Економічні науки / 1. Банки та банківська система

К.е.н. Смоляк В.А., Берестень І.О.

Харківський національний економічний університет, Україна

Структурно-функціональне моделювання

процесу управління фінансовою стійкістю банку

У сучасній практиці моделювання управлінської й виробничої діяльності для позначення об’єктів моделювання прийнято використати термін "бізнес-процес" (busіness process), а моделювання бізнес-процесів є важливою складовою частиною проектів по реінжинірингу (реорганізації) бізнес-процесів.

Бізнес-процес визначається як логічно завершений набір взаємозалежних і взаємодіючих видів діяльності, що підтримує діяльність підприємства й реалізує її політику, спрямовану на досягнення встановлених цілей [2].

Для моделювання бізнес-процесів використовується кілька різних методів, основою яких є як структурний, так і об’єктно-орієнтований підходи до моделювання. Одним з найпоширеніших методів моделювання бізнес-процесів є метод функціонального моделювання SADT (ІDEF0).

SADT-метод (Structured Analysіs and Desіgn Technіque) вважається класичним методом процесного підходу до управління. Основний принцип даного підходу полягає у структуризації діяльності організації відповідно до її бізнес-процесів, який представляє собою сукупність правил і процедур, що призначені для побудови функціональної моделі об’єкту будь-якої предметної області. Функціональна модель SADT відображає функціональну структуру об’єкту, тобто дії, які він здійснює та зв’язки між цими діями [1]. IDEF0 – модель дає можливість отримати точну специфікацію усіх операцій та дій, які відбуваються у бізнес-процесі, а також характер взаємозв’язку між ними [1].

Завдяки новітнім CASE-технологіям було побудовано структурно-функціональна модель з підвищення фінансової стійкості банку. Дане бізнес-моделювання проводилось у кілька етапів.

Першим етапом є побудова основного блоку – контекстної діаграми «Підвищення фінансової стійкості банку (рис. 1). До контекстної діаграми надходять інтерфейсні дуги, які визначають вхідну інформацію, необхідну для підвищення фінансової стійкості банку, а саме фінансова звітність банку та фінансові результати за попередні періоди.

Рис 1. Контекстна діаграма SADT-моделі

Другим етапом є декомпозиція контекстної діаграми, що полягає в уточненні загальної функції, сутності процесу, розбиваючи основну функцію на декілька підпорядкованих їй функцій. При цьому, інтерфейсні дуги переходять з контекстної діаграми на декомпозуючу з урахуванням закладеного змісту. Блоки між собою пов’язані послідовними діями, що дозволяє наглядно проілюструвати рух інформаційних потоків.

Декомпозиція головної діаграми (рис. 2) включає в себе наступні процеси.

1. Аналіз існуючих методик з оцінки та управління фінансової стійкості банку з виявленням переваг та недоліків кожної з методик. Даний процес полягатиме у вивчені фінансовим відділом банку певної фінансово-економічної літератури та нормативних актів, з метою аналізу усіх існуючих методик та проведення систематизації даних методик з виявленням позитивних та негативних моментів кожної з них.

Рис. 2. Декомпозиція контекстної діаграми в стандарті IDEF0

2. Вибір необхідної методики для подальшої побудови моделі, яка буде базуватися на основних показниках та параметрах даної методики з метою отримання найбільш суттєвих результатів. Даний вибір також здійснюватиме фінансовий відділ банку, базуючись на отриманих у попередньому результатів аналізу існуючих сьогодні методик.

3. Побудова моделі оптимізації проводитиметься на основі даних фінансової звітності банку за поточний період та за попередні періоди. Дана модель повинна бути побудована фінансовим відділом банку з застосуванням сучасного програмного забезпечення з врахуванням загальної стратегії банку та дотриманням економічних нормативів, які встановлені Національним банком України.

4. Аналіз результатів, що отримані в результаті впровадження оптимізаційної моделі фінансової стійкості проводить фінансовий відділ, який надає рекомендації банку щодо підвищення фінансової стійкості банку у відповідності до стратегії розвитку банку та з урахуванням фінансових результатів банку у поточному періоді та досягнення оптимальних значень показників балансу для досягнення необхідної мети.

Третім етапом моделювання процесу підвищення фінансової стійкості банку є декомпозиція функціонального блоку «Побудувати модель оптимізації», оскільки саме цей процес потребує подальшої деталізації (рис. 3.).

Рис. 3. Декомпозиція контекстної діаграми стандарті IDEF0

«Побудувати модель оптимізації» в

Таким чином, функціональне моделювання процесу підвищення фінансової стійкості банку з усіма рівнями декомпозиції може бути представлено у вигляді структурованої схеми процесів (рис. 4).

Описана вище технологія структурно-функціонального SADT - моделювання у банківській галузі дозволяє фінансовим аналітикам бачити логіку у побудові оптимізаційних моделей для проведення реструктуризації балансу з метою підвищення фінансової стійкості банку та забезпечення стабільності його функціонування.

Рис. 4. Структурно-функціональне моделювання процесу підвищення

фінансової стійкості банку

Саме побудова структурно-функціональних моделей дозволяє виявляти недоліки в організації тих чи інших бізнес-процесів в організаціях та знаходити шляхи удосконалення даних процесів з метою більш ефективного їх функціонування. Банк як організаційно складна система дій та взаємодій потребує подальшого моделювання процесів, які є невід’ємними складовими у її життєдіяльності. Таким чином, кожен процес, кожна операція банку може бути змодельована з використанням сучасних СASE – технологій, та вдосконалена шляхом проведення реінжинірингу.

Литература:

1. Методология функционального моделирования IDEF0. Руководящий документ IDEF0 – 2000. – М.: Госстандарт России, 2000. – 115 с.

2. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник – 2-ге вид. – К. КНЕУ, 2004. – 468 с.