Економічні науки/Фінансові відносини

Павлєнова К.О.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

СТАН НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

 

Сьогодні проблема реформування пенсійного забезпечення особливо актуальна в багатьох країнах світу, незалежно від рівня економічного розвитку, що обумовлено старінням населення, зміною його вікової структури, ускладненням економічної ситуації. Одним із найважливіших напрямків пенсійної реформи в Україні є запровадження недержавного пенсійного забезпечення, що на сьогоднішній день регулюється законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 9 липня 2003 року.

Проаналізувавши статистичні дані, ми бачимо, що з кожним роком кількість недержавних пенсійних фондів (НПФ) збільшується. Так, у 2007 році їх кількість становила 96, а вже у 2008 році – 110. Найбільше НПФ, а саме 86, що становить 78,9% від загальної кількості НПФ, створені у формі відкритих, 12,8% - у формі корпоративних та 8,3% - у формі професійних. Також варто зазначити, що за підсумками 2008 року у порівнянні з 2007 роком відбулося зростання основних показників недержавних пенсійних фондів, а саме пенсійні внески зросли на 148,7%, або на 348,5 млн. грн., кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами зросла на 93,7%, або на 203,5 тис. осіб, і склала на кінець 2008 року 482,5 тис. осіб [4].

Поряд з тим слід відмітити, що за кількістю суб’єктів, що надають послуги з НПЗ, Україна вже випередила ряд країн, які стартували значно раніше неї, але за обсягами залучених коштів ще відстає.

Аналіз динаміки розвитку НПФ за останні 15 років у світі показує, що їх активи збільшились з 3,8 трильйонів до 18 трильйонів доларів, отже майже у 5 разів. Їхня частка в активах інвесторів зросла за цей час з 27,7% до 30,2% [3]. Такий стан розвитку недержавного пенсійного забезпечення дозволяє розвинутим країнам забезпечити гідну старість своїх пенсіонерів, а також інвестувати в національну економіку величезні інвестиції, які забезпечують конкурентноздатність їхніх підприємств.

Необхідність створення НПФ в Україні зумовлена певною низкою факторів, а саме:

-   високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення (частка пенсіонерів становить 28,6 відсотка всього населення країни, і надалі цей показник буде збільшуватись; так, за прогнозними даними  у 2025 році буде більше пенсіонерів, ніж тих, хто буде працювати для їхньої пенсії, а більшість з нині працюючих будуть пенсіонерами [1]);

-   наявність у значної частини працюючих пільг із сплати внесків до Пенсійного фонду України;

-   низька заробітна плата у більшості працюючих осіб в Україні;

-   дефіцит коштів ПФУ на виплату пенсій, що покривається за рахунок державного бюджету;

-   велика заборгованість із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підприємств;

-   зростання рівня соціальної захищеності українських громадян.

Отже, виділимо основні проблеми розвитку  та функціонування НПФ в Україні:

1.     Недостатній досвід створення НПФ, адже перші НПФ у світі з’явилися ще понад 100 років тому, а в Україні – лише у 2004 році [2];

2.     Низька поінформованість як працівників, так і роботодавців;

3.     Незначні фінансові можливості підприємств і фізичних осіб;

4.     Певна недовіра населення до нової форми пенсійного забезпечення і традиційна впевненість серед широкого загалу, що пенсії, як і раніше, має платити держава.

Що стосується перспектив розвитку НПФ в Україні, то варто наголосити, що фактично у нашій країні є достатні можливості впровадження недержавного пенсійного забезпечення, а для цього перш за все необхідно посилити інтерес потенційних учасників НПФ до недержавного пенсійного страхування, здійснити заходи з надання впевненості та довіри до НПЗ. Проте, слід відмітити, що допоки більшість населення України буде отримувати мізерні заробітні плати, про розвиток НПФ годі й мріяти. Отже, здійснити ефективне впровадження та функціонування НПЗ в Україні можливе насамперед через сприяння розвитку малого та середнього підприємництва, а значить і вдосконалення законодавчої бази.

Наостанок варто виділити переваги для підприємств, які співпрацюють з недержавними пенсійними фондами:

-         формування додаткової пенсії для працівників;

-         підвищення ефективності кадрової політики — залучення та утримання висококваліфікованих працівників;

-         економічні мотивації, а саме податкові пільги, які підприємства можуть отримувати від держави;

-         пенсійні внески не включаються до фонду оплати праці, тобто на них не здійснюються обов’язкові соціальні нарахування.

Отже, бачимо, що розвиток НПЗ в Україні залежить насамперед від потенційних учасників НПФ та їхнього усвідомлення можливостей, які надає їм нова пенсійна система. У цілому успішне впровадження НПЗ призводить до отримання вигод не тільки безпосереднім учасникам НПФ, але й позитивно вплине на загальний економічний розвиток країни через залучення додаткових інвестицій, а також покращення життєвого рівня населення, усунення соціальних негараздів, зміцнення соціальної захищеності населення. Безперечно, недержавне пенсійне забезпечення є одним із кроків до кращого, надійного майбутнього.

 

Література:

 

1.     Біленька І. Недержавне пенсійне забезпечення – наше надійне майбутнє [сайт http://shepetivka.org.ua/]

2.     Засідання круглого столу на тему: „Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: Виклики та перспективи розвитку” [сайт http://dfp.gov.ua/]

3.     Мирончук С. Про недержавне пенсійне страхування [сайт http://shepetivka.org.ua/]

4.     Підсумки діяльності недержавних пенсійних фондів [сайт http://dfp.gov.ua/]

5.     Стан та перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні [сайт http://radiosvoboda.org/]