Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Гріненко С.Г., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Розвиваючі можливості навчальних графічних задач у процесі вивчення креслення

Загальновідомо, що розвиток особистості завжди відбувається у її діяльності. Звісно, щоб розвиток був цілеспрямованим, діяльність повинна мати відповідне змістове наповнення і відбуватись у певних умовах. Забезпечення таких умов потрібне і для розумового розвитку школярів на уроках креслення.

Найчастіше до показників розумового розвитку відносять мислення, яке може виявлятися через різні здібності (аналізувати, порівнювати, узагальнювати тощо). Одна з найважливіших здібностей, яка формується упродовж шкільного навчання – спроможність дітей діяти "подумки". Ця здатність - фундаментальна складова людського інтелекту, яка дає змогу людині діяти з предметами опосередковано, оперуючи їх образами (наочними, схематичними, знаково-символічними).

Особливістю засвоєння навчального матеріалу з креслення є те, що розумові дії учнів у процесі їх графічної діяльності ґрунтуються на механізмах просторової уяви, кінцевим результатом якої стають просторові образи (уявлення). У більшості випадків створювані образи не залишаються статичними - залежно від умов діяльності, вони видозмінюються, порівнюються, узагальнюються тощо. Виходячи з цього, є підстави у даному разі вести мову скоріше не про просторову уяву, як основу розумових дій учнів, а про просторове мислення, основним змістом якого є саме оперування просторовими образами

Дослідження змісту графічної діяльності школярів у процесі читання та виконання креслень свідчать про те, що вона супроводжується складними аналітико-синтетичними діями. Тому і розумовий розвиток школярів на уроках креслення повинен відбуватись саме в такій діяльності, яка передбачає необхідність активних розумових дій. Такою діяльністю є розв'язування графічних задач відповідного змістового наповнення.

Наведені міркування дають підстави стверджувати, що процес розв'язування графічних задач являє собою складну взаємодію: психічних та психологічних процесів, на яких ґрунтуються здійснюванні учнями мислительні операції; процесів просторової уяви, що забезпечують створення уявлень про об'ємні форми предметів; графічних знань і умінь, необхідних для відображення об'ємних форм предметів на площині.

Саме взаємодія цих компонентів і приводить до розв'язку графічної вправи або задачі. Загальновизнаною є думка, що одним з основних шляхів розвитку мислення школярів слід вважати діяльність, пов'язану з виконання практичних завдань, та розв'язуванням задач, особливо проблемного творчого спрямування. Адже мислення в психології прийнято розглядати як процес розв'язування задач.

У дидактиці задача пізнавальна - це навчальне завдання, яке передбачає пошук нових знань, способів (умінь); стимуляцію активного використання в навчанні зв'язків, відношень, доведень. З точки зору психології задача - це проблема, яка задається або формулюється самостійно і вимагає від суб'єкта певних дій для пошуку відповіді на те чи інше питання, що міститься в умові. У багатьох випадках в психологічній літературі задача розглядається як задана в визначених умовах (наприклад в проблемній ситуації) мета діяльності, яка повинна бути досягнута перетворенням цих умов згідно з певною процедурою. Задача включає в себе вимогу (мету), умову (відоме) та шукане (невідоме), що формулюється у вигляді певного завдання. Між вказаними елементами існують відповідні зв'язки та залежності, за рахунок яких здійснюється пошук та визначення невідомих елементів через відомі

Процес розв'язування задачі являє собою постійну взаємодію суб'єкта з об'єктом, в якій суб'єкт через аналіз і синтез розкриває об'єктивні відношення між даним і шуканим, визначає шукане, виявляючи його відношення до даного. Це стає свідченням включення в процес розв'язування задачі мислення. У зв'язку з цим мислення досить часто розглядають як здібність до розв'язування задач.

Графічними прийнято називати задачі, в яких з аналізу графічних зображень, наведених в умові, одержують необхідні дані для розв'язання або такі, що вимагають графічного відображення результату розв'язання незалежно від форми вираження умови.

Тому потреба в мислительних операціях при розв'язуванні графічних задач повинна стати умовою для розумового розвитку учнів. З огляду на це необхідність здійснювати такі операції повинна стати обов'язковою у навчанні креслення. Така вимога сприятиме реалізації розвиваючих можливостей курсу креслення і поставить цей навчальний предмет в один ряд з іншими загальноосвітніми предметами і, разом з тим, забезпечить формування основу для подальшого розвитку в учнів творчих здібностей та прагнення до творчої діяльності.