Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Мацаєнко С.В., Пильтяй О.М.

 

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 

Профорієнтаційна робота в школі за допомогою тестування

 

Значення професійної орієнтації і психологічної підтримки молоді в умовах трансформації соціальних стосунків, яка супроводжується системною соціальною кризою, значно зростає. Підвищення ролі професійної орієнтації в оптимізації соціальних процесів пов'язане зі спрямованістю профорієнтації на формування і активізацію адаптаційних можливостей індивіда не тільки у сфері праці, але і в широкому соціальному контексті його життєдіяльності.

Враховуючи низький рівень соціально-психологічної готовності населення до діяльності в умовах глобальної невизначеності соціально-трудового середовища, професійна орієнтація сьогодні здійснюється як соціально-професійна орієнтація. Незалежно від того, чи має діяльність фахівців з профорієнтації виражену педагогічну, психологічну, соціологічну або іншу складову, практично ніхто не виключає з робочого поля вплив соціального оточення, а також ті фактори середовища, які підтримують чи пригнічують.

У наш час, коли інформаційний потік повідомлень, що стосуються шляхів працевлаштування (вибору навчального закладу для продовження навчання, тимчасової й сезонної зайнятості, гуртків і секцій, у яких можна розвинути свої здібності, набути додаткових умінь і навичок тощо), великий і розрізнений, підліткові, який прагне продовжити свою освіту (або працевлаштуватися), стає все важче зробити свій вибір.

"Батьком" тесту вважається американський психолог Джеймс Кеттел, який і ввів термін "інтелектуальний тест". Після статті Кеттела "Інтелектуальні тести і виміри", опублікованої в 1890 році, термін набув шаленої популярності, його почали вживати в наукових колах, а сам процес тестування почав застосовуватися різними лабораторіями.

З розвитком професійного консультування для розподілу персоналу в промисловості і військовій справі виникла потреба в додатковій інформації про особливості психіки людини. Так виник новий напрям в тестології – тестування особливих здібностей. Стали з’являтися тести механічних, канцелярських, артистичних здібностей. Але, крім професійних навичок і здібностей, тестуванню підлягали й інші, "неінтелектуальні", аспекти поведінки.

Тестування особистих якостей людини було започатковане ще у 1892 році психологом Е. Крепеліном, який створив тести на вільні асоціації для дослідження психічних розладів. Та все ж, первинним варіантом анкети особистості (листок для заповнення) вважається листок особистих даних Р.С. Вудвортса, розроблений в роки Першої світової війни. Анкета призначалась для виявлення невротичних людей, не придатних до військової служби. Тест містив ряд питань про наявність симптомів неврозу, а опитуваний помічав прямо на анкеті, є вони у нього чи ні. Результат отримували шляхом підрахунку вказаних симптомів.

Також існував інший спосіб виявлення особистих характеристик людини: тести дії або ситуаційні тести. В таких тестах "піддослідний" отримує завдання, мета яких йому незрозуміла (пам’ятаєте знамените: "яку дорогу ти вибереш – шосе, гірська стежина чи лісова стежка – так ти і йдеш по життю"). Інший варіант – завдання точно описують щоденні ситуації для виявлення індивідуальної реакції на стандартний подразник (наприклад: "коли ви спізнюєтеся на роботу, ви: панікуєте, трохи нервуєте, зберігаєте спокій?").

Вибір професії - це перш за все ваш вибір. Обираючи професію, ви обираєте не тільки спосіб, яким ви зароблятимете на життя, але і спосіб життя. Легковажний вибір "хліба" тільки за її зовнішніми проявами, без урахування її внутрішніх вимог, обмежень і різного роду зобов'язань - це експеримент, який може обійтися дуже дорого не тільки вам, але і оточуючим. А відповідальність ляже тільки на ваші плечі.

Аспект діяльності профконсультанта - це допомогти вам скласти повне, багатобічне уявлення про ту професію, яка вас зацікавила. Для цього на основі опитів професіоналів, що працюють в даний час, і матеріалів спостережень за ними психологів, ергономістів, лікарів складаються спеціальні бази даних. У них міститься інформація про потрібні знання і уміння, трудові операції, знаряддя праці, норми, оплату праці. Крім того, аналізуються дані про можливі причини неуспіху, типові ситуації в колективі, швидкість і напрям "службового зростання", а також про найбільш поширені професійні захворювання і причини незадоволеності своєю роботою.

Фахівців з профорієнтації, які працюють зі школярами, в даний час в країні значно більше, ніж тих, хто консультує дорослих людей. Проте і такі все ж таки є. У пошуках як тих, так і інших доцільніше звертатися в спеціалізовані центри, як правило, організовані на базі ВНЗ і інших наукових організацій. Крім того, подібна послуга надається у ряді крупних кадрових агентств. Важливо наперед з'ясувати, що входить в пропоновану в даному випадку процедуру.

Якщо ви ставите собі питання про вибір професії - значить, це питання для вас актуальне і вибирати треба зараз. Будь-яке серйозне рішення мусить продумано будуватися на об'єктивній інформації. Підібрати і проаналізувати її щонайкраще вам допоможуть консультанти з профорієнтації. Хотілося б побажати вам успіху. Можливо, ви розумієте успіх як вдалий збіг обставин. Але більшість обставин цілком прогнозовані, а значить, можуть бути підвладні вам. Враховуючи поради фахівців, ви рухатиметеся в просторі професій не навпомацки і не навмання, а саме в тому напрямку, в якому побажаєте. А вибір залишається за вами.