География и геология/9.Экономическая география

Шпінь Н.О., асистент кафедри країнознавства

Закарпатський державний університет, Україна

Сільський туризм як одна з основ економічного та соціального добробуту сучасного села

Карпатський туристичний регіон нашої держави складають чотири адміністративні області західної України: Львівська, Івано - Франківська, Закарпатська та Чернівецька, в межах яких простягається гірська система Українських Карпат. Регіон є унікальним куточком України, де індустрія відпочинку має бути пріоритетною, бо саме завдяки їй ми зможемо добитися водночас і збереження природи, і раціонального її використання. Села нашого краю здавна славляться своїми мальовничими краєвидами, мають багату історію, самобутні традиції, велику історико-культурну спадщину.

Проте існує і певне коло не вирішених проблем, серед яких можна виділити проблему працевлаштування. Для прикладу, на території Закарпатської області знаходиться 579 сільських населених пунктів, з них 192 – гірські. Населення області становить 1 243 800.чол., близько 63% населення області проживає в сільській місцевості. Після реформування аграрного сектору економіки більшість селян залишилися без роботи, щоб заробити якусь копійчину почали виїжджати на заробітки за кордон, а молодь, не вбачаючи ніякої перспективи вдома теж поволі перебирається до міст…Село поступово почало втрачати свою сутність.

Одним із шляхів відродження українського, зокрема і закарпатського села є розвиток сільського зеленого туризму. Адже для цього в нас є всі передумови: природні (прекрасні краєвиди, свіже гірське повітря, чисті озера, стрімкі гірські ріки, водоспади, солені озера, національні парки, мінеральні води …); географічні (область розташована в центрі Європи на перетині шляхів із заходу на схід, та з півночі на південь); економічні (розвиток цього виду туризму не потребує великих капіталовкладень, а відтак клієнтів приваблюватимуть помірні ціни); соціальні (а це потенційно постійно збільшувана кількість робочих місць.

Все більше і більше людей хоче віддалитись від урбанізованої метушні, забруднення та шуму, вдихнути свіжого повітрям, помилуватись заходом сонця чи дзюрчанням прозорого потічка. Сьогодні основними потенційними споживачами послуг сільського туризму є: мешканці промислових центрів (через екологічність цієї форми відпочинку);справжні городяни (3-4 покоління);шанувальники українських народних традицій; люди з малим і середнім достатком . Дехто привозить дітей заради оздоровлення. Переважну більшість «міських» туристів до села вабить саме екзотика сільського побуту та праці, бажання побачити карпатську полонину, скористатись гостинністю місцевих пастухів, ознайомитись із технологією виготовлення овечого сиру, спробувати власноруч виліпити глиняний глечик чи опанувати різьбярське мистецтво. Багато хто з відпочиваючих виявляють бажання взяти участь у екстремальному сплаві бурхливими карпатськими ріками. Рівень заробітків наших громадян далеко не всім дозволяє відпочивати закордоном чи у комфортабельних готелях, тому все частіше відпочиваючі звертаються до послуг приватного сектора, однією з переваг є саме помірні ціни. Останнім часом сільський зелений туризм став улюбленим видом відпочинку для іноземців, які живуть і працюють в Україні: співробітників посольств, працівників іноземних представництв, банків, компаній, фондів. Вони приїжджають до українського села як на уїк-енд, так і на довший термін. Серед потенційних клієнтів для відпочинку в українському селі є шанувальники "сентиментального" туризму, особливо українська діаспора США і Канади, аматори етнографічного та екологічного туризму.

Сільський туризм здатний забезпечити економічну та демографічну стабільність у сільських місцевостях та вирішити їхні соціально-економічні проблеми. Сьогодні він уже відіграє досить важливу роль у житті сучасного суспільства.

У більшості розвинутих країн сільський туризм є однією з основ економічного та соціального добробуту села, оскільки його розвиток практично неможливий без розбудови сільської інфраструктури. А враховуючи те, що наші Карпатські села мають багаті рекреаційні ресурси, що досі не використовуються належним чином, багатий пізнавальний потенціал, багатий житловий фонд, безмежний запас трудових ресурсів, можна сміливо робити висновок про те, що в наших краях є всі передумови для розвитку відпочинку на селі.

Зважаючи на значний рекреаційний потенціал Карпат сільський туризм є важливою складовою сталого розвитку Карпатського регіону. Розвиток сільського туризму спонукає до покращення якості інфраструктури сіл, зокрема прокладання доріг, газопроводів, ЛЕП, відкриття нових магазинів, перукарень, розважальних закладів, а це в свою чергу дозволяє подолати сільське безробіття, що в наших селах набуває все більших масштабів. Розвиток сільського туризму в Карпатському регіоні розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері, але і у сфері обслуговування. Важливим результатом розвитку сільського туризму є також розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, зокрема реалізації її безпосередньо на місці у вигляді готових продуктів харчування після відповідної обробки та приготування. А це в свою чергу розширення сфери зайнятості населення, особливо жіночого та молоді (котрій важко знайти достойну роботу, оскільки відсутній досвід).А в районах з історико – культурними пам’ятками з’являється можливість самотужки зароби кошти на реставрацію та охорону цих пам’яток, не чекаючи допомоги від держави.

Основою сільського зеленого туризму є власне сам селянин та його побут. Надання певних видів послуг (проживання, харчування, ознайомлення з особливостями певної місцевості) спонукає сільських мешканців до самоосвіти та вивчення іноземних мов. Також необхідним є володіння спеціальними знаннями та навичками. Готуючись приймати і обслуговувати відпочиваючих, члени селянських родин мимоволі змушені поповнювати свої знання з ведення домашнього господарства, гігієни і санітарії, приготування їжі тощо, а спілкування з гостями розширює їх кругозір, дає змогу зав'язати нові знайомства, завести друзів в інших населених пунктах. Сім’ї, які приймають до своїх осель на відпочинок туристів поступово покращують рівень облаштування садиб, вулиць, поступово розширюють межі житлового фонду; на присадибних ділянках вдосконалюють структуру посівів так, щоб вона крім практичного значення мала ще й естетичний вигляд, розширюють асортимент овочевих культур, розширюють та урізноманітнюють присадибне тваринництво.

Доволі перспективним у фінансовому плані для селян є облаштування туристичних маршрутів, робота гідом чи екскурсоводом, облаштування та експлуатація стоянок для туристів, забезпечення транспортом, ліцензоване мисливство, рибальство, послуги з прокату туристичного спорядження, кулінарні послуги, організація та проведення культурних програм, знайомство відпочиваючих з народними промислами, збирання та реалізація ягід та грибів.

Ще однією галуззю спеціалізації туристичного комплексу є гірський туризм. В регіоні створено усі необхідні умови для активного розвитку як зимових, так і літніх видів гірського туризму. На туристичному ринку України лідером щодо створення та обсягів реалізації гірськолижного тур продукту є Закарпаття. Традиційним для області є екскурсійно-пізнавальний туризм. Дедалі більшої популярності у Закарпатській області набуває етнографічно - фестивальний туризм, який часто вдало поєднується із винним та екзотичним туризмом. Велику зацікавленість викликають у туристів народні фестивалі гуцульського мистецтва, ярмарки виробів гуцульських умільців, свята «Гуцульська бриндзя», «Проводи вівчарів на полонину», паради різдвяних вертепів та інші фольклорно – обрядові та музично – танцювальні дійства.

За оптимістичними науковими прогнозами, сільський туризм, , лише в Карпатському регіоні має сформувати потужний сегмент ринку і "контролювати" від 35 до 45 % усіх туристичних потоків у цей регіон.

Однак, тенденції останніх років свідчать, що західні країни вбачають перспективу українського сільського відпочинку і туризму на міжнародному туристичному ринку. Свідченням цього може бути організаційна й технічна допомога міжнародних фондів, наприклад, Фонду розвитку Карпатського єврорегіону, програми TACIS, завдяки якій реалізовані проекти підтримки сільського відпочинку і туризму в Карпатському регіоні.

Разом із тим, ще не до кінця визначений міжнародний попит. Приїзду іноземців з інших країн перешкоджає відсутність знання господарями іноземних мов.

З огляду на ці реалії необхідно проводити навчання власників агросадиб для обслуговування та іноземним мовам. Це найсуттєвіша проблема, яка стоїть сьогодні на заваді виходу сільського зеленого туризму України на міжнародний ринок. Тому досі маємо таку сумну статистику: в польських, словацьких і румунських Карпатах щорічно відпочиває на один-два порядки більше західноєвропейських зелених туристів, ніж в Українських Карпатах.

Література:

1. М.Й. Рутинський, ЗінькоЮ.В. Сільський туризм: Навчальний посібник. – К.: «Знання», 2007. – 271с.

2. Горішевський П.В., Васильєв В.П., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі: Підручник. – Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003.-158с.

3. Чеховська Л.Я., Сіренко Р.Р. Основи краєзнавчо-туристичної діяльності. - Львів, 2007

4. Єдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура карпатського регіону: пошук перспектив розвитку. - Чернівці: Прут, 1995. - 80 с.

5. Туристичні ресурси України / Під ред. О.І. Лугової. – К.: Інститут туризму федерації профспілок України, 1996. – 352с.