Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Войтенко Н.А. Шевчук Л.Д.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Впровадження комп’ютерних технологій у трудове навчання.

Перебудова всіх сфер нашого суспільства, активне залучення людського фактору як важливого чинника у діяльності усіх структур, призводить до нових підходів вирішення найрізноманітніших проблем, які постають перед системою освіти сьогодні. Серед найбільш важливих загальних проблем сучасної освіти можна назвати невідповідність якості освітнього процесу сучасним вимогам, найважливішою з яких є процес комп’ютеризації освіти.

Але з удосконаленням сучасних освітніх програм виникає потреба і у забезпеченні навчальних закладів відповідними засобами їх удосконалення – комп’ютерними програмно-розвивиючими комплексами, які б не гальмували розвиток дитини, а навпаки – створювали всі відповідні умови для розвитку її як повноцінної особистості.

Впровадження в навчальний процес сучасних засобів пошуку, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання різноманітних відомостей відкриває широкі перспективи гуманітаризації освіти і гуманізації навчального процесу, поглиблення і розширення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості, активізації пізнавальної діяльності, створення умов для повного розкриття творчого потенціалу дітей з врахуванням їхніх вікових особливостей і життєвого досвіду, індивідуальних нахилів, запитів і здібностей.

Сьогодні розроблено вже значну кількість програмних засобів, використання яких дозволяє будувати за допомогою комп’ютера досить широкий ряд об’єктів різних рівнів складності. Це такі програмні засоби, як AvtoCAD, КОМПАС 3D та ArchiCAD . Причому одні з них орієнтовані на фахівців досить високої кваліфікації в галузі технічних наук, інші – на учнів середніх навчальних закладів чи студентів вузів, які лише почали вивчати шкільний курс трудового навчання або інших технічних дисциплін(креслення, машинобудування та ін.)

Названі програмні засоби прості у використанні, оснащені досить зручним інтерфейсом, максимально наближеним до інтерфейсу найбільш поширених програм загального призначення . Від користувача не вимагається значний обсяг спеціальних знань з інформатики, основ обчислювальної техніки, програмування тощо, за винятком найпростіших понять, цілком доступних для учнів середніх класів.

Ніхто не буде сперечатися з тим, що кожний вчитель при використанні даних програмних засобів повинен розвивати логічне та абстрактне мислення учнів. Про це говориться в методичній літературі, у пояснювальних записках до навчальних програм. Однак, як це робити, учитель не завжди знає. Нерідко це приводить до того, що розвиток мислення значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старшокласників, не володіє початковими прийомами логічного мислення (аналізом, порівнянням, синтезом та ін.)

В загальному, мислення – процес опосередкованого й узагальненого пізнання предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відносинах.

Педагогами неодноразово стверджувалося, що розвиток у дітей логічного та абстрактного мислення – це одна з важливих задач початкового навчання. Уміння мислити, виконувати умовиводи без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами – необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу.

Перейдемо до більш докладного розгляду вище згаданих програм, звертаючи увагу на те, як вони впливають на розвиток логічного та абстрактного мислення учнів в процесі вивчення запропонованого матеріалу з дисципліни «Трудове навчання».

При вивченні даного предмету найбільш модернованим та зручним є програмно-навчальний комплекс AvtoCAD, який призначено для побудови креслень деталей. Вікно даної програми містить в собі панель інструментів, які призначені безпосередньо для виконання точних побудов.

Розглянемо методику створення такого «віртуального» креслення за допомогою даної програми.

1. Створюємо 2В-вікно, визначаємо його формат і масштаб, створюємо вигляд зверху.

2. Створюємо допоміжні лінії. Горизонтальні лінії проводимо через центр центрального отвору (І), центр пазу (2) та центр малого отвору (3). Вертикальні лінії проводимо через центр центрального отвору (І) та габарити (4 і 5). Визначаємо положення вертикальних ліній для переходу між січними площинами.

3. Визначимо складний переріз, який буде основою для розрізу. Дії є аналогічними до п. З створення горизонтального або вертикального розрізів. Визначаємо переріз на рис. 30.1 по вузлах 6, 7, 8, 9,10, 11.

4. Створюємо розріз аналогічно до створення простого горизонтального або вертикального розрізу. Положення розрізу на кресленні вказуємо вище від вигляду зверху.

5. Створюємо позначення розрізу та вигляду. При позначенні розрізу слід активізувати команду Создать сложное сечение {Створити складний переріз) — кнопка ^£и в Автоменю і вказати вузли 6, 7, 8,9,10.

В процесі побудови креслення даної деталі ми розвиваємо в учнів наступні прийоми логічного мислення :

· аналіз – уявно або фактично розкладаємо об’єкт на частини, що значно спрощує процес побудови;

· синтез – відновлюємо цілісність розглядуваного предмета;

· метод дедукції, формулюючи висновки шляхом від загального до конкретного;

· узагальнення, в результаті якого відбувається перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального судження, знання, оцінки.

Використання та розвиток абстрактного мислення при даному процесі побудови полягає у відверненні тих або інших властивостей предмета і наділ його властивостями, які певною мірою огрубляють їх характеристики , даючи можливість краще вивчити ці об’єкти.

Дану програму можна використовувати у таких темах дисципліни «Трудове навчання»:

· об’єкти технологічної діяльності, методи проектування;

· технічне конструювання;

· техніка – загальна будова, принципи дії і призначення.