Тарасенко А.І., Мосієнко Г.М.

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків

ПРОФЕСІЙНА НАПРАВЛЕННІСТЬ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ МАШИНОБУДІВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Складності, які переживає сучасна система освіти, не зводяться до таких актуальних вітчизняних проблем як пошук нових джерел фінансування, нових форм та методів навчання та інші. Це обумовлено тим, що сучасний період розвитку суспільства характеризується високими темпами науково-технічного прогресу, ускладненням техніки, появою принципово нових прогресивних технологій, необхідністю виготовлення продукції на світовому рівні якості. Існуюча система підготовки спеціалістів вимушена постійно вирішувати все нові і нові проблеми, які виникають в процесі роботи. Все помітнішим становиться розрив між теоретичними знаннями та практичною підготовкою, що обумовлено скороченням виробничих практик. Основний наголос в навчальному процесі робиться на розширення об’єму навчального матеріалу, що приводить до перевантаження студентів. Навчальний процес без його професійної направленості, без орієнтації на професійну підготовку студентів виявився відірваним від виробництва. Електротехнічна підготовка майбутніх інженерів не спрямована на врахування предметної галузі, що складає одну з основних проблем їхньої професійної підготовки.

Курс загальної електротехніки є базою для вивчення низки дисциплін, які формують професійні якості майбутнього інженера в галузі машинобудування і являється основою його електротехнічної підготовки [1].

На жаль, поки ще значна частина підручників та навчальних посібників не задовольняють вимогам, що забезпечують професіоналізацію навчання майбутніх інженерів.

Курс загальної електротехніки ставить своїм завданням дати майбутньому інженеру-неелектрику ті загальні відомості, без яких він не зможе свідомо і ефективно використовувати електротехнічні і електронні прилади і пристрої, необхідні для забезпечення надійної і економічної експлуатації різноманітних технічних об’єктів в будь-якій галузі народного господарства. Успішне оволодіння курсом електротехніки допоможе студенту більш глибоко засвоїти ряд спеціальних курсів, які він буде вивчати надалі.

Традиційно в курсі загальної електротехніки вивчаються [2]:

1. Основи теорії електричних кіл і магнітних кіл при різному характері магніторушійних сил (МРС), методи їх аналізу в різних режимах роботи.

2. Засоби електричних вимірювань: вимірювальні прилади та перетворювачі електричних і неелектричних величин, методи вимірювання основних електричних величин.

3. Електричні машини і трансформатори, їх принцип дії, характеристики і режими роботи.

Окрім цих базових розділів автори деяких підручників і навчальних посібників включають до їх складу ті розділи, які показують застосування елементів електротехніки і електротехнічних пристроїв в промисловому виробництві. Частіше за все це питання, що відносяться до теорії та управління електроприводами, будови та застосування електричних апаратів, виробництва та розподілу електричної енергії, а також техніки безпеки при роботі з електроустаткуванням. Однак викладення того матеріалу, який стосується предметної області , де розглядаються питання застосування електротехнічного обладнана та електротехнологій в конкретній галузі виробництва носить більш фрагментарний, несистемний характер.

Однак професіоналізація знань, набуває конкретного змістовного наповнення тільки при умові професіоналізації навчальних завдань, задач, а також максимального наближення теоретичного матеріалу до сфери діяльності майбутнього спеціаліста. Необхідно відмітити, що професіоналізація знань ще не прийняла масовий характер, імовірно, тому, що їхня розробка сполучена з наявністю об'єктивних методичних труднощів: визначенням переліку професійних умінь майбутнього фахівця і формуванням його профілю роботи, розробки продуктів навчальних дій максимально наближених до професійних.

При викладанні курсу електротехніки явно простежується суперечність між ідеальними елементами електротехніки і відсутністю уявлення про реальну фізичну реалізацію цих елементів у предметній галузі. І, як наслідок, труднощі практичного застосування знань з електротехніки для вирішення конкретних професійних завдань. З точки зору філософії одиничне, це об’єкт з усією сукупністю притаманних йому властивостей, які відрізняють його від всіх других об’єктів і складають його індивідуальну, якісну і кількісну визначеність. У формуванні одиничного приймає участь величезна множина неповторних умов, безліч випадковостей.

Виходячи з цих положень можна розглядати безліч реальних елементів предметної області, як одиничне, неповторне, індивідуальне. Але з великої сукупності індивідуальних властивостей завжди можна виділити те особливе, що дозволить відсіяти всі випадкові індивідуальні відхилення і об’єднати об’єкти або явища на базі загальної закономірності. Так, наприклад, велика кількість об’єктів предметної галузі, які можна розглядати як елементи електричних кіл, мають електричний опір, або електрорушійну силу. Таким чином відбувається наповнення ідеального елемента електротехніки реальним фізичним змістом об’єктів машинобудівної галузі.

Розглянутий системний підхід професіональної орієнтації курсу «Електротехніка» для інженерів неелектриків потребує подальшого поглиблення і розвитку у напрямку створення теоретично обґрунтованої системи професійної орієнтації електротехнічної підготовки студентів.

Література:

1. Ставский П.И. Определение состава политехнических электротехнических знаний. – Сб.: Проблемы политехнического обучения. Свердловськ, изд. СГПИ, 1972. – с. 59-73.

2. Анвельт М.Ю., Цепляева М.С., Шнейберг Я.А. Учебно-методическое пособие по общей электротехнике. М.: МЭИ, 1972. – 74 с.