Педагогічні науки/2.Проблеми підготовки спеціалістів

Пилипишко Т. М.

Слов’янський державний педагогічний інститут

До питання вдосконалення професійної підготовки сучасних вчителів

В умовах подальшого поглиблення процесів гуманізації й демократизації шкільної освіти виникають якісно нові вимоги до професійної підготовки майбутніх вчителів, яка має охоплювати всі сфери їхньої професійної діяльності. У науковій літературі (І. Зимня, Н. Кузьміна, О. Щербаков, В. Сластьонін та ін.) визначено такі основні функції педагогічної діяльності: 1) інформаційну; 2) розвивальну; 3) орієнтовну; 4) мобілізуючу; 5) конструктивну; 6) організаторську; 7) комунікативну; 8) гностичну (дослідницьку) [2].

Проаналізуємо кожну з цих функцій більш докладно. Так, перша з них спрямована на озброєння школярів знаннями основ наук і шляхів їх здобуття. Для оволодіння цієї функцією вчителі мають засвоїти такі інформаційні знання, вміння й навички: 1) знання свого предмета та інших суміжних дисциплін, вміння оперувати основними поняттями; 2) знання та вміння ораторською майстерності; 3) вміння раціонально використовувати різні засоби передачі інформації та здійснення ефективного контролю її засвоєння школярами; 4) вміння ефективно використовувати інноваційні педагогічні технології; 5) вміння й навички застосовувати різноманітні методи викладання та інші сучасні доробки педагогічної науки і практики [1].

Друга з визначених функцій педагогічної діяльності передбачає стимулювання всебічного розвитку особистості кожного учня. Засвоєння цієї функції студентами відбувається через вивчення ними вікових особливостей дітей, усвідомлення факторів і механізму розвитку дитини як унікальної особистості, визначення педагогічних умов, які забезпечують всебічний розвиток учнів, опанування майбутніми вчителями різних педагогічних методів і прийомів, які стимулюють розвиток мислення, пам’яті, уяви, волі школярів тощо. Наступна (мобілізаційна) функція педагогічної діяльності забезпечує формування в учнів соціально значущих мотивів. Для цього під час здійснення професійної підготовки майбутніх учителів необхідно організувати засвоєння ними знань і умінь стимулювання пізнавальної й соціальної активності школярів, прищеплення їм інтересу до навчання та різних видів колективної творчої діяльності, формування в них прагнення до здійснення постійного самовдосконалення.

Четверта з визначених функцій педагогічної діяльності зорієнтована на забезпечення вчителем концентрації уваги й волі школярів на вирішення поставлених освітніх завдань, застосування ними засвоєних знань на практиці. П’ята (конструктивна) функція передбачає виявлення педагогом здатності проектувати власну професійну діяльність і діяльність учнів, грамотно планувати спільну педагогічну взаємодії всіх її учасників. Її реалізація включає відбір вчителем змісту навчального матеріалу, планування структури власних дій і дій учнів тощо, забезпечення відповідної підготовки аудиторії до заняття тощо. Наступна (організаторська) функція реалізується через оптимальну організацію вчителем процесу подачі учням нової інформації, різних видів їх діяльності, а також власної поведінки під час навчально-виховної взаємодії з учнями. У світлі цього майбутні педагоги мають оволодіти вміннями й навичками організувати і спрямувати класний колектив на результативну навчальну взаємодію, організувати позакласну виховну роботу з учнями та ін. Комунікативна функція передбачає розбудову вчителем педагогічно грамотних взаємовідносин з кожним окремим школярем і учнівським колективом у цілому, з іншими вчителями, з батьками дітей, а також взаємостосунків учнів між собою. Гностична функція забезпечує виявлення вчителями дослідницьких знань і умінь, які необхідні для вивчення змісту і способів впливу на учнів з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, для проведення об’єктивного аналізу проведених урочних занять і виховних заходів, для здійснення ефективної роботи з різними носіями інформації, в тому числі новітніми інформаційними технологіями, для вивчення й упровадження у власну педагогічну діяльність передового педагогічного досвіду тощо.

Зрозуміло, що сучасна професійна підготовка майбутніх учителів у педагогічних закладах освіти має бути організована таким чином, щоб забезпечити системне формування в них усіх указаних вище функцій педагогічної діяльності. Водночас під час здійснення цієї підготовки важливо обов’язково враховувати нові об’єктивні тенденції, які визначилися в розвитку освіти за останні десятиріччя, а саме: орієнтація людини на неперервну освіту впродовж всього життя, інтенсифікація навчання за рахунок застосування нових педагогічних технологій, в тому числі комп’ютерних, поглиблення індивідуально-творчого начала в педагогічній взаємодії тощо. На основі вивчення зарубіжного досвіду науковцями також визначені такі шляхи підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів: формування в них системного мислення за допомогою інтегрованих курсів, забезпечення більш практичної спрямованості викладання педагогіки та психології, модернізація педагогічної практики, надання методичної допомоги випускникам упродовж першого року після закінчення ВНЗ [3]. Студентів педагогічних ВНЗ необхідно також цілеспрямовано залучати до професійного самовдосконалення, оскільки тільки в цьому випадку вони зможуть стати носіями прогресивних ідей оновлення вітчизняної системи шкільної освіти.

Література:

1. Гайфуллин В. Г. О путях совершенствования профессиональной подготовки специалистов в гуманитарном (педагогическом) вузе // Ученые записки. – № 8. – Казань: Изд-во ТГГИ2000, 2000 // edu.ksu.ru/russian/note/pedagogicedu/id=63/-

2. Зимняя И. А. Педагогическая психология. – Изд. второе, доп., испр. и перераб. – М.: Издат. корпорация «Логос», 1999. – 384 с.

3. Каткова Л. В., Николаева М. В. Современные подходы к профессиональной подготовке учителя навчальних классов в вузе // Наука, образование, общество: Интернет журнал СаГУ // http://journal.sakhgu.ru/work.php?id=41