Педагогические науки/2. Проблемы
подготовки специалистов
Бурмантова Л.М., Пильтяй О.М.
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені
Григорія Сковороди»
Особливості формування національної свідомості
учнів на уроках трудового навчання.
Наш час несе новий виток
розвитку в системі освіти та виховання, який відроджує цінність людини,
утверджує духовні, морально-естетичні надбання національного характеру. Ідеалом
виховання є національно свідома людина, з високими духовними якостями, патріотичними
почуттями, яка є носієм кращих надбань національної та світової культур. Виховання
та освіта мають сприяти розвитку творчо активної особистості, здатної сприймати
прекрасне, гармонійне, досконале у житті, природі, мистецтві.
Рівень національної свідомості особистості
залежить від багатьох чинників і знаходиться в прямій залежності від глибини
знання нею історії власного народу, його культури, мови, перетворення
навчального матеріалу в особистісні цінності, які є одним із найважливіших
утворень у структурі свідомості людини і зумовлюють низку її сумісних
характеристик як особистості.
Особливе значення у процесі формування
національної свідомості, засвоєння учнями особистісних цінностей і створення на
основі цього конкретних переконань і поглядів має предмет трудового навчання,
який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на
цій основі впливає на їхній світогляд. Уроки трудового навчання мають різну
спрямованість, але головна мета – розвиток особистості школяра, підготовка його
до творчої діяльності в умовах ринкових відносин, тому що суспільству потрібна
не просто індивідуальність, а творча особистість, здатна ставити і вирішувати
соціально-важливі завдання. Досягнення цієї мети залежить від навчання, обсягу
знань, їх виховного і розвивального потенціалу, а також умінь і навичок
засвоєння та практичного застосування цих знань.
Результати сучасних педагогічних досліджень
свідчать, що підліток легко і охоче оволодіває різноманітними способами
професійної діяльності дорослих. Причому він оволодіває не тільки технікою, а й
естетичними способами відображення світу в мистецтві, художніми стилями. Таким
чином, і до занять декоративним мистецтвом найдоцільніше залучати саме учнів
середнього шкільного віку (11-13 років). Підлітки схильні до занять народним
мистецтвом, тому, що будь-який його вид містить у своїй основі ядро – вироблену
віками техніку виконання, навколо якої
розвиваються, різні творчі підходи, індивідуальні особливості роботи
майстрів, матеріалізовані зразки народної творчості давнього і сучасного
мистецтва.
Діяльність школярів на заняттях народними ремеслами
є художньо-творчою, і саме в ній формуються здібності особистості. Творчі
здібності проявляються в здатності переймати досвід і навички, накопичені
попередниками та збагачувати його новим і цінним у процесі власної діяльності,
а не в копіюванні.
Образність, яскравість і простота творів народного
мистецтва близька і доступна дитячому світосприйняттю. Організація
декоротивно-ужиткової діяльності учнів починається з підготовки до сприймання
образного змісту оригіналів народного мистецтва. Тільки усвідомивши поетичну
красу і гармонію світобачення народного майстра, дитина починає розуміти
цінність і неповторність кожного твору. Важливо, щоб діти не лише самі творили
за зразками народного мистецтва, а й знали про походження цього мистецтва,
історію розвитку народних промислів.
При проведенні занять, на яких учні опановують
народні ремесла, педагоги радять використовувати різноманітні форми пояснення,
демонструвати готові вироби народних майстрів, вивчати принципи творення
художніх образів, особливості передачі змісту через “видимий образ”. Важливо
також ураховувати властивості матеріалу, узгоджувати художню форму з технологічними
способами обробки.
Розбудова Української держави ставить на порядок
денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання - виховання справжнього
громадянина і патріота рідної землі. Вивести Україну на шлях прогресу і
процвітання можуть тільки люди, віддані українській національній ідеї. А таких
людей треба виховувати за допомогою прилучення до національних народних
ремесел.
Народна мудрість полягає у використанні природної
потреби дитини щось робити. Звичайно, не всі діти в дорослому житті будуть займатися
високоінтелектуальною працею, але будь-яка праця потрібна людям, тому, треба
знайти, відкрити, затвердити в людині її трудовий поклик, допомогти кожному
стати майстром своєї справи, зробити так, щоб трудова творчість назавжди
увійшла в духовне життя і стала найсильнішим емоційним стимулом діяльності.