Філологічні науки/ 7. Мова, мовлення, мовленнєва комунікація

Гаращенко Л.Б.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Запозичення з французької мови на сучасному етапі розвитку української фінансово-економічної термінології

Усі досягнення науки й техніки знаходять своє відображення в мові. Мова – показник інтелектуальності народу, його духовного життя. Тому дуже важливо проникнути в таємниці мови, надра її законів, в особливості творення слів.

Одним із провідних чинників національно-культурного відродження України є становлення української науково-технічної термінології, котра на сучасному етапі збагачується найінтенсивніше, що є яскравим відображенням розвитку мови і суспільства.

На сучасному етапі розвитку української мови низка лінгвістів працює над проблемами лексико-семантичних процесів, зумовлених запозиченнями іншомовних слів до лексичного складу української мови. Відомі дослідження в цій галузі В. Німчука, В. Русанівського, С. Семчинського, К. Городенської, Ю. Жлуктенка та інших.

Суспільно-політична, економічна, ділова, технічна та інша фахова термінологія нашої мови впродовж століть поповнювалась словами з різних мов світу: грецької, латинської, англійської, французької, німецької тощо. Із 90 -х років минулого століття в українську мову, зокрема в економічну й фінансову галузі, влилося чимало слів-термінів, запозичених із французької мови, котрі поки що не мають національних аналогів, оскільки поняття, які вони позначають, були відсутні в соціалістичній економіці, наприклад: абандон, аваль, аванс, афера, афінаж, валоризація, денонсація, депорт, коносамент, промеса, реалізація, сеньйораж, фортейтинг, форс-мажор, франшиза тощо. Слід визнати той факт, що більшість запозичень прийшло в українську мову через російську або польську, що пояснюється історичним розвитком країни.

Потрапляючи до української мови, запозичені слова змінювалися відповідно до функціонально-стилістичних норм і фонетичних та граматичних закономірностей української мови [2, с. 130]. Розглянемо деякі з них:

Французькі букви, буквосполучення, морфеми	Передаються в українській мові як	Приклади
g e (кінцевий) -ie -ier -ier -аiere -tion -ment -eur	г а -ія -єр -є -ер -ія -мент -ер	garant – гарант, griffe – гриф expertise – експертиза, promesse –промеса garantie – гарантія courier – кур’єр dossier – досьє, coulissier – кулісьє commissionnаiere – комісіонер verification – верифікація connaissement – коносамент exporteur – експортер

Серед сучасних слів-термінів фінансово-економічної галузі нові похідні від іншомовних основ найчастіше утворюються за допомогою суфіксів -аці(я), -ств (називає узагальнену ознаку або стан), -ист (-іст), -изм (-ізм), -ор, -аж та інші: боніфікація, вальвація, валоризація, тарифікація, банкрутство, нонконформізм, ажіотаж, куртаж. Якщо у процесі адаптації новозапозичених слів за допомогою суфіксів продуктивними є питомі й іншомовні за походженням афікси, то у префіксальному словотворі переважають інтернаціональні елементи. Серед префіксів виділяємо такі: де- (означає скасовування, припинення того, що названо твірним словом), контр-/контра- (означає проти), сюр-, ре- (означає зворотну або повторну дію), ін- (означає заперечення, відсутність чогось або проникнення в щось), ультра- (означає „над”, „крайній”, „за межами”): девальвація, денонсація, депорт, контрбаланс, контрафакція, ревальвація, редемаркація, реалізація, рефакція, репорт [1, с. 11].

Фінансово-економічна термінологія української мови останніми роками активно поповнилася такими лексичними запозиченнями з французької мови, як: вальвація (evaluation – оцінка) – визначення цінності монет не за їх номіналом, а за вагою вміщеного в них валютного металу (срібла, золота) [3, с. 53]; девізи (одн. devise – валюта) – боргові зобов’язання, виражені в іноземній валюті; кадастр (cadastre – реєстр) – систематизоване зведення відомостей про відповідний об’єкт [3, с. 81]; тантьєма (tantieme – певна частина) – додаткова винагорода членів правлінь акціонерних товариств, страхових компаній, банків [3, с. 309]; трансфер, трансферт (transfert – перехід, передача) – переказ іноземної валюти, іменних цінних паперів однією країною, особою у власність іншої відповідним написом, заявою [3, с. 320].

Запозичення в термінології – це цілком природний і закономірний процес, завдяки якому відбувається знайомство з новими науками, предметами, поняттями та досягненнями, ліквідація багатозначності власної лексики, проте надмірне використання запозичених термінів призводить до втрати національної своєрідності будь-якої науково-технічної мови, утруднює спілкування мовців, а отже, й розуміння певних понять.

Література:

1. Мокрієва Н.Г. Розвиток потенціального словника учнів у навчанні французької мови / Н.Г.  Мокрієва, О.М. Шапкіна. – К.: Рад. шк., 1983. –104 с.

2. Сучасна українська літературна мова: підручник / М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994. – 414 с.

3. Сучасний словник-мінімум іншомовних слів: близько 6000 слів. – 3-є вид., випр. і доп. – К.: Довіра, 2005. – 445 с. – (Словники України).