Секция – Экономика, подсекция – экономика предприятия и управление производством

УДК 

Шимановська-Діанич Л.М.

ПІДХОДИ ДО СИСТЕМАТИЗАЦІЇ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

 

к.т.н., професор, докторант, кафедри менеджменту організацій та ЗЕД

Полтавського університету споживчої кооперації України

 

Як відомо, управління — це цілеспрямований вплив суб'єкта управління на колектив або окремих пра­цюючих, з метою досягнення певної мети, і цей вплив здійснюється за допомогою різних методів. "Метод" у перекладі з грецького слова Mettiodos, буквально означає "дослідження" або у широкому зна­ченні - це спосіб здійснення будь-чого. У літературі з менеджменту, найчастіше під методом управління розуміють спосіб, прийом, або їх сукупність, цілеспрямованого впливу менеджера на об'єкт для досягнення конкретного завдання, здійснення конкрет­них практичних прийомів і способів з управління організацією [2, 5, 6].

Поняття, зміст, класифікацію методів управління досліджували багато науковців, серед яких Афонін О., Базаров Т., Балабанова Л., Беляцький М., Волгін В., Виноградський М., Герчикова І., Єгошин О., Журавльов П., Завадський Й., Кібанов О., Крамаренко В., Крушельницька О., Михайлова Л., Одегов Ю., Старобінський Є., Хміль Ф., Шегда О., Шекшня С. , Щьокін Г.

Аналіз останніх публікацій з цих питань дає можливість говорити про те, що на сьогоднішній день не існує єдиної точки зору щодо класифікації методів управління персоналом. У сучасній теорії менеджменту вони класифікуються за різноманітними ознаками. Залежно від масштабів застосування виділяють загальні, системні і локальні методи. За галузями і сферами застосування – методи які використовують в державному управлінні, бізнесі, торгівлі, промисловості і т.ін. Найбільшого розповсюдження отримала класифікація методів за їх змістом і у цьому випадку, автори, які розглядають методи управління персоналом, зосереджують свою увагу на трьох групах методів – економічні, організаційно-розпорядчі та соціально-психологічні [1-9]. Разом з тим, вплив на об’єкт управління, а в даному випадку мова йде про персонал організації та ті взаємостосунки які виникають між працівниками під час спільної діяльності, не може обмежуватися тільки цими групами методів, адже він формується як на етапі створення системи управління персоналом, так і під час реалізації процесу управління персоналом. Формуючи систему управління персоналом дотримуються відповідних принципів, які реалізуються через методи  і одночасно є початком процесу управління персоналом. У процесі управління персоналом задіяні як лінійні так і функціональні керівники, отже є і відповідні методи управління персоналом. У першому випадку, це методи, які забезпечують реалізацію загальних функцій управління як організацією так і її персоналом, а у другому випадку – специфічних. Таким чином, для того, щоб забезпечити системний підхід до управління персоналом, необхідно мати цілісну уяву щодо методів управління ним. Для цього слід згрупувати їх у загальну систему. Що і послужило підставою для написання даної статті.

У першу чергу, якщо спробувати узагальнити методи управління персоналом організації, то можна об’єднати їх у три групи (рис.1).

Рис. 1. Загальні методи управління персоналом організації

 

Методи побудови системи управління персоналом повинні забезпечувати всі етапи, а саме: обстеження (збору даних), аналіз даних, формування системи, обґрунтування та впровадження системи управління персоналом.

Серед методів обстеження (збору даних) системи управління персоналом найбільш доцільними на нашу думку є: самообстеження, інтерв`ювання, бесіда, активне спостереження протягом робочого дня, моментне спостереження, фотографія робочого дня, анкетування, вивчення документів, функціонально-вартісний аналіз. Для аналізу даних зібраних під час обстеження варто використовувати системний та економічний аналіз, методи декомпозиції, порівняння, експертно-аналітичний, нормативний, балансовий, дослідний та матричний методи, методи кореляційного та регресійного аналізу і функціонально-вартісного аналізу. Формування системи управління персоналом забезпечують методи, які зарекомендували себе як найбільш ефективні, а саме: системний підхід, метод аналогій, експертно-аналітичний, блочний, дослідний, творчих нарад та моделювання. Обґрунтування доцільності створення нової або удосконалення існуючої системи управління персоналом як правило проводять за допомогою методів аналогії,  порівнянь, нормативного, експертно-аналітичного, моделювання фактичного та бажаного стану, розрахунку кількісних та якісних показників оцінки економічної ефективності різних варіантів, функціонально-вартісного аналізу. Впровадження системи управління персоналом рекомендуємо здійснювати за допомогою трьох видів методів - своїми силами за рахунок навчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників апарату управління, які є відповідальними за цю роботу, використовуючи послуги консультантів додатково до власних сил або замовляючи послуги спеціальних організацій (консалтингових фірм).

Загальнофункціональні методи управління персоналом  досить часто ідентифікують з основними функціями управління: плануванням, організуванням, мотивуванням, контролюванням та регулюванням [7]. І відповідно до цього виділяють  наступні основні групи методів: економічні, організаційно-розпорядчі (адміністративні), соціально-психологічні, правові ідеологічні та технологічні. При їх використанні слід забезпечувати, по-перше, їх тісний зв'язок і взаємозумовленість, а по-друге, кожен з методів повинен обов’язково мати елементи заохочення і покарання. Економічні методи управління  мають ґрунтуватися на дії економічних факторів ринкової економіки. В основі організаційного впливу повинно бути: організаційне регламентування, організаційне нормування і організаційне проектування. І в свою чергу, організаційний вплив  має відображати статику системи управління і являти собою комплекс заходів організаційного характеру, а розпорядчий вплив відображати динаміку управління і здійснюватися в процесі функціонування системи та бути спрямованим на забезпечення злагодженої роботи всієї організації.

Соціальні методи управління за змістом і цільовою спрямованістю повинні бути відображенням об'єктивних соціальних зв'язків і стосунків усередині трудових колективів і між ними. Вони мають забезпечувати формування і розвиток трудових колективів шляхом управління свідомістю і поведінкою людей через фактори їхньої діяльності. Такими факторами є потреби, інтереси, мотиви, ідеали, цілі, нахили.

Об'єктом психологічних методів управління на рівні організації (підприємства) повинен бути індивід, а метою - управління психічною діяльністю особистості кожного працівника для раціонального регулювання його поведінки і можливих стосунків у трудовому колективі, що забезпечувало би створення на цій основі в трудовому колективі оптимального морально-психологічного клімату, який сприяв би активізації діяльності працівників.

Управління сучасним підприємством та колективом повинно здійснюватися на основі правових норм, які являють собою правила поведінки, встановлені державою. Правове регулювання суспільного виробництва має забезпечуватися методами правової регламентації (у вигляді видання державних указів, законів, постанов, інструкцій і других нормативних актів) і конкретними розпорядчо-правовими актами (затвердження проекту реконструкції, призначення на посаду тощо).

Ідеологічні методи управління направлені на підвищення ідейно-політичного, загальноосвітнього і культурного рівня працівників, виховання дисципліни праці, відповідальності за доручену справу. До цієї групи методів управління слід відносити різноманітні методи пропаганди (виробнича пропаганда) і агітації (наглядна агітація).

Технологічні методи менеджменту повинні здійснювати вплив через технологічні документи які забезпечують процес трудової діяльності.

Якщо говорити про методи процесу управління персоналом (рис. 2), то вони повинні забезпечувати його основні етапи через реалізацію специфічних функцій.

 

Рис. 2. Методи процесу управління персоналом

 

Формування кадрового складу організації можна забезпечити через методи: проектування організаційної структури, планування потреби в персоналі, аналізу кадрової ситуації в регіоні, аналізу діяльності персоналу, залучення кандидата, оцінки кандидатів на посаду, адаптації персоналу. Для підтримки працездатності персоналу варто використовувати такі методи як створення ефективних систем оцінки і стимулювання праці, командоутворення і розвитку персоналу. А вирішуючи питання щодо  оптимізації кадрового потенціалу при реформуванні організації найбільш доцільними будуть такі методи як: примус, метод адаптивних змін, управління кризовою ситуацією, управління опором (“метод акордеона”).

Підводячи підсумки слід зазначити, що головне призначення методів управління персоналом полягає в тому, щоб забезпечити високу ефективність діяльності трудових колективів, зацікавленість кожного працівника у досягненні найвищих результатів господарювання, а запропонований підхід до їх систематизації дасть можливість обирати саме ті методи які створять умови для нормального та ефективного функціонування керуючої та керованої підсистем системи управління персоналом.

 

Література:

1.    Бакирова Г.Х. Управление человеческими ресурсами / Г.Х. Бакирова. – СПб. : „Речь”, 2003. – 152 с.

2.    Базаров Т.Ю., Еремина Б.Л. Управление персоналом: [учебн. пособие] / Т.Ю.Базаров, Б.Л.Еремина. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 450с.

3.    Кредісов А.І. Менеджмент для керівників / А.І. Кредісов, Є.Г. Панченко, В.А. Кредісов. – К. : Товариство „Знання”, КОО, 1999. – 556 с.

4.    Михайлова Л.І. Управління персоналом: [навч. посібник] / Л.І. Михайлова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 248 с.

5.    Одегов Ю.Г., Журавлев П.В. Управление персоналом: [учебник] \ Ю.Г.Одегов, П.В. Журавлев. – М.: Финстатинформ, 1997. – 878 с.

6.    Управління персоналом фірми: [навч. посібник під ред. д.е.н. Крамаренко В.І., д.е.н. Холода Б.І.] – Київ: ЦУЛ, 2003. – 272 с.  

7.     Хміль Ф.І. Основи менеджменту : [підручник] / Ф.І. Хміль. – К. : Академвидав, 2003. – 608 с.

8.    Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации.[уч.-практич. пособие] \ С.В.Шекшня. – М.: ЗАО «Бізнес школа «Интел-Синтез», 1997. – 336 с.  

9.    Шегда А.В. Менеджмент: [учебник] / А.В. Шегда. – 3-е изд., испр. и доп. – К. : Знання, 2006. – 645 с.