Бровкіна Л.М. асистент кафедри КС і УБП

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕСТУВАННЯ НА ПЕОМ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Сьогодні комп'ютерна техніка вже є звичним засобом розв'язання різноманітних завдань як на виробництві, так і в навчальній діяльності. Пріоритетним напрямком розвитку освіти визначається впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, готують студентів до майбутньої професійної діяльності в інформаційному суспільстві. Викладання учбових дисциплін у вищій школі повинне ставити за мету підготовку фахівця, знання і уміння якого повністю відповідають умовам сучасного інформаційного суспільства. Контроль є одним з основних складових учбового процесу, і від його правильної організації на всіх етапах навчання, залежить якість знань студентів. Тестування на ПЕОМ дозволяє в найкоротші терміни перевірити знання великої групи студентів і виявити пропуски при вивченні конкретного учбового матеріалу.

Тест (від англійської test – «випробування», «перевірка») – стандартизовані, стислі, обмежені у часі випробування, які призначені для встановлення кількісних та якісних індивідуальних відмінностей.

Слід відмітити, що тестування у навчальному процесі виконує три основні взаємопов’язані функції, а саме діагностичну, навчальну та виховну. Діагностична функція полягає у виявленні рівня знань, вмінь та навиків студентів. Це головна та найбільш очевидна функція тестування. За об’єктивністю, обсягами та швидкістю діагностування, тестування значно випереджає всі інші форми педагогічного контролю.

Навчальна функція полягає в мотивації студентів до активації засвоєння матеріалу. Задля підсилення впливу на студентів можуть бути застосовані таки методи стимулювання як видача приблизних завдань та питань, які містяться в тестах, наявність підказок у самих тестах, сумісне обговорювання результатів тестування.

Виховна функція проявляється в необхідності періодичного проведення тестування. Це дисциплінує студентів, організовує та спрямовує їх діяльність, допомагає виявити погано засвоєний матеріал, формує бажання щодо вдосконалення здібностей.

Актуальним напрямком сучасної організації тестового контролю є індивідуалізація контролю, яка призводить до значної економії часу тестування. Основні витрати при тестуванні на ПЕОМ припадають на розробку якісного інструментарію, тобто мають разовий характер. Витрати на проведення тестування значно менші, а ніж при письмовому або усному опитуванні.

Автор Пол Клайн, який є одним з провідних світових фахівців з психодіагностики рекомендує при тестуванні рівня навчальних досягнень використовувати різні типи завдань, оскільки це дозволяє зробити тест менш монотонним, для учасників тестування.

Виділяють лінійну і розгалужену моделі програмованого навчання, відмінність яких полягає в тому, що для оцінки якості засвоєного матеріалу рекомендуються різні форми відповідей. В лінійній моделі відповідь конструюється, тобто студент повинен доповнити текст завдання пропущеним словом або словами. У розгалуженій моделі правильну відповідь необхідно вибрати з ряду запропонованих, тому таку відповідь називають вибірковою.

Вибіркова форма тестування зазнає значної критики. Вважається, що діагностичні можливості вибіркової форми достатньо обмежені. В решті решт, студент може просто відгадати вірну відповідь.

На наш погляд, дуже доцільним в цьому випадку стане рейтингове тестування. Наприклад, якщо студент не знає відповіді на питання, при рейтинговому тестуванні він все одно буде осмислювати зміст питання, оскільки, відповівши зовсім невірно студент отримає меншій рейтинг. Студент обере, як йому здається, найбільш вірогідну відповідь, таким чином, ПЕОМ витягне із користувача всі можливі знання. Наведемо іншій приклад. Існує тестове питання в якому є три вірні відповіді з чотирьох. Один студент відмітив одну відповідь, іншій - дві. У звичайному тесті ПЕОМ зафіксує невірну відповідь, у рейтинговому буде відмітка про те, що другий студент знає більше.

Будь-яка дисципліна має ключові поняття, без знання яких іспит або залік не може бути зарахованим. В рейтинговому тестуванні невірні відповіді на такі ключові питання оцінюються найменшою кількістю балів, в такому випадку студент не в змозі отримати позитивної оцінки.

Крім цього тестові завдання необхідно диференціювати за ступенем складності:

1. Завдання розраховані на засвоєння основних понять.

2. Завдання, що вимагають вміння використовувати знання в стандартних ситуаціях.

3. Завдання, що передбачають творче використання набутих знань і дозволяють виявити вміння застосовувати знання в нестандартних ситуаціях.

Студент, працює за ПЕОМ і відповідає на тестові запитання мов веде змагання у віртуальному середовищі, і як правило, намагається перемогти, а при цьому виграє учбовий процес, так як більше засвоюється знань.

У порівняні з традиційними формами контролю тестування на ПЕОМ має ряд переваг:

· інформаційна база тестування дає можливість охопити весь матеріал;

· швидке отримання результатів випробування і звільнення викладача від трудомісткої роботи по обробці результатів тестування;

· об'єктивність в оцінці;

· тестування на ПЕОМ більш цікаве, в порівняні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію у студентів;

· збереження витратних матеріалів (ксероксів, картриджів, паперу і таке інше).

До недоліків тестуванні на ПЕОМ слід віднести:

· відсутність спілкування студента з викладачем (як при усному іспиті, заліку або модулі);

· вимоги щодо наявності певної кількості ПЕОМ у вищому навчальному закладі;

· відсутність повної відповіді на конкретні питання (як при звичайному іспиті, заліку, коли в білеті декілька питань та практичне завдання) і таке інше.

В цілому, тестування на ПЕОМ дозволяє організувати учбовий процес таким чином, що увага студентів акцентується на самостійній роботі, дозволяє підвищити якість учбового процесу у вищому учбовому закладі. Проте таке тестування не повинне замінювати традиційні методи навчання і контролю знань, а повинне виступати як їх суттєве доповнення.