Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Ненюк А.А., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Впровадження методу проектів у школах Великої Британії

Детальний аналіз історії педагогіки свідчить, що метод проектів розвинули та обґрунтували педагоги англійської та американської школи. Англійці та американці серед інших народів відзначаються своїм практицизмом і, разом з тим, великою ініціативою. Це народ сміливих мореходців, колонізаторів і винахідників. Такі особливості характеру англійців відбились і на англійській філософії та педагогічній науці. Мораль утилітаризму дістала в Англії як своє теоретичне оформлення, так і широке практичне застосування. Практицизм та утилітаризм відбилися і в педагогічній теорії та практиці Англії.

Цей метод знайшов своє відображення в педагогічній теорії і практиці різних країн – це Велика Британія, США, Німеччина, Бельгія, Фінляндія, Італія, Нідерланди, Бразилія, Японія і багато інших країн, де ідеї гуманістичного підходу до освіти Д.Дьюі, його метод проектів знайшли широке поширення і набули великої популярності у силу раціонального поєднання теоретичних знань і їхнього практичного застосування для вирішення конкретних проблем. Зокрема, у 1940-50-х роках виникла потреба у трудовій підготовці молоді до життя у Великій Британії в умовах перетворення економіки, посилення технізації суспільства. Вона вимагала реорганізації в освіті, і насамперед, змінити існуючу трьохтипну державну середню школу на єдину, що давала б кожному учневі значний досвід практичної підготовки та основні знання. Такі зміни відбулися у 1959 році після звіту Кроувера, який піддав критиці існуючу практику поділу школи на три типи. Автори цього звіту наполягали на необхідності іншої системи освіти, яка відповідала б вимогам суспільства і економіки. З цього моменту технологія почала більш широко обговорюватись в освітніх колах Великої Британії. Закон про освіту, який зразу ж вийшов після звіту, відмінив існуючу систему поділу школи і став основою для створення єдиної загальноосвітньої школи. Для всіх дітей відкрилась можливість вивчення одного навчального плану. В галузі технологічної освіти була проведена реформа. Технічне креслення, робота з деревом, металом і пластиком та електротехніка були об’єднанні в єдиний предмет „Ремесло, дизайн і технологія”. Робота з продуктами харчування та тканиною, основи розвитку дитини утворили предмет „Домашня економіка”.

Ці два предмети розвивалися в однакових напрямах. Поступово від учнів почали вимагати не тільки здобуття ремісничих навиків, але і вирішення реальних проблем шляхом створення виробів із різних матеріалів. Незважаючи на те, що учні виконували невеликі завдання на розвиток практичних навиків і здобуття певних знань, вони все більше вивчали технологію через проекти.

У 1990 році, коли в Англії з’явився державний навчальний план, новий навчальний предмет „Дизайн і технологія”, куди ввійшли вище згадані предмети, став його складовою частиною. У державний навчальний план було включено тільки п’ять обов’язкових предметів – англійська мова, математика, природничо-наукові дисципліни, дизайн і технологія та сучасна іноземна мова. У законі, або в стандарті, щодо „Дизайну і технології” вказувалось, що використання проектів є обов’язковим на всіх етапах навчання учнів від 5 до 16 років.

Державний навчальний план був побудований навколо цілей досяжності. Для технології було вироблено 5 цілей: чотири з них пов’язані з розвитком здібностей у проектуванні і виготовленні: 1) визначення потреб і можливостей; 2) вироблення ідей; 3) планування і виготовлення; 4) оцінка. За цим стояла мета розвинути кожного учня як дизайнера і як людину, яка могла б реалізувати свої ідеї через створення виробів, систем.

Під час аналізу програм звертається увага на розв’язання в процесі занять з курсу „Дизайн і технологія” таких завдань:

- готувати молодь до технологічного майбутнього;

- виробляти вміння творчо розв’язувати проблему самостійно та колективно, органічно поєднувати практичні навички зі знаннями з різних сфер життя;

- давати можливість усім учням бути експериментаторами та новаторами в розв’язанні поставлених завдань.

Навчальний план з „Дизайну і технології”, який впроваджувався у школу з вересня 2000 року, мав таку ж структуру, як і версія 1995 року (дві мети досяжності – „Проектування” та „Виготовлення”). Навчання через проекти як і раніше залишилося основою навчання. Велика увага приділяється необхідності аналізувати вироби – більша частина теорії вивчається таким чином. Учням також дають невеликі вправи, які спрямовані на набуття практичних навиків і знань. Від них, як і раніше, вимагається робота в групах або індивідуально. Для кожного етапу навчання в стандартах вказується на необхідність навчання, що забезпечується використанням знань в процесі вироблення ідей, планування, виготовлення виробів та їх оцінці.

Основне завдання оновленого змісту – дати молоді знання, практичні вміння та навички, що знадобляться їй у майбутній трудовій діяльності й суспільному житті; розвивати всі здібності учня, його творчий потенціал; бути обов’язковим для всіх учнів; використовувати міжпредметні зв’язки та зв’язки з позашкільним навчанням.

Отже, метод проектів займає провідне місце системі освіти Великої Британії. З боку промисловості існує серйозна підтримка тих активних методів, які використовуються в технологічній освіті. Наприклад, Джеймс Дісон, один з найпопулярніших дизайнерів і підприємців у Англії сказав: „Це був один з найважливіших кроків – включити дизайн і технологію в навчальний план і зробити цей предмет обов’язковим до 16 років. Дизайн і технологія можуть і будуть в центрі навчального плану”.