Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Тимчак О.Г., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Проблеми встановлення єдиної автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії в Україні

Застосовуючи існуючі, на сьогоднішній час, нормативні документи до автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії і контролю поточних параметрів режимів електроспоживання можна сказати, що ряд документів встановлює достатньо повні вимоги до контролю кількісних характеристик електроспоживання і обліку електричної енергії на промислових підприємствах. В той же час необхідний відзначити декілька принципових моментів, які відсутні в нормативних документах, що негативно позначається на практиці застосування автоматичних систем якості електроенергії.

Перший з них має організаційний і технічний аспекти і пов'язаний з об'єднанням різних типів інформаційно-вимірювальної техніки в єдину систему комерційного обліку електроенергії. Останнім часом на ринку енергообліку України пропонується ряд приладів і систем як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва, багато хто з яких вже функціонує на промислових підприємствах. В той же час, переважна більшість систем, що діють, функціонують локально і не можуть бути об'єднані в єдину систему. Однією з причин цього невтішного факту є відмінність комунікаційних протоколів, пропонованих різними виробниками приладів обліку.

Провідні світові виробники приладів обліку для потреб енергетики, як раніше і фірми, що працюють в телекомунікаційній нормативних документів, вже зіткнулися з даною проблемою і об'єднали свої зусилля для її вирішення. Результатом такої співпраці з'явилося створення в 1997 році DLMS User Association - добровільного об'єднання виробників з метою розробки єдиної «мови приладів». На превеликий жаль в Україні ситуація в цій області поки практично не міняється.

Для вирішення цієї проблеми, перш за все, необхідно розробити принципи об'єднання локальних систем в єдину систему комерційного обліку електричної енергії України і забезпечити правову і технічну підтримку такого об'єднання з боку НЕК «Укренерго», ОРЕ і Державних документів. Правова підтримка повинна полягати в правилах підключення локальних автоматичних систем якості електроенергії до єдиної системи і бути оформлена у вигляді відповідних документів НЕК «Укренерго» і ДП «Енергоринок». Технічна підтримка повинна полягати в докладному описі уніфікованих комунікаційних протоколів і баз даних на всіх етапах передачі, обробки і зберігання інформації і бути закріплена відповідними Державними документами. Ці уніфіковані протоколи повинні бути відкриті для всіх зацікавлених осіб і організацій, охочих підключитися до єдиної системи. При цьому кожен виробник може залишити корпоративні комунікаційні протоколи усередині власних локальних систем, якщо він вважає їх ефективнішими. Обов'язковим повинно бути тільки виконання вимог загального характеру (специфікація параметрів, верифікація даних, захист від несанкціонованого доступу і тому подібне). Розроблені документи не повинні стосуватися внутрішньої побудови і функціонування локальних систем, що забезпечить свободу творчості виробника.

З великим задоволенням слід зазначити, що перші кроки в створенні уніфікованого протоколу передачі даних комерційного обліку в організації розвитку еолектроенергії робить ДП «Енергоринок» «Загальні технічні вимоги до Автоматизованої системи комерційного обліку Оптового ринку електричної енергії України / Затв. Радою Оптового ринку електричної енергії України, протокол №7 від 09.01.03.» В той же час, уніфіковані комунікаційні протоколи повинні бути орієнтовані як на оптовий, так і на роздрібний ринок електричної енергії, і бути привабливими для застосування в автоматичних системах якості електроенергії споживачів електричної енергії. Тільки в цьому випадку можна розраховувати на їх успішне впровадження в масштабах України. Конкретна реалізація уніфікованих протоколів може бути обмежена потребами того або іншого суб'єкта ринку електричної енергії України (оптового або роздрібного). Обов'язкова область дії уніфікованих комунікаційних протоколів повинна розповсюджуватися на регіональний (енергосистеми, обласні енергопередавальні і енергозабезпечуючі компанії) і центральний (НЕК «Укренерго», НКРЕ, ДП «Енергоринок») рівні підсистеми комерційного обліку електричної енергії, що входить до складу інтегрованої системи управління, України, що функціонує в енергоринку.

Другий момент носить чисто організаційний характер. Річ у тому, що жоден з документів не визначає правила розрахунків за електричну енергію в умовах застосування автоматичних систем якості електроенергії при тимчасовому виході останньою з ладу. Ця обставина сприяє різному трактуванню даної проблеми з боку територіальних органів Держнагляду і утрудняє процедуру введення автоматичних систем якості електроенергії в промислову експлуатацію з постановкою на комерційний облік.

Слід також відзначити, що існуюча система знижок (надбавок) до тарифу за якість електричної енергії не диференційована по зонах доби, а також не передбачає штрафів за перевищення максимальних допустимих меж показників якості електроенергії. В той же час досконало зрозуміло, що споживання неякісної електроенергії в пікову зону, коли електроустаткування працює з максимальним навантаженням, приносить значно більший збиток в порівнянні із споживанням неякісної електроенергії в зонах з мінімальним навантаженням (напівпік, ніч). Перевищення показників якості електроенергії максимальних допустимих значень взагалі може привести до виходу устаткування з ладу.

Аналізуючи вищесказане необхідно відзначити, що нормативних документів, що діють, в області контролю показників якості електроенергії орієнтовані на періодичні або епізодичні вимірювання протягом відносного короткого інтервалу часу, що, природно, не дозволяє отримати повної картини стану якості електроенергії на промисловому підприємстві.