Економічні науки/10. Економіка підприємства

к.е.н., доцент Черкасова Т.І., Катющева О.Г.

Одеський національний політехнічний університет

Основні інструменти системи контролінгу інноваційних процесів

В сьогоденних умовах трансформації економіки розвиток сучасного виробництва повинен цілком базуватися на нових рішеннях в царині технологій, організаційних форм та економічних методів господарювання, тобто на різноманітних нововведеннях.

Економічна сутність інноваційної діяльності складається з того, що інновація – це фактор економічного росту, спосіб і стимул розвитку підприємництва. Розвиток та вдосконалення інноваційного процесу вимагає застосування комплексного системного підходу, сенс якого полягає у розгляді інноваційної діяльності як самостійної системи, кінцева ціль якої – забезпечення довгострокового функціонування суб`єкта господарювання, його фінансової міцності та стійкості в конкурентному середовищі. Для досягнення поставленої цілі необхідна розробка економічного механізму контролінгу, що сприяє підвищенню ефективності інноваційних процесів і створенню конкурентоспроможної інноваційної продукції. Необхідною умовою досягнення високої ефективності, як відомо, є оцінка обсягів витрачених коштів та отриманих результатів. Тому і виникає необхідність створення обґрунтованої системи управління витратами, яка повинна базуватися на взаємозв`язку всіх функцій управління та охоплювати всі стадії інноваційного циклу у всіх підрозділах, задіяних в цьому процесі .

Над системою управління витратами в інноваційній діяльності працювали багато дослідників та вчених: М.І.Баканов, Л.В.Барташев, А.П.Ковальов, А. Д.Шеремет, серед яких і українські – З.С.Варналій, І.С.Кузнецова, Л.І.Федулова, але в значній мірі вона потребує подальшого розвитку в теорії та коректування на практиці. Одним з напрямків удосконалення системи управління витратами є розробка та впровадження на підприємстві системи контролінгу. На практиці найчастіше інструменти контролінгу або не використовуються взагалі, або використовуються частково (для вирішення вузьких питань), що негативно впливає на рівень ефективності господарських рішень.

Витрати на нову розробку найчастіше обумовлені виключно рішеннями менеджменту. Тому й існує складність контролю цих витрат при визначенні ефективності інноваційної діяльності в силу особливого їх характеру. Але оцінку прийнятим на підприємстві системі і методології обліку витрат варто давати з позиції їхньої відповідності чи невідповідності прийнятої стратегії. Управління ж витратами у межах концепції контролінгу здійснюється шляхом спільної реалізації сукупності функцій управління. Для реалізації цих функцій у сучасній економічній науці використовують різноманітні методи [2].

Кваліфіковане використання методів управління витратами на підприємствах спроможне принести позитивні результати, однак для цього потрібно проводити відповідні дослідження. Зокрема потребують вивчення питання вибору критеріїв і послідовності вибору методів й адаптації вибраного методу до конкретних умов діяльності підприємства. Для контролінгу інноваційної діяльності підприємства такий вибір методу вкрай як необхідний, тому що саме через правильно підібрані методи врахування витрат на всіх етапах життєвого циклу нового виробу і обумовлюється ефективність подальшого його комерційного успіху. Методи, що використовують, різні, мають різний ступінь вивченості та застосування, тому існує необхідність визначити доцільність їх використання на різних етапах життєвого циклу продукту (табл.1).

Функціональний підхід, з позиції якого діяльність підприємства розглядається як реалізація сукупності його загальних функцій, затратний характер їхньої реалізації, а також залежність результатів реалізації цих

Табл.1.

Розподіл процесу інноваційної розробки на етапи

Етап	Застосування методів
1. Збір і систематизація інформації(аналіз ринку), відбір інформації.	директ-костинг, бенчмаркінг
2. Відбір інформації, що стосуються нового виробу, визнання власних можливостей.	директ-костинг, таргет-костинг, LСС- аналіз
3. Аналіз економічної ефективності, розробка маркетингових програм;оцінка властивостей продукту;оцінка попиту й об`єму продажів.	директ-костинг, таргет-костинг, стандарт-кост, LСС- аналіз, VCC метод,абзорпшен-костинг, метод АВС, ФВА
4. Організація виробництва, виробничого процесу.	директ-костинг, бенчмаркінг,метод АВС, LСС- аналіз, ФВА
5. Дослідження на обмеженому ринку; вибір способу просування продукту.	директ-костинг, кайзен-костинг, С\/Р-аналіз, LСС- аналіз
6. Прийняття рішень про запуск нового продукту.	ФВА

функцій від ситуації, дають підстави запропонувати для дослідження інноваційної діяльності підприємства використання функціонально-вартісного аналізу (ФВА), як ще одного з важливих методів управління витратами.

Відповідно до поширеного визначення під функціонально-вартісним аналізом розуміють "...метод системного дослідження функцій ... структури, спрямований на мінімізацію витрат...". У становлення цього методу і поширення його на різні сфери діяльності підприємства великий внесок зробили представники радянської наукової школи, більшість розробок якої належить до 80-х років XX століття. В українській науковій літературі питання теорії, технології застосування, організації та управління роботами ФВА в останні роки розробляли недостатньо. Втрату наукового інтересу до ФВА, відсутність активних спроб розвитку цього методу, пристосування його до сучасних вимог і умов, мабуть, можна пояснити складністю ситуації, у якій опинилися українські підприємства, скороченням обсягів робіт з розроблення і впровадження технічних нововведень, що і були основним об'єктом ФВА.

Досвід використання ФВА виявив, що найчастіше цей метод розглядають як інструмент зниження витрат на виробництво чи підвищення ефективності. В умовах ринкових відносин очевидна актуальність для підприємств обох питань. Застосування ФВА дає змогу поглянути на витрати підприємства не тільки з позиції їхньої традиційної класифікації, а й водночас з позиції реалізації загальних функцій підприємства, а також ситуаційного підходу.

ФВА дає змогу оцінити витрати на реалізацію загальних функцій підприємства і встановити відповідні пропорції між ними. Важливість вартісних орієнтирів у діяльності підприємства безперечна і не викликає жодних сумнівів. Реалізація загальних функцій підприємства має витратний характер. Тому разі закономірним є питання визначення вартості кожної із системних функцій. З огляду на їх тісний взаємозв'язок викликає інтерес питання співвідношення витрат на реалізацію цих функцій. Вирішення завдання оцінки вартості реалізації функції управління особливо актуальне для великих підприємств, на яких за численністю управлінських підрозділів губиться реалізація власне функції управління, відбувається її вертикальне і горизонтальне дублювання, внаслідок чого збільшуються витрати на управління. У кращому разі ефективність реалізації контролінгу залишається незмінною, а найчастіше — знижується. Таким чином, застосування функціонально-вартісного аналізу дасть змогу вирішити у взаємозв'язку і взаємозалежності двоєдине завдання: по-перше, визначити вартість загальних функцій підприємства в контексті ситуаційного підходу і, по-друге, досліджувати витрати підприємства з позиції функціонального підходу. [1].

Література:

1. Голов С. Управлінський облік : Підручник/ Сергій Голов,. -К.: Лібра, 2003.

2. Хан Д . Планирование и контроль: концепция контроллинга. Пер. с нем., М.: «ФИНАНСЫ И СТАТИСТИКА» , 1997.