Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Щоголєв А.Ю., Коломієць Ю.В.

 

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 

Основи використання проектної технології в процесі трудового навчання

В умовах сьогодення головними завданнями оновленої освіти в Україні є насамперед підвищення її якості. Тому всі інноваційні шукання у сфері як освіти в цілому так і шкільної освіти зокрема мають об’єктивне підґрунтя. Пошук нових підходів ведеться в різних напрямках – у змісті, технологіях, формах організації діяльності суб’єктів освітнього процесу тощо. Усі інновації у сфері шкільної освіти природно свої витоки повинні брати з модернізації системи вищої освіти, де мають зароджуватись педагоги, які на якісно новому рівні змогли б втілити найкращі ідеї світової педагогіки.

Саме за таких умов в центрі уваги психолого-педагогічної науки знаходиться вивчення особливостей і можливостей людини, умов цілеспрямованої дії на розвиток її творчого потенціалу. Освітня галузь “Технологія” покликана не тільки “розбудити” дрімаючі творчі нахили особистості, але й створити умови для їх повноцінного розвитку.

Виконання самостійного творчого пошукового проекту – не тільки теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, а й конкретні практичні пропозиції щодо її вирішення.

Поява творчого задуму та реалізація його у готову продукцію – є вид діяльності сучасної людини. Проектно-технологічна діяльність інтегрує всі види сучасної діяльності людини і націлена на досягнення єдиної мети освіти: забезпечення інтелектуального, фізичного і соціального розвитку школяра. На відміну від інших систем трудового навчання у структуру проектно-технологічної діяльності входять такі під структурні елементи, як моделювання, конструювання, економічні, екологічні та маркетингові розрахунки і лише така цілеспрямована діяльність може дати потрібний результат у цілісному розвитку школяра. 

Для кращого розуміння сутності проектно-технологічної діяльності слід розглянуто її основні складові: „діяльність”, „технологія”, „проект”, що мають різноплановий характер.

Діяльність як загальне поняття є рушійною силою і умовою суспільного прогресу. Основна мета її – забезпечити збереження і невпинний розвиток людського суспільства. У діяльності здійснюється перетворювальна роль людини.

Аналіз літературних джерел дає змогу визначити положення, з урахуванням яких має здійснюватись подальший розгляд проектно-технологічної діяльності як конкретного виду навчально-трудової діяльності школяра:

- кожний вид діяльності, стаючи на певному етапі життя людини провідним, в дійсності не є єдиним;

- людина розвивається і збагачується завдяки включенню на кожному етапі онтогенезу в різні сфери діяльності;

- збереження активності особистості у вже освоєних нею видах діяльності сприяє здійсненню інших видів діяльності;

- різні види діяльності взаємопов'язані один з одним.

Наступним базовим поняттям є "технологія". Найбільш розповсюдженим є твердження, що слово "технологія" походить від грецького "techne" - мистецтво, майстерність, уміння і "logos" - навчання, наука. Таким чином, під технологією розуміється наука про майстерність, способи взаємодії людини, знарядь і предметів праці.

Технологія носить гносеологічний аспект, суть якого полягає в тому, що вона є загальним способом пізнання, який забезпечує активність особистості в „добуванні” знань, єдність індукції і дедукції, теорії і практики, логічного й емоційного, аналізу і синтезу, перетворення знань у переконання в процесі пізнання, формує особистісний зміст навчання.

Термін „проект” (projectio) у перекладі з латинської означає „кинутий вперед задум”. Він застосовується в різних галузях науки, а отже, має кілька визначень.

Проектування в якості творчої, інноваційної діяльності завжди націлене на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку виконують протягом визначеного проміжку часу для створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукту. Результати проектування повинні бути, так би мовити, „відчутними”, тобто, якщо проект містив теоретичну проблему, то має бути конкретне її вирішення, якщо практичну – конкретний результат, готовий до використання (на уроці, вдома). Діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток мислення, в основі якого лежить особистий досвід. Виготовляючи виріб, учень закріплює знання з математики, фізики, креслення, основ підприємницької діяльності та інших предметів, засвоює принципи набутих умінь та навичок у виконанні технологічних, економічних, міні-маркетингових та інших операцій.