Экономические науки / 14.Экономическая теория

Захарова О.Ф.

Київський національний торговельно – економічний університет, Україна

Відносини влади в ринковій економіці.

Якщо сповідувати класичний підхід до мотивів діяльності фірми в аспекті максимізації прибутку та набуття ринкової влади, то монополізація постає як закономірний процес. Але, чому ж тоді фірма, що за всіма можливими кількісними та якісним характеристиками, що визначають монопольний статус суб‘єкта на ринку не класифікується, як монополіст, має і на практиці використовує цінові методи отримання надприбутку, що цілком підпадає під визначення монопольного? Таке протиріччя лежить в основі теорії ринкової влади, що є одним з проявів господарської влади в економіці, специфічних форм її прояву та джерел отримання. [1,с.55] Величина фірми, її частка на товарному ринку сама по собі ще не констатує наявність економічної влади, «…величина производственной единицы создает властные позиции лишь тогда и постольку, когда и поскольку она ведет к образованию монополистических, олигополистических или иных рыночных форм, отличающихся от свободной конкуренции». [2, с.256]

Проте такий стан подій, знову ж таки, створює ситуацію, за якої визначним фактором в процесі ціноутворення стає ступінь ринкової влади фірми – учасника ринку.

Ринкова влада – це здатність продавців чи покупців впливати на цінові та нецінові (поведінкові) параметри конкурентної боротьби на товарному ринку за допомогою управління попитом та пропозицією. Ринкова влада – фактор, нерідко недооцінюваний в економічному аналізі, не дивлячись на його значимість не тільки в економіці, а й у суспільному житті.

Спрощено можна говорити про двоїсту її природу:

- влада може виступати як специфічні відносини між гравцями на ринку;

- благо, за яке сперечаються учасники ринку. [3, с.338 ]

В другому випадку особливий інтерес представляють інституційні рамки, які визначають формат та інструменти конкуренції за владу та вплив, застосування яких грають важливу роль в економічній еволюції, їх стійкість як до внутрішнього руйнування так і до зовнішніх шоків. [4,с.153] Обидва ці аспекти тісно між собою пов‘язані – відносини влади формуються в результаті зіткнення в боротьбі за владу та вплив, на яку впливає попередня структура влади та суспільства.

Сама присутність (наявність) економічної влади - це існування обмеження свободи, в свою чергу означає обмеження впливу споживача та механізму цін на господарські плани. Набуття ринкової влади дозволяє її «носіям» отримувати не тільки контроль на ринковою ціною, а ще й побудувати «зручну» модель взаємовідносин на товарному ринку не стільки з метою явного домінування, скільки з метою отримання гарантовано сталого прибутку та закріплення позиції на підвладному сегменті товарного ринку.

Вся різноманітність відносин влади в умовах недосконалої конкуренції зводиться до наступних чотирьох аспектів. (рис.1)

Економічна організація або структурування економіки на основі відносин власності, великих ієрархічних організацій співпраці корпоративних структур та створення формальних асоціацій

Держава як ключовий гравець в економічній системі та як «арена» для зіткнення економічних інтересів, що прагнуть здійснити вплив на розвиток економіки

Неформальні соціальні та культурні відносини, що також можуть бути джерелом економічної влади або фактором, що спонукають учасників ринку до більш менш активного суперництва в боротьбі за владу

Структура ринків, що є «місцем боротьби» за владу в процесі конкуренції та основою для відносин влади, якщо окремі учасники ринку отримують можливість контролю над ринковою ціною

Рис. 1. Відносини влади в ринковій економіці.

Проникаючи у всі сфери економіки, влада суб’єкта господарювання змінює суспільні відносини виробництва. Нарощування кількісних змін та поява монопольних утворень призводить до якісних змін в характері відносин всередині самого монопольного утворення та поза його межами. Виробник, що володіє ринковою часткою, прагне підпорядкувати відносини конкурентної боротьби та чесного конкурентного суперництва відносинам підпорядкування та панування, закони капіталістичного привласнення перетворюються на закони монополістичного привласнення, в результаті чого економічний диктат таких суб’єктів ринку розповсюджується далеко за їхні формальні межі. Саме тому могутність учасника ринку визначається не його розмірами, а можливістю охоплення всього процесу виробництва та диктування власних умов споживачеві. Так, це призводить до використання суб‘єкту господарювання власної економічної влади для встановлення контролю над всіма умовами відтворення монополістичного капіталу. [5, c.51 ]

· монопольно висока ціна

· монопольно низька ціна

· цінова дискримінація

· цінова змова

· ціновий паралелізм

· лідерство в цінах

нецінові (поведінкові)

цінові

Форми прояву ринкової влади економічних суб‘єктів

· нав‘язування умов договору

· відмова в укладанні угод, контрактів

· створення дискримінаційних умов

· перешкоджання входу на ринок або виходу з нього

Рис. 2. Форми прояву ринкової влади економічних суб‘єктів.

Наслідками існування проявів економічної влади в першу чергу є:

- відсутність зацікавленості споживачів у планування господарського процесу;

- спотворене співвідношення витрат та прибутку через відсутність примусового цінового механізму;

- цінові змови та антиконкурентні узгоджені дії;

- нерівномірність розподілу прибутку;

- порушення індивідуальної свободи та принципів правової держави.

Так, суб‘єкти, що володіють економічною владою, спотворюють механізм справедливого розподілу прибутку, тому що розмір цих прибутків визначається, виходячи не з пропорцій обмеженості, а з владних позицій, які займають учасники ринку. Отриманий за умов владного домінування прибуток може не класифікуватися як монопольний, проте, від буде апріорі «несправедливий» , адже носії приватної ринкової влади в змозі усунути гарантовані права інших суб‘єктів на свободу в отримання прибутку. [ 6, с.248].

Література:

1. Литвин В.З. Динамика монопольной власти в условиях глобализации // Вестник СГСЭУ.- 2008.- №3 - (22).

2. Ойкен В. Основы национальной экономии. ‑ М.: Экономика, 1996., с.256

3. Ulmer M.J. Some Reflections on Economic Power and Economic Theory.// De Economist. 1959. Vol.107 No 1. P.338 – 339

4. А.Либман, Б.Хейфец, «Экономическая власть и стратегии российских ТНК на постсоветском пространстве», «Общество и экономика», №11-12, 2006., с.153

5. Пороховский А.А.Экономические отношения в монополистических объединениях. М.: МГУ, 1997.- 225 c. c.51

6. Ойкен В. Основные принципы экономической политики. – М.: Прогресс,1995, с.248