Макарова В.В.

Сумський національний аграрний університет, Україна

Методологія дослідження кон’юнктури регіонального ринку продовольчих товарів

Проблема забезпечення продовольчої безпеки є досить важливою для стабільного економічного розвитку країни. Тому, ринок продовольчої продукції АПК потребує глибокого дослідження і прогнозування попиту та пропозицій. Розуміння напрямків дослідження кон’юнктури продовольчого ринку дозволяє виявляти тенденції його розвитку з метою прогнозування ситуації та вчасного прийняття рішень щодо попередження кризових явищ на ньому та забезпечення продовольчої безпеки регіону.

Кон’юнктура аграрного ринку являє собою сукупність різноманітних чинників і умов в їхньому постійному розвитку і взаємодії. Вона відображається у визначеному співвідношенні попиту, пропозиції, динаміки цін, товарних запасів, портфелів замовлень тощо.

Метою дослідження ринку є вивчення співвідношення попиту і пропозиції на товар, визначення ємності ринку, визначення частки конкурентів на ринку, його сегментацію та кон’юнктуру. Основна мета вивчення кон’юнктури ринку – встановити зв'язок між діяльністю підприємства і ринком, забезпечити рівновагу попиту і пропозиції – виявлення і модулювання тенденцій та закономірностей розвитку ринку.

Зазначені завдання зосереджують у собі як етапи реалізації методики кон’юнктурного аналізу, так і саму методику. Процес дослідження ринку умовно можна скласти з двох частин, які умовно можна поділити на аналітичну та проектну. В аналітичній частині проводиться оцінка стану продовольчих ринків регіону, тобто визначення типу ринку, аналіз ринкових перетворень, що відбулися на ринку, обсягів виробництва та реалізації сільгосппродукції, ефективності їх виробництва, продовольчої безпеки регіону, ринкової кон’юнктури, диспаритету цін на продукцію сільгоспвиробництва та фактори її виробництва, обсягу споживчого попиту та рівень його задоволення за рахунок виробничих потужностей регіону, ефективності заходів державного регулювання ринку продовольства. В проектній частині дослідження продовольчого ринку будується модель споживчого попиту на продовольчу продукцію, що дає змогу прогнозувати його зміни та обґрунтовувати пріоритетні напрямки розвитку сільгоспвиробництва та необхідний ступінь регулювання регіональних продовольчих ринків. Крім того, побудова моделі попиту дає можливість розрахувати ціну, що є оптимальною для виробників, як з точки зору задоволення попиту, так і з позиції забезпечення оптимального рівня ефективності виробництва, дати оцінку впливу ринку на ефективність виробництва.

Перший з зазначених етапів є складним з точки зору трудомісткості його виконання, а другий - з питань об’єктивності оцінок. Суб’єктивність часто властива кон’юнктурному аналізу, оскільки він проводиться в інтересах однієї із взаємодіючих сторін. Незалежність проведення таких досліджень підвищує ступінь їх об’єктивності.

Характеристика ринкової ситуації повинна охоплювати ряд показників: показники, що характеризують попит та пропозицію, ступінь збалансованості ринку (коефіцієнт еластичності попиту і пропозиції, динаміка виробництва та споживання, індекси цін); рівень економічної концентрації, монополізації, конкуренції і обсяги ринку (коефіцієнт концентрації, коефіцієнти Джині, Херфінделя-Хершмана, Розенблюта, Лінда, Лернера); масштаби ринкових операцій і ступінь ділової активності (обсяг ринку, виробничий потенціал, рівень капіталовкладень, ступінь зносу, оновлення і вибуття основних виробничих фондів, рівень завантаженості виробництва, ринкова доля сільгосппідприємств і приватних господарств населення); торгівлі (сальдо торгівельного балансу, зміни в товарній структурі, довжина каналів реалізації за кількістю рівнів, наявність вертикально інтегрованих каналів, збутові можливості пропозиції); рівень комерційного ризику (курс акцій, обсяг продажу акцій, кількість угод, обсяг інвестицій, наявність інфраструктури фондового ринку, інвестиційні та непередбачувані ризики); положення ринку в визначеній точці економічного чи сезонного циклу.

Після проведення аналізу формуються висновки, в яких дають оцінку ситуація і якісна градація стану ринку. Наприклад: сприятлива кон’юнктура (ознакою якої є збалансований і сталий ринок і обсяг продажу, що зростає, врівноважені ціни і т.п.) або, навпаки, несприятлива кон’юнктура (ознакою якої є диспропорція ринку, відсутність чи несприятливі зміни в попиті, різкі коливання чи кризи збуту, дефіцит товарів, невиправдане зростання запасів і т.п.).

Серед багатьох критеріїв, що характеризують ринок можна виділити основні: потреби в продукції, перспективи розвитку ринку, ступінь конкурентоздатності продукції, ступінь сталості ринку. Кожен з цих критеріїв має відповідну оцінку.

Багато з наведених показників вимагають не статистичного опису подій і співвідношень, а аналізу динамічних процесів. Деякі з них надають характеристику структури явища, співвідношення та їх зсуви. Окремі кон’юнктурні характеристики, зокрема тенденції та їх усталеність, можуть бути отримані тільки в результаті відповідного моделювання.

Важливим показником є попит, що може приймати форму реалізованого, незадоволеного, потенційного та такого, що формується. Під прогнозуванням купівельного ринкового попиту на товари підприємств аграрної сфери розуміють визначення різних варіантів пропонованого обсягу попиту на продукцію аграрної сфери економіки. Важливою рисою прогнозування є те, що воно має носити багатоваріантний характер. Прогнозування відбувається не в вигляді єдиної послідовності подій, а шляхом побудови поліваріантних прогнозів і вибору з них найбільш оптимального.

Прогнозування попиту базується на нормативних методах, методах експертних оцінок, структурних моделях, коефіцієнтах еластичності попиту та економіко-математичному моделюванні.

Розрахунок наведених показників дає можливість проводити ґрунтовне дослідження стану співвідношення попиту і пропозиції на ринках продукції АПК. Особливо актуальним це питання є в зв’язку з втратою державою важелів регулювання товарно-грошових відносин в сільськогосподарській сфері з одночасною недосконалістю існуючих інститутів ринкової інфраструктури, що часто приводить до кризових явищ на ринку продовольства.

Література

1. Бойко И.И.. Маркетинговые исследования (минимальный маркетинговый эксперимент). – К. Кондор, 2005г.-280с.
2. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. – М.: Издательство «Финпрес», 1998 – 416с.

3. Доможилкина Ж.В. Критерии, характеризующие эффективность функционирования продовольственного рынка // Научные труды Крымского ГАУ. Сер. экономические науки. Вып.82.- Симферополь – 2004г.- с.69-72

4. Карпов В.А., Кучеренко В.Р. Маркетинг: прогнозування кон’юнктури ринку: Навч. Посіб.- К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 215с.
5. Острянина С.В.. Маркетингові аспекти дослідження кон’юнктури та ємності аграрного ринку // Збірник наукових праць Луганського НАУ. Серія Економічні науки. Вип. 14 Т.1: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції – Луганськ, 2002, с.393-397