільного власника, в єдину систему. Централізована виробнича, інвестиційна та збутова політика надає переваги в конкурентній боротьбі і сприяє успішному освоєнню внутрішніх та зовнішніх ринків.

Таким чином, можно зробити висновок, що управління фінансами холдингової компанії насамперед спрямоване на підвищення ефективності діяльності холдингу і повинно включати:

- формування виробничої структури холдингу з урахуванням технологічної,
виробничої, збутової та регіональної відокремленості діяльності структурних підрозділів, уточнення їх правового статусу й характеру зв'язків із материнською компанією;

- створення надійної системи управління та фінансового контролю дочірніх фірм, забезпечення пильнішого нагляду за рухом коштів, формуванням та використанням фінансових ресурсів, створення надійної системи захисту активів;

- стратегічне управління всіма структурними підрозділами холдингу, формування єдиної фінансової, інвестиційної, виробничо-господарської та науково-технічної політики щодо корпоративних підприємств;

- запровадження єдиної системи фінансового й управлінського обліку та моніторингу фінансових результатів, застосування комплексної системи контролю витрат виробництва на основі внутрішніх стандартів;

- розробку програмного забезпечення, що дає змогу, в першу чергу, здійснювати оперативний автоматизований облік і планування фінансової та економічної діяльності як окремих підрозділів, так і холдингової компанії в цілому.

Література:

1. Будылин С., Матвеев Г. Идеальный холдинг: эскизный проект. – http://www.item.ru/publications/stregy/section_31/article_3131.

2. Бутузов В.М. Принципи та підходи управління фінансовими потоками за кордоном (кримінологічний аспект). – http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/5text/5_09.htm.

3. Румянцев С. Зарубіжний досвід діяльності холдингових компаній // Цінні папери України. – 2004. - № 16. – С. 14-15.

Дарнопих А.О.