Економічні науки/12 економіка
сільського господарства
Івахно А. Ю., здобувач
Як
показує світовий, та й вітчизняний досвід, регіональні екологічні програми є не
тільки інструментом, а й важливою передумовою підвищення ефективності
регіональної екологічної політики. Тому актуальним є питання розробки
концептуальних та методичних підходів до їх формування, обгрунтування
раціональних методів практичної реалізації.
Теоретико-прикладною
базою розробки регіональних екологічних програм мають бути відповідні
методологічні, методичні, правові, політичні, аналітичні основи.
Методологічною
основою таких програм мають служити результати фундаментальних досліджень
проблем взаємодії людини і природи, сучасні досягнення науки в галузі
екологічної безпеки і охорони довкілля.
В
методичному плані розробка регіональних екологічних програм має базуватись на
науково обгрунтованих методичних підходах і відповідати нормативно встановленим
вимогам. Серед них слід відзначити „Методичні рекомендації щодо порядку
розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх
виконання”, які затверджені наказом Міністерства економіки України від
04.12.2006 р. № 367. Цей документ визначає єдиний порядок розроблення
регіональних цільових програм, в т.ч. екологічних, основні положення якого
наступні:
1.
Ініціатором розроблення
програм може бути місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування.
2.
Заходи програми, що розробляється,
не повинні дублювати заходи інших регіональних програм.
3. Проект програми повинен пройти
необхідну експертизу.
4. Відповідальним виконавцем
програми може бути тільки юридична особа.
5.
Підготовка проекту програми
здійснюється місцевим органом виконавчої влади самостійно або спільно із
заінтересованими науковими організаціями, підприємствами, установами, які
зацікавлені у прийнятті та реалізації програми.
6. Проект програми повинен
містити такі розділи:
·
паспорт програми;
·
визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма;
·
визначення мети програми;
·
обгрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсягів та джерел
фінансування, строки та етапи виконання програми;
·
перелік завдань і заходів програми та результативні показники;
·
напрями діяльності та заходи програми;
·
координація та контроль за ходом виконання програми.
7. Безпосередній контроль за виконанням заходів і
завдань програми здійснює відповідальний виконавець, а за цільовим та
ефективним використанням коштів – головний розпорядник коштів.
Правову
основу розробки регіональних екологічних програм складають Конституція України,
Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України,
нормативні документи та акти Міністерства охорони навколишнього природного
середовища України. Важливою умовою розробки зазначених програм, на наш погляд,
є необхідність врахування міжнародних норм, виконання вимог міжнародних угод,
договорів, конвецій, учасником яких є Україна. В регіональних екологічних
програмах мають бути також відображені заходи, що спрямовані на реалізацію
зобов’язань прикордонних регіонів в рамках укладених угод про транскордонне
співробітництво з сусідніми державами.
В
регіональних екологічних програмах мають бути відображені також ті стратегічні
орієнтири у сфері екологічної політики, які визначені Міністерством охорони
навколишнього природного середовища України і викладені в документі „Політичні
пріоритети, статегічні напрями і завдання Міністерства щодо реалізації
державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки,
топографо-геодезичної та картографічної діяльності” (затверджені наказом
Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 04.09.2006 р.
№ 395).
Література
1.
Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Харичков С.К.
Экономико-экологические основы регионального природопользования и развития /
НАН Украины. Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований. –
Одесса, 2005. – 575 с.
2. Долішній М.І. Актуальні завдання регіональної політики України в сучасних умовах // Регіональна економіка. – 2004. – № 3. – С. 16-32.
3.
Журавель Н.М.,
Клем-Мусатова И.К., Чурашев В.Н.
Экологическая политика в угледобывающих регионах Сибири и Дальнего Востока:
требования к разработке // Региональная экономика и социология. – 2004.
–№. 3. – С. 84-104.